Бхомбол-ватажок
Шрифт:
Тільки-но Бхомбол скочив у човен, він відчалив.
— Будь обережний, Бхомболе! — кричав з берега добродій Мухурі. — Не впади у воду!
Рудий пес стояв поруч з ним і теж дивився на човен. Поступово добродій Мухурі, пес і все село
Коли човен підплив до завороту, Бхомбол чомусь відчув себе самотнім, йому здавалося, що він у човні сам і що навкруги нема нікогісінько, тільки вода…
Сонце вже заходило, наближався вечір. Бхомбол побачив залізничну станцію, базар, будинки, склади, великі дерева. Це був Дургапур. Потім показалася пристань. Біля самої пристані був вир. Стерновий обережно розвернув човна і потихеньку підвів його до берега. До самої води підходила добре знайома кожному дургапурцеві дорога. Бхомбол вийшов з-під навісу і, показуючи рукою на берег, мовив стерновому:
— Кермуйте туди, до хлібного дерева. Ліворуч від пристані росли вкриті білим цвітом сливи.
Скільки разів у полудень Бхомбол сидів у затінку під цими сливами й дивився на широку безлюдну обмілину, слухаючи воркування голубів і шелест листя!
А хто це стоїть там на пристані? Ще човен не причалив до берега, а Бхомбол уже впізнав свою старшу двоюрідну сестру Рані та її приятельку Падму, в якої він ночував по дорозі в Чормадаріпур. А де ж син Рані — Кхокон?
Не встиг човен
причалити, як Бхомбол скочив на берег.— Хто це? — почув він. — Та це ж Бхомбол! Бхомбол двічі низько вклонився, торкнувшись головою до ніг кожної з жінок.
— Ну як, порозумнішав? — спитала Рані. — Як дядько?
Бхомбол буркнув щось невиразне, потім обернувся до пристані.
— Гей, Шучі, неси речі! — крикнув він. — Я йду додому.
— А чи знайдеш домівку? — посміхнулася Рані. — Ходімо…
— А ти не показуй, — мовив Бхомбол і подався до села.
— Падмо, я бачив твого чоловіка в Чормадаріпурі, — сказав він, ідучи. — Він їхав на велосипеді.
— От гульвіса, — засміялася Падма. — А моя свекруха гадає…
Та Бхомбол не слухав її.
Уже після вечері, коли Бхомбол ліг спати, він почав згадувати події останніх днів. Скільки нових людей він зустрів, скільки нових сіл побачив! Ось він повернувся додому і знову побачив Падму. Не пощастило зустрітися тільки з бабусею із Шалукдангі. Може, вона ще й досі виглядає його на дорозі?..
Коли ж Бхомбол вирушить у нову подорож?