Експансія-I

Роумен пройшов слідом за ним, відірвав паперовий аркуш зі щойно переданими повідомленнями й почав їх читати. Він перебіг текст швидко, і Штірліц помітив, що Роумен читає як людина, котра звикла працювати професіонально: він спочатку ковтав новину, потім виділяв частини і лише після цього брав повідомлення вкупі, з'ясувавши непотрібне. Але, судячи з того, як забігали зіниці американця, Штірліц зрозумів, що в цьому тексті йому було важливе кожне слово.

Роумен прочитав його не три, а чотири рази, мовчки простяг Штірліцу й, рвучко підвівшись, знову пішов до телетайпної.

Штірліц перебіг повідомлення, знову витяг сигарету, згадавши той весняний день у Берні, коли він сидів з пастором Шлагом на набережній, спустившись по красивих доріжках, устелених бурим, іржавим торішнім листям, до вольєрів, де тримали оленів: найбезлюдніше місце в зоопарку, тільки качки літають, безлюддя й тиша. Саме там він уперше подумав, що може статися із світом, якщо Даллес домовиться з Вольфом, дифузія ідей — штука складна, проникнення концепції нацизму в буржуазно-демократичне суспільство непомітне; він пам'ятав Берлін тридцять другого року, він добре пам'ятав той рік, краще йому забути ту пору, така вона була страшна, таке прикре було відчуття власної безпорадності; бачиш і розумієш, куди котиться країна, але нічого не можеш вдіяти, щоб запобігти цьому її сповзанню в страхіття…

«Тут передають, — прочитав він повідомлення ще раз, — що комісії по розслідуванню антиамериканської діяльності в складі голови Перкена Томаса, сенаторів Карла Мундта (Південна Дакота), Джона Макдоуела (Пенсільванія), Річарда Ніксона (Каліфорнія), Річарда Вайля (Іллінойс), Джона Ранкіна (Міссісіпі), Хардіна Петерсона (Флоріда) і Герберта Боннера (Північна Кароліна) провели попередню розмову з Герхардом Ейслером, братом відомого композитора, що працює в Голлівуді. За дорученням комісії матеріали для розмови готували головний слідчий Роберт Стріплінг і слідчий Луїс Рассел. Офіційне слухання призначено на початок сорок сьомого року.

Наводимо текст стенографічного звіту, що його одержали від адвокатів.

Стріплінг. — Містере Ейслер, встаньте.

Ейслер. — Я не маю наміру вставати.

Стріплінг. — У вас є адвокат?

Ейслер. — Так.

Стріплінг. — Пане голова, я вважаю, що ми можемо дозволити свідку запросити адвоката.

Голова. — Містере Ейслер, підніміть вашу праву руку.

Ейслер. — Я не підніму моєї правої руки доти, поки мені не буде надано можливості зробити заяву.

Стріплінг. — Пане голова, я думаю, ви маєте оголосити, чому призначено слухання справи, перш ніж приймати рішення про права свідка Ейслера.

Голова. — Містере Ейслер, ви в Комісії по антиамериканській діяльності. На підставі шістсот першого параграфа цивільного права нас зобов'язали розслідувати характер та об'єкт антиамериканської пропаганди в Сполучених Штатах, а також з'ясувати, які іноземні держави стоять за цією пропагандою і чи ставить вона за мету повалення уряду США, а також інші питання, що виникнуть у зв'язку з дослідженням головного. Оскільки комуністичну партію США визнано підривною організацією, усі форми її діяльності підлягають розглядові в нашій комісії. Тому ваші відповіді на запитання повинні бути відверті й відповідальні, ніякої двозначності. Ми не маємо наміру дати вам можливість виступати з будь-якими заявами доти, поки ви не приймете присяги. Тільки після присяги комісія розгляне клопотання про додаток вашої заяви до справи. Отже, підніміть вашу праву руку.

Ейслер. — Ні.

Голова. — Містере Ейслер, не забувайте, що ви гість нашої країни.

Ейслер. — З гостями так не поводяться, бо я…

Голова. — Ця комісія…

Ейслер. — Бо я не гість, а політичний ув'язнений у Сполучених Штатах.

Голова. — Одну хвилину! Ви згодні присягнути?

Ейслер. — Я не можу присягнути, поки не зроблю кількох зауважень.

Голова. — Ні, зараз ви не робитимете ніяких зауважень.

Ейслер. — Отже, не буде ніякого слухання моєї справи, принаймні в моїй присутності.

Голова. — Ви відмовляєтеся присягнути? Я правильно вас зрозумів, містере Ейслер? Ви відмовляєтеся присягати?!

Ейслер. — Я згоден відповісти на всі ваші запитання.

Голова. — Одну хвилину… Ви відмовляєтеся дати присягу?

Ейслер. — Я згоден відповісти на всі ваші запитання.

Голова. — Містере Стріплінг, викличте іншого свідка. Комісія дотримуватиметься свого порядку. Ви ж відмовляєтесь присягнути перед лицем нашої комісії.

Ейслер. — Я не відмовлявся і не відмовляюся присягати.

Стріплінг. — Пане голова, по-моєму, свідок мусить замовкнути. Або встати й присягнути. Або його треба вивести із залу — в кожному разі, до того часу, поки ми не прийдемо до одностайної думки.

Сенатор Мунд. — Пане голова, спитайте його ще раз: чи згоден він присягнути?

Голова. — Ви знову відмовляєтеся принести присягу, містере Ейслер?

Ейслер. — Я ніколи не відмовлявся дати показання під присягою. Мене доставили сюди як політичного ув'язненого. Я прошу дати мені змогу зробити кілька зауважень у справі — всього лише три хвилини — перед тим як я присягну й відповім на ваші запитання, а потім виступлю зі своєю заявою.

Голова. — Я вже сказав, що ви дістанете право на слово тільки після того, як відповісте на наші запитання під присягою. Потім ваші зауваження — якщо слідство визнає, що вони заслуговують на увагу, — розгляне комісія. Але спершу ви повинні присягнути.

Ейслер. — Ви помиляєтесь у цьому пункті. Я нічого не повинен, бо я політичний в'язень. А політичний в'язень нікому нічого не винен.

Голова. — Ви відмовляєтесь присягнути?

Ейслер. — Я прошу дати мені три хвилини, щоб я міг пояснити комісії те, що я на…

Голова, — Ми дискутуватимемо ваше питання лише після того, як ви присягнете.

Сенатор Мундт. — Пане голова, я вважаю, що свідка треба вивести із залу.

Сенатор Ренкін. — Згоден.

Голова. — Виведіть свідка.

Стріплінг. — Пане голова, я хотів би, щоб знали, до якої тюрми відправлять Ейслера.

Голова. — Хто його сюди доставив?

Стріплінг. — Два присутніх тут джентльмени. Назвіть ваші імена.

Греннан. — Я — Стів Греннан, офіцер секретної служби, міністерство юстиції, відділ імміграції.

Бросман. — Я — Бросман, офіцер секретної служби, міністерство юстиції, відділ імміграції.

Голова. — Це ви привезли сюди Ейслера?

Офіцери секретної служби підтверджують це.

Голова. — Куди ви його забираєте?

Греннан. — У вашінгтонську міську тюрму.

Потім комісія викликала для показань Рут Фішер — рідну сестру Ганса Ейслера, композитора, який проживає за адресою: 122, Ваверлі-плейс, Нью-Йорк, і Герхарда Ейслера, що перебуває у вашінгтонській тюрмі. Місіс Фішер на попередньому слуханні під присягою, зокрема, показала: