Кропива

Жінки вірять, що два на два буде – сім, якщо гарненько поплакати або влаштувати скандал.

НА ВИПУСКНОМУ БАЛУ

На випускному шкільному балу дівчатка діляться своїми таємницями. Перша до другої:

– От ти уже з своїм Вовіком зустрічаєшся два роки. Скажи, він уже просив твоєї руки? Подруга скромно опускає вії і признається:

– Руки... ще ні.

МІШОК ТЕПЛА НА ВСЮ ЗИМУ

Зима тільки почалась, а в чоловіка всього один мішок дров.

Ото чоловік і подумав, якщо я їх спалю сьогодні, то завтра в хаті буде холодно, а якщо спалю завтра, то холодно буде сьогодні і т.д.

Але, трохи подумавши, він прийшов до висновку, що цих дров йому вистачить на всю зиму. Отож, коли він приходив у хату і було дуже холодно, то брав мішок на плечі і бігав з ним по хаті, аж поки не зігріється. А коли зігрівавсь, то відразу лягав спать і так кожен день до весни.

2.2.1963 р.

ЩО Я РОБЛЮ?

Хлопець обняв дівчину, і цілуючи її, запитує:

– Що я роблю?

– Цілуєш.

Потім кладе її в ліжко і знову питає:

– А що я зараз роблю?

– Валиш у ліжко.

Потім почав знімати трусики.

– А зараз що я роблю?

– Трусики знімаєш…

А коли зняв трусики, знов питає:

– А що я зараз роблю?

– Сифиліс хватаєш.

1975 р.

ПРО ЖІНОЧУ І ЧОЛОВІЧУ СОЛІДАРНІСТЬ

Чоловік розшукує свою дружину. Телефонує:

– Анічко, у тебе, випадково, моєї зазноби нема?

– Нема і не було.

Телефонує до іншої подруги:

– Скажи, будь-ласка, Люсінько, у тебе моєї киценьки немає?

– Нема і не було.

Телефонує жінка, яка розшукує свого чоловіка:

– Миколо, у тебе мого придурка немає?

– Тільки що вийшов з хати.

Телефонує до іншого:

– Петя, мій випадково до тебе не заходив?

– Заходив. А куди пішов?

– Говорив, що на роботу. І так далі.

От що таке чоловіча і жіноча солідарність.

1966 р.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ПОЛІТ В КОСМОС?

Якось кореспонденти питають в росіянина:

– Скільки б ви взяли, щоб вам запропонували полетіти в Космос?

– Я б нічого не взяв..

Потім запитують у єврея.

– А скільки б ви взяли, якби вам запропонували полетіть в Космос?

– Три мільйони.

– А чому саме три, а не чотири?

– Один мільйон я взяв би собі. Другий дав би вам, ну, а третій дав би тому, хто полетить у Космос.

М. Київ.20.5.1961 р.

П’ЯНИЙ І ДЕРЕВО

П’яний обхопив дерево, стоїть і бубнить:

– Оце б і вирвав, так міліціонер дивиться.

м. Ірпінь.19.12.1959 р.

ЩОБ БУЛИ ДІТИ

Одружилась одна пара. Відгуляли весілля. Живуть молодята рік, два, а діток все нема і нема. От і вирішив чоловік піти на перевірку до лікаря. Лікар подивився і відповів, що в нього все в нормі. Приведіть свою дружину на обстеження.

Сказано – зроблено. Привів чоловік жінку. Лікар оглянув візуально і говорить:

– Роздягайтесь.

Жінка роздяглась.

– А тепер лягайте на тапчан.

Та лягла. Лікар зробив їй невеличкий массаж, погладив груди, живіт…

– А тепер,– звернувся він до чоловіка,– ви дивіться уважно що треба робити далі, щоб були діти і тут же зняв із жінки трусики, підсунув її ближче до себе на край кушетки, поклав її ноги собі на плечі і почав робити процедуру... А чоловік стоїть і дивиться, а коли лікар закінчив процедуру, він у нього питає:

– Докторе, а в майбутньому мені жінку приводити до вас самому, чи, можливо, ви самі будете приходити до нас?

М. Київ.21.6.1980 р.

БАРАН І ВІВЦЯ

– Якось в обідню перерву я звертаюсь до старшого виконроба – Петра Аксентієвича Бондаренка,– ось тобі річка, через річку кладочка, по якій кожен день Баран ходить до своєї Вівці, яка його кожен день з нетерпінням чекає на іншому боці річки. Але, одного разу, коли він прийшов до річки, весняна повінь знесла місточок через річку, який з’єднував береги, і Баран не зміг добратись до Вівці, яка з таким нетерпінням його чекала.

Став Баран і задумався, що ж йому робити, бо знав, що вона його чекає. Так от, Петре, щоб ти на місці Барана зробив,– звертаюсь я до свого начальника?

– Не знаю,– добродушно відповів старший виконроб.

– Баран теж не знав. Ти не ображаєшся,– звернувся я знову до Петра Аксентієвича.- – Ну, звісно, ні, це ж – жарт,– відповів начальник.

– Баран також не ображався,– сказав я під ще дужчий дружній регіт бригади.

БАБУСЯ, МІЛІЦІОНЕР І РАДІО

Бабуся перейшла дорогу в недозволеному місці і за це її міліціонер оштрафував, а потім і відпустив. Іде бабуся знов, аж слухає по радіо пісню співають:

– «Ты смотри, никому не рассказывай!» – а їй здалось, що то міліціонер знов до неї звертається. Вона повернулась і знову перейшла в тому самому недозволеному місці, за що міліціонер і ще раз її оштрафував. Пішла бабулька знов, і тільки дійшла до середини, аж чує знову той самий голос:

– Вернись, вернись, я всё тебе прощу.

м. Ірпінь.26.12.1959 р.

КОЖЕН ДЕНЬ НОВЕ ПЛАТТЯ

Якось одна подружка говорить іншій:

– Знаєш, Машенька, я ніколи не одягаю одне і те плаття двічі підряд, коли іду до одного і того хлопця на побачення.

– Добре, якщо в тебе їх повний гардероб.

– Та ні, я одне і те ж плаття кожен день фарбую в новий колір, а всі думають, що то в мене нове плаття.

19.12.1959 р.

А ТИ КАЗАВ

Одного разу в поїзді зустрілись два мисливці і один до другого: