Безпека життєдіяльності

Життєдіяльність людини, згідно із теорією Маслоу, є спробою реалізації протягом свого життя прагнень до якнайповнішого розвитку своїх можливостей.

Згідно із теорією Абрахама Маслоу людські потребиможна уявити як кілька шарів піраміди (піраміди Маслоу), нижні шари якої посідають біологічні потребиі потреби безпекижиттєдіяльності - первинні потреби людини. Наступні, вищі шари у піраміді Маслоу відведені соціальним проблемам (серед них —потреба належати до певної спільноти, потреба у компетентній оцінці своєї діяльності, пізнавальні потреби, естетичні потреби і, нарешті, потреба творчої самореалізації). Вузлове положеннятеорії Абрахама Маслоу - при незадоволенні первинних потреб (у тому числі - безпеки життєдіяльності) відпадає проблема щодо задоволення потреб вищих ієрархічних рівнів.

Питання для самоперевірки

1. Зобразіть генеалогічне дерево наук, що займаються питаннями безпеки життєдіяльності.

2. Що таке життєдіяльність і в чому полягає сутність безпеки життєдіяльності?

3. Охарактеризуйте джерела небезпек і класифікуйте їх.

4. Поясність сутність системного підходу у БЖД і охарактеризуйте різні рівні системи ЛЮДИНА - МАШИНА - СЕРЕДОВИЩЕ.

5. Розкрийте основний смисл Концепції сталого розвитку, сформульованої на Міжнародній конференції ООН у Ріо-де-Жанейро (1992 р.).

2. Ризик як оцінка небезпеки

Ризик та його характеристики. Класифікація ризиків. Якісний аналіз і моделювання небезпек.

§1. Ризик та його характеристики

Шкода - це якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою. Кожний окремий елемент шкодимає своє кількісне вираження: кількість загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів тощо.

Універсальними характеристиками шкоди є:

1) оцінка збитків у грошовому еквіваленті;

2) частота (ймовірність) прояву небезпеки.

Ймовірність прояву небезпеки протягом певного інтервалу часу і при визначених обставинах називається ризиком.

Ризик смертельної небезпеки є величиною, яка розраховується за формулою:

,

де: n - кількість подій із смертельними наслідками;

N - максимально можлива кількість цих подій (кількості подій n і N обов’язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше - за один рік).

При розрахунку загального ризику величина N у формулі є максимальною кількістю усіх без виключення подій; при розрахунку групового ризику величина N - це максимально можлива кількість подій у певній групі населення (відокремлена, наприклад, для групи людей, дібраних за ознакою віку, професії, місця проживання тощо).

Як правило, ризик R подається у вигляді числа, записаного у стандартному вигляді R = a10 ⁿ, де 1 a 10, а n - будь-яке ціле число (від’ємне). При цьому пам’ятають, що 10 ⁰= 1.

Кількість населення України у 1998 році становила 50 млн. осіб, а кількість травмованих на виробництві того самого року становила 47531 особу. Загальний ризик виробничого травматизму у тому році становив

.

Кількість працюючих на виробництві в Україні у 1998 році становила 14805717 осіб, а кількість травмованих на виробництві того самого року становила 47531 особу. Груповий ризик виробничого травматизму у тому році становив .

В охороні праці замість ризику R прийнято використовувати коефіцієнт К _Ч– частоту травматизму. Ця величина дорівнює кількості травмованих (або загиблих) на 1000 працюючих: якщо у 1998 році в Україні зазнали виробничих травм 47531 осіб, а кількість зайнятих на виробництві громадян становила 14 805,717 тисяч осіб, то коефіцієнт частоти виробничого травматизму був рівним .

Метод, що ґрунтується на розрахунку ризику за статистичними даними прояву небезпек, називається інженерним методом. Економічний аспект ризику полягає у тому, що він визначає кількісну міру (ймовірність) нанесення шкоди (збитку) внаслідок прояву певних небезпек. Чим більша ймовірність прояву небезпеки, тим менші збитки вона має спричинювати (загальний принцип організації захисту від ризику зазнати збитків). Крім інженерного методу для розрахунку ризику використовуються також модельний, експертний, соціологічний методи. Їх бажано використовувати комплексно, одночасно.

За ступенем припустимості ризик буває:

а) знехтуваним,

б) прийнятним,

в) гранично допустимим,

г) надмірним.

При знехтуваному ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, є настільки малою, що не перевищує природний (фоновий) рівень.

При прийнятному ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством прийнятною (при цьому береться до уваги досягнуті рівні життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стан науки і техніки).

При гранично допустимому ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством найвищою з тих, що можна дозволити із урахуванням досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.

При надмірному ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством занадто високою, щоб її дозволити, виходячи із досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.

Смисл концепції прийнятного ризику полягає у тому, що для досягнення бажаного, прийнятного для суспільства ризику необхідно знайти баланс і підтримувати відповідне співвідношення між витратами суспільства (як правило, обмеженими), здійсненими у природну, техногенну і соціальну сфери.

Оцінюючи ризик небезпеки одночасно враховують як серйозність ймовірних наслідків прояву небезпек, так і ймовірність того, що такі прояви матимуть місце. Серйозність ймовірних наслідків прояву небезпек класифікують, поділяючи їх на 4 категорії (категорія I - катастрофічні небезпеки; категорія II - критичні небезпеки; категорія III - граничні небезпеки; категорія IV - незначні небезпеки).

Якщо ймовірним наслідком небезпеки є смерть людини або знищення систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до I - ої категорії серйозності.

Якщо ймовірним наслідком небезпеки є серйозні травми, стійкі захворювання людей або суттєві пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до II-ої категорії серйозності. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є незначні травми, нетривалі захворювання людей або невеликі пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до III-ої категорії серйозності. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є несуттєві травми людини і малопомітні пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до IV-ої категорії серйозності. Найбільшої уваги потребують небезпеки, віднесені до I-ої категорії серйозності і означені як катастрофічні небезпеки.