Богиня і Консультант

Інтерлюдія. Рим. Опівдні.

Паладин Храму обрав для зустрічі зі Стражем невеличке літнє кафе на Віа Оттавіано. З його майданчика було видно сіре громаддя Леонінського муру, що оточував Ватикан. Строката черга туристів тяглася вздовж муру до музейної брами. Паладин присів за кутовий столик і замовив ірландське віскі без тоніку. На майданчику майже не було відвідувачів. Лише дві старі німкені за сусіднім столиком пили каву й підсміювалися, розглядаючи щось кумедне в екрані портативної відеокамери.

Спека підказала Паладинові сорт сигари. Він видобув з портсигара хрустку «Ноуо de Monterrey» і пірнув у її імбирно-шкіряні аромати. Насолоджуючись, Паладин не відразу зауважив наближення Стража і його супутника. Щоби привітатися, Паладин незгабно відвів руку з сигарою. Важкий ціліндрик попелу впав на столик, за котрим сиділи німкені. Ті замовкли і зміряли усю компанію недружніми поглядами. Страж чарівно посміхнувся стареньким:

— Entschuldigen Sie bitte! Mein Kollege ist so undeschickt [22] .

22

Вибачте, будь ласка. Мій колега такий незграба (нім.).

Одна з німкень відповіла посмішкою на посмішку:

— Oh, alles ist gut. Keine Sorgen. Wir sind genug feuerfest [23] .

Паладин, який не розумів німецької, під час цих перемовин розглядав супутника Стража, невисокого чоловіка з рудим волоссям і міцно стиснутими вузькими губами. Йому не сподобалися очі рудого: світло-прозорі, невиразні, «риб'ячі». У цих очах Паладин побачив холодну зосередженість, яка неприємно контрастувала з яскравим травневим сонцем, бадьорими звуками вулиці й запашним сигарним димом. Стражів супутник був наче шматком сірої криги, покладеним на літній лісовій галявині. Також важко було визначити його вік. Йому могло бути тридцять, могло й п'ятдесят.

23

О, все гаразд. Не треба перейматися. Ми достатньо вогнестійкі (нім.).

Страж і рудий замовили чай із льодом. ГІаладинові передалося напруження прибулих, вони, очевидно, налаштувалися на серйозну розмову. Можливо, це відчули навіть німкені, які швидко допили свою каву, розплатилися готівкою і пошкандибали в напрямі метро. Рудий провів їх недовірливим поглядом.

— Їхня камера була включена на зйомку чи мені лише здалося? — спитав його Страж.

— Так, принаймні в останні хвилини.

— Це зле.

Рудий лише знизав плечима. Паладин ще раз подивився на потік туристів, з яким злилися німкені. «Це вже занадто! — подумав він. — Може, вони такі підозрілі, бо старі розрахувалися кешем? І що з того?»

— І як ви прокоментуєте останні новини зі Східної Марки? — звернувся до Паладина Страж.

— Як прокоментую? — Паладин зауважив, що той не вважав за необхідне відрекомендувати йому свого супутника. — Напевне, так прокоментую: фірма-конкурент проявила себе.

— А ваші люди, навпаки, знову себе не проявили.

Паладин поклав сигару на попільничку. «Ага, значить, Коммодор не збирається обговорювати зі мною подальші дії. Він уже все вирішив, — зрозумів він. — А рудий, певно, є ще одним орденським Стражем, помічником Майстра Зброї. Представник Коммодора привів на зустріч помічника ката. Кого ж тоді запросить на офіційну аудієнцію сам Коммодор? Самого Майстра?» Вголос він сказав:

— Їх не попередили про те, що «гостя» може бути такою небезпечною.

— Ви й надалі заперечуватиме свою недалекоглядність?

— Ні, Страже, не заперечуватиму. Це моя провина. Мені не вдалося скоординувати роботу наших нових друзів і людей Полковника.

— Мені доповіли, що та ваша «гостя» вбила чотирьох охоронців і власницю будинку, потім зустріла невідомого, обеззброїла, допитала і відпустила його. Жінка-воїн. Геродотова амазонка. Американські блокбастери відпочивають… І хто ж цей «невідомий»?

— Його обличчя відеокамери не зафіксували. Ми з'ясовуємо, хто він. Слідчі знайшли у сусідньому будинку дещо цікаве. Швидше за все, той, кого ми називаємо «невідомим», облаштував там спостережний пункт.

— Стежив за будинком?

— Так.

— Як довго?

— Кілька діб.

— Є припущення щодо його особи?

— Поки що немає. Але припускаю, що він діяв з особистих мотивів і за власною ініціативою.

— Особистих мотивів? Яких? Чого він хоче?

— Можливо, він шукає Камінь Бау [24] .

— Звідки він може про нього знати?

— Я ще не готовий підтвердити мої припущення перевіреними фактами. Але вся інформація, яку збирає офіційне слідство, оперативно надходить до нас… До мене. Ми, так би мовити, надали слідчим додаткової мотивації. Окрім того, ми викликали досвідченого криміналіста для незалежної оцінки отриманих даних. Найнезрозумілішим в усьому цьому є те, що «гостя» не вбила, а відпустила невідомого. Це суперечить усьому, що ми знаємо про методи і тактику східних ковенів.

24

Бау (Бахбу, Баба) — ассиро-іранське і, можливо, скіфо-кімерійське ім'я Великої Богині.

— Значить, вона розраховує на те, що цей невідомий принесе їм більше користі, аніж шкоди. Що ми кинемося його шукати і розконценруємо свої сили.

— Східні знають, що в нас стане сил і для «гості», і для невідомого, — раптом втрутився рудий. — Дехто з Ради вважає, що в гру вступила третя сила.

— Третьої сили там бути не може, — сказав Страж.

— Колись на території сучасної України було аж три повноцінні і древні ковени.

— Це було дуже-дуже давно, — Страж похитав сивою гривою волосся, яка робила його схожим на Депардьє в ролі Жака де Моле [25] . — Триста п'ятдесят років тому. Ціла епоха минула. Якби східні почали відроджувати жрецькі ієрархії Курана або Тавра, ми б про це дізналися. За кілька років цього не зробити.

25

Жак де Моле — останній Великий Магістр Ордену Храму (тамплієрів), страчений за наказом короля Франції Філіпа Четвертого у 1314 році.

— Але інформація про Камінь Бау потрапила до нас суто випадково, — не відступав рудий.

— Але ж потрапила. Якщо ми дізналися про неафішовану археологічну знахідку, то спроби інсталяції цілого ковену не могли б пройти непоміченими. Це неможливо!

— Тим паче, — підтримав Стража Паладин, — що східні завжди підтримували і скеровували політику своїх імперій. Вони злиті зі своїми імперіями в одне ціле. Нащо їм створювати незалежну ієрархію, яка у майбутньому зможе побудувати у Причорномор'ї спочатку власний Центр Сили, а потім власну імперію?

— А може, їм вигідніше мати між собою і нами щось на штиб «Нової Візантії»? — припустив рудий. — Ми їх останнім часом сильно потіснили. Якщо вони відродять Куран, надавши потенційним обраним в Україні висвячену жрецьку пару, то невдовзі східні матимуть оперативний плацдарм для наступу на нас.

— Одночасно матимуть неабияку проблему в майбутньому, — знов заперечив Страж і кивнув у бік Паладина. — Якщо їхні націоналісти отримають лідерів з новоствореного ковену, то старі імперії Сходу вже за півстоліття матимуть повноцінного конкурента. Молоду Причорноморську імперію з власними амбіціями.