Жахтить земля, жахтить іржа і пил, Як жар фурункулу чи виразку трахоми, І сонце над усім – як вибух плям і стріл, Як вибух мовчазний і тяжко нерухомий, Цей маньякальний круг, що виплива в зеніт, Це коло, зроджене в огні галюцинацій, І осьмисвічники розлючених акацій Підносять перед ним свічки убогих віт. При корені дерев вирує й пломеніє Плескатих одблисків рябий калейдоскоп, І вкручуються так маленькі чорториї

Конец ознакомительного фрагмента.