Гаррі Поттер і напівкровний принц

Слизоріг почовгав до кутової шафи, понишпорив у ній і за мить повернувся з двома пошарпаними підручниками «Прогресивної методики зіллєваріння» Лібатія Бориджа, вручивши їх Гаррі й Рону разом з двома комплектами потьмянілих терезів.

–  Отож.
– Слизоріг знову став перед класом і напнув свої й так випнуті груди, від чого здалося, що ґудзики його камізельки ось-ось повідлітають.
– Я тут приготував деякі відвари й настоянки, просто з цікавості, знаєте, щоб вам показати. Ви такі зможете виготовляти після того, як завершите курс навчання і складете НОЧІ. Можливо, ви про них і чули, хоч і не вміли ще зробити. Хто мені скаже, що оце таке?

Він показав на казан біля слизеринського стола. Гаррі

трохи піднявся з місця й побачив, що в тому казані кипить нібито звичайнісінька вода.

Герміонина натренована рука злетіла вгору раніше за всіх; Слизоріг дав їй слово.

–  Це сироватка правди, без кольору й запаху. Того, хто її випив, вона змушує казати правду.
– випалила Герміона.

–  Дуже добре, дуже добре!-зрадів Слизоріг.
– А зараз, - він показав на казан біля рейвенкловського столу, -про неї тут повинні добре знати… недавно її згадували в кількох міністерських листівках… хто скаже?…

І знову Герміонина рука була найспритніша.

–  Це багатозільна настійка, пане професоре.

Гаррі теж упізнав цю схожу на жабуриння речовину, що поволі булькотіла в другому казані, але він не ображався, що Герміона й тут устигла першою відповісти на запитання; врешті, саме їй вдалося виготовити це зілля ще в другому класі.

–  Чудово, чудово! Ну, а оця… так, дівчинко?-подивився трохи спантеличено Слизоріг на Герміону, чия рука знову пронизала повітря.

–  Це амуртензія!

–  Так воно й є. Майже безглуздо запитувати,-вражено зронив Слизоріг, - бо ти, мабуть, і так знаєш, яке її застосування?

–  Це найпотужніше в світі любовне зілля!
– затарахкотіла Герміона.

–  Цілком правильно! Ти його, мабуть, розпізнала завдяки виразному перламутровому відблиску?

–  Окрім того, пара підноситься характерними спіралями, - радісно додала Герміона, - а ще це зілля матиме для кожного інший залах - залежно від того, що кого приваблює. Ось я відчуваю пахощі свіжоскошеної трави, нового пергаменту і…

Але раптом вона зашарілася й не договорила.
– Можу я запитати, як тебе, дівчинко, звати?-Слизоріг не звернув уваги на її зніяковіння.

–  Герміона Ґрейнджер, пане професоре.

–  Ґрейнджер? Ґрейнджер? А ти не родичка Гектора Дегворта-Ґрейнджера. котрий заснував «Надзвичайне товариство зіллєварів»?

–  Начебто ні, пане професоре. Розумієте, я з родини маґлів.

Гаррі помітив, як Мелфой нахилився до Нота і щось зашепотів; вони обидва вишкірилися, а от Слизорога це зовсім не збентежило, навпаки - він засяяв і перевів погляд з Герміони на Гаррі, що сидів біля неї.

–  Ото! "Моя найкраща приятелька теж з родини маґлів і вона найкраща в класі!". Гаррі. припускаю, це і є та найкраща приятелька, про яку ти згадував?

–  Так, пане професоре, -зізнався Гаррі.

–  Панно Ґрейнджер, ви заробили для Ґрифіндору двадцять очок,-добродушно виголосив Слизоріг.

Мелфой скривився точнісінько так, як тоді, коли Герміона заїхала йому по пиці. Сяюча Герміона обернулася до Гаррі й прошепотіла:

–  Ти справді йому казав, що я найкраща в класі? Ой, Гаррі!

–  А що тут такого незвичайного?-чомусь роздратовано прошипів Рон.
– Ти справді найкраща в класі… я б теж йому таке сказав, якби він у мене спитав!

Герміона всміхнулася, але приклала пальця до вуст, щоб вони почули, що говорить Слизоріг. Але Рон трохи скис.

–  Зрозуміло, амуртензія не творить справжньої любові. Любов неможливо виготовити чи і підробити. Цей відвар просто викликає сильне захоплення або нав'язливу пристрасть. Це найнебезпечніше і найпотужніше зілля в цьому приміщенні… саме так.
– похмуро кивнув він у бік Мелфоя з Нотом. які скептично осміхалися.
– Коли побачите в житті стільки, як я, то не будете недооцінювати сили всепоглинаючої любові… А зараз час нам братися за роботу.

–  Пане професоре, а ви не сказали, що отам.
– нагадав

Ерні Макмілан, вказуючи на маленький чорний казанок на письмовому столі Слизорога. Там весело булькав якийсь відвар кольору розтопленого золота, а над його поверхнею золотими рибками вистрибували величенькі краплини, однак жодна не вихлюпнулася на стіл.

–  О-о-о, - протяг Слизоріг. Гаррі був упевнений, що Слизоріг і не думав забувати про цей відвар, просто чекав, доки хтось запитає, задля драматичного ефекту.
– Так. Це. Оце, пані й панове, найдивовижніший відварчик, що називається фелікс-феліціс. Я так розумію, - глянув він з усмішкою на Герміону, яка голосно зойкнула, - що ви, панно Ґрейнджер, знаєте наслідки дії фелікс-феліціса?

–  Це рідина успіху, - схвильовано сказала Герміона.
– Від неї людині щастить!

Усі учні раптом випросталися. Гаррі тепер бачив тільки Мелфоєву біляву прилизану потилицю, бо той нарешті приділив Слизорогові всю свою увагу.

–  Абсолютно правильно, ще десять очок Ґрифіндорові. Так, це саме та кумедна настійочка, що називається фелікс-феліціс, -мовив Слизоріг.
– її надзвичайно непросто виготовити, найменша помилка призводить до катастрофічних наслідків. Одначе, якщо все змішати правильно, як отут, то виявиться, що всі ваші починання будуть успішні… принаймні доки не вигасне дія настоянки.

–  Пане професоре, а чого ж тоді люди не п'ють її постійно?
– жадібно запитав Террі Бут.

–  Бо надмірне її споживання призводить до запаморочення, легковажності й небезпечної самовпевненості, - пояснив Слизоріг.
– Занадто добра штука, знаєте… отруйна у великих дозах. Але якщо вживати помірно й лише вряди-годи…

–  А ви її вживали, пане професоре?
– зацікавлено запитав Майкл Корнер.

–  Двічі в житті, - зізнався Слизоріг.
– Раз, коли мав Двадцять чотири роки, а вдруге-у п'ятдесят сім. Дві столові ложки за сніданком. Два чудесні деньочки.

Він замріяно задивився у простір. Награно це було чи ні, подумав Гаррі. але справляло добрий ефект.

–  І саме це, - додав Слизоріг, знову повертаючись на землю, - я й запропоную на цьому уроці, як приз.

Запала мертва тиша, у якій удесятеро голосніше чувся булькіт і клекіт у казанах.

–  Однієї малесенької пляшечки фелікс-феліціса,-Слизоріг витяг з кишені крихітну скляну пляшечку з корком і всім показав, - вистачає на дванадцять годин успіху. Від світанку до заходу сонця вам щаститиме в усіх ваших починаннях. Але мушу попередити, що фелікс-феліціс заборонено вживати під час будь-яких організованих змагань… скажімо, спортивних матчів, іспитів чи виборів. Тому переможець зможе скористатися ним тільки у звичайний день… і він побачить, як цей звичайний день стане надзвичайним!