Факир

– Дасть. Бог милосердний, - сказав Тейлор.
– Допоможе. Вн так робить завжди. Коли просять. Або коли бачить, що допомога потрбна, але не вистача розуму попросити.

– Я не проти, - утомлено-байдуже вимовила Крстн.
– Хай.

– Ну, гаразд, - керував парадом "слдчий".
– Ми пдемо, а ви вдпочиньте. Непогано б заснути.

– Дякую, - спробувала усмхнутися жнка. Не вийшло.
– Десь ма бути снодйне. Без нього точно не зможу.

– Бувайте.

"Полсмени" пшли. Крстн залишилася. Й закрила обличчя руками.

28 вересня 1993 року, острв Авг, 16 год. 37 хв.

Зачинили двер "штабу". Замкнули на ключ. Хай нхто не заважа. Нарада! Сьрьозна!

Попадали в крсла. Розслабон! Мр збуваються. А щастя .

– Наче в каменоломнях рк вдтрубив, - похитав головою Тейлор.
– З Крстн говорити - залзним Арн треба бути... Хух... релаксу мен, релаксу!

– А ходмо на пляж?

Лисиця вистрлив з снайперсько гвинтвки. Наче з СГД. Так стрляють тльки з не. Хто вм. Повна верся тут:https://andronum.com/product/vasilchenko-vyacheslav-fakir/