Цікаві досліди

Васiлiса Єгоровна. Тока попробуйте подойтi, подонкi, я брошусь унiз!

В словах Васiлiси Єгоровни бринить надiя на те, шо может всьо обойдьотся тiхо-мiрно, i їй не прийдьотся цього робить.

Савка. Пригай, нахуй!

Ахванасiй(запопадливо). Так шо, Савка, може їбати i нє будєм, мєнє шо то нє хочєтся:

Хабiбулiн(запопадливо). Нахуй она нам така здалась. Правда, дядя Савка?

Васiлiса Єгоровна. Хлопчики, та ви шо?

Савка. Пригай, нахуй!

Васiлiса Єгоровна. А можєт давайте поговорiм, рєбята. Ви iзвiнiтє, я сначала, було, подумала, шо ви жлоби, так вийшло случайно. Ви мнє даже понравiлiсь, я даже подумала, какiє iнтєрєсниє пацанчiкi в горах гуляют:

Васiлiса Єгоровна починає роздягатись, стоячи на краю обрина. При цьому вона прєлєстно висовує кончiк язика.

Савка. Ця хуйня тобi не допоможе. Хлопцi, будєм грать в iгру «Артiлєрiя бьйот по своїм».

Савка i хлопцi набирають повнi жменi каменюк. Васiлiса Єгоровна. стоячи на краю обрива, iздає пронзiтєльний крик i взмиває ввись. Деякий час вона кружляє в повiтрi, потiм безвозвратно iсчєзаєт в разрєжонннх пространствах горного повiтря. Савка, Ахнанасiй i Хабiбулiн стоять мовчки над ними лiтають орли. Хабiбулiн i Ахванасiй чухають потилицi.

Ахванасiй. Заїбали, курви, чи женщiни, чи може якiсь кури, хуй просциш:

Завiса

Павлiк Морозов

Епiчна трагедiя

Дiйовi особи

Павлiк Морозов, атлетичний юнак, нордична краса i гiтлерюгендiвська зачiска; одягнут просто i зi смаком: в бiлу сорочку i короткi шкiрянi штанцi; з рiзних бокiв Павлiк Морозов перетягнутий мiлiтарними шкiряними ремiнцями.

Сава Морозов, батько Павлiка Морозова, скупий i хтивий куркуль.

Щукiн, друг Сави, такий же мудак, як i вiн.

Пєлагєя Нилiвна, жiнка Сави Морозова, мати Павлiка Морозова; гарна, ще не стара жiнка, схожа на мать Батькiвщину з вiдомого плакату.

Павєл Власов, побочний син Пєлагєї Нилiвни, здоровенний, схожий на Кiнг-Конга мужик, сильний i неймовiрно тупий.

Генерал Власов, полюбовник Пєлагєї Нилiвни, батько Павла Власова, фашистський перевертень i таємний агент Канарiса.

Канарiс, шеф абверу Третього Рейху, в трагедiї не з'являється.

Фiлiн, здоровенна i жирна сова, виконує обов'язки агента генерала Власова.

Учитель атеїзма, плюгавий мужчина в бухгалтерських нарукавниках.

Альонушка i Iванушка, фольклорнi потвори, iснуючi в нашiй пiдсвiдомостi.

Зєвс, божествєний вождь i вчитель, в трагедiї не з'являється.

Сфiнкс, кровожерна, пiдступна i хтива мiфологiчна потвора з пазурами, крилами, цицьками i пиздою.

Микола Островський, слiпий пророк храма Аполона.

Сука i Блядь, кровожернi химери помсти, богiнi гiвна, мух i менструацiй, так званi еpiнiї.

Клiмакс, вiсник богiв, насилаємий на Суку i Блядь.

а також:

пiонери, куркулi, фашисти, блядi, примари, чорти, дракони, горгони i медузи.

Дiя вiдбувається в глухiй сибiрськiй тайзi пiд час Другої Свiтової вiйни.

Дiя перша.

Величний хвойний лiс з мхами, лiанами, ялинами i кедрами. Де-по-де до них самiтньо тулиться берiзка. Чути пiонерський горн. Через чащобу продирається пiонерський загiн. Сховавшись за сосною, на загiн зловiсно уха здоровенний Фiлiн.

Фiлiн.

Угу-угу-угу!

Павлiк Морозов (пiдходить до Учителя атеїзма, який веде загiн).

Я знаю,

Це фашист угука на соснi.

Склада вiн карти наших болотiв,

Щоб переслати їх Гудерiану.

Фiлiн.

Угу-угу-угу!

Вчитель атеїзму.

От падла!

Шкода, маузер свiй дома я забув.

Фiлiн(iронiчно).

Угу.

Павлiк Морозов.

Узнать вiн хоче тайни пiонерськi,

А потiм побiжить i закладе

Гудерiану всi секрети нашi.

Учитель атеїзму.

Ти перебiльшуєш, Павлуша,

Як завжди. Скорiш за все

Ексгiбiцiонiст забрався на сосну.

Дiвчаток недозрiлих наших хоче вiн

Злякать з сосни зненацька видом хуя.

Чого робити там фашисту, не пойму я.

Фiлiн.

Угу.

Павлiк Морозов.

Це знають ще у яслах малi дiти,

Що лучше перебдiть, нiж недобдiти.

Катаймо на сосну, стягнем його за яйця

I спитаєм документа. А як не покаже,

То почнемо пиздить. Ото натiшимся.

Я пиздити люблю — людей, також

Жiнок, курей, свиней, собак. Особєнно

Я кошенят люблю топити. Як приємно:

Сидиш собi спокiйно на вiдрi i палиш люльку,

А воно маленьке i дурне все тичеться у сраку.

Так хорошо, що пiсню заспiваєш.

А потiм їх лопатою порубиш на шматочки

Та й викинеш к хуям. Нєт, все-таки

Природу я люблю, i родiну, берьозку i рябiну

Люблю я куст ракiти над рiкой.

Фiлiн (з дерева).

Край родной, навєк любiмий,