Мотря

автодафе— аутодафе, урочисте оголошення вироку інквізиції в Іспанії, Португалії, а також виконання вироку (здебільшого через спалення засудженого)

Аґасфер— „Вічний жид"; під час хресної дороги Ісуса Христа на Голгофу відмовив йому в короткому відпочинку і безжально казав іти з хрестом далі. За це Аґасферові відмовлено в спокої могили, він приречений вічно блукати, очікуючи другого пришестя Христа.

адамашковий— прикм. від адамашка [адамашок] — ґатунок шовкової тканини

аз(старосл.) — я

акафіст— християнська молитовно-хвальна пісня на честь Христа, Богородиці, святих

Алкид(Alcides) — назва Геркулеса як онука Алкея, Персеєвого сина амазонка — вершниця

амбра— воскоподібна речовина, яка утворюється у травному тракті кашалота. Використовується в парфумерії як закріплювач аромату

амор— амур, від лат. Amor (через франц. Amour) давньоримський бог кохання, якого зображали крилатим хлопчиком з луком і стрілами

Анаксагор(бл. 500 — 428 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ. Рушійною силою світопорядку вважав розум, який організовує елементи речей.

аналой— у церкві високий з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо

Анна Реіна— Анна Ярославна (бл. 1024 — не раніше 1075), донька Ярослава Мудрого, дружина французького короля Генріха I. Правителька Франції в час малоліття сина Філіпа I. Підписувалася словами Анна Реіна — Анна королева.

антифона— антифон, спів, який виконують за чергою два хори або соліст і хор

Апостол Данило Павлович(1654–1734) — військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1727–1734). Походив з відомого козацького роду. У 1682 обраний Миргородським полковником, у 1687 звільнений з посади гетьманом І. Мазепою як прибічник І. Самойло-вича. У 1693 знову обраний на полковий уряд (до 1727). Відзначився під час Азовських походів, у 1696 разом з Гадяцьким полковником Боруховичем розбив на р. Ворсклі війська кримського хана та гетьмана ханської України Петрика. Брав активну участь у Північній війні 1700–1721. 28 жовтня 1708 разом з Мазепою перейшов на бік шведського короля Карла XII. Проте невдовзі залишив шведський табір і прибув до військ Петра І. За А. було залишено уряд Миргородського полковника та всі його маєтки. Брав участь у Прутському (1711) та Перському (1722) походах як наказний гетьман українського війська. За правління Малоросійської колегії (1722–1727) обстоював автономні права Гетьманщини; перебуваючи влітку 1723 у військовому таборі на р. Коломак, організував подання цареві колективної чолобитної на захист козацьких прав і вольностей. На початку 1724 за участь в опозиційному русі був заарештований і відправлений в ув'язнення до Петербурга. Звільнений на початку 1725, протягом року перебував у столиці під наглядом. 1 жовтня 1727 А. обраний гетьманом Лівобережної України. У своїй діяльності керувався „Решительными пунктами" Петра II (1728), які значно обмежували автономний статус Гетьманщини; правив під наглядом царського міністра. Проте багато зробив для впорядкування місцевої адміністрації, реформування системи судочинства, ліквідації зловживань у користуванні державним земельним фондом (т. зв. „ранговими маєтностями"), сприяв розвиткові зовнішньої торгівлі України тощо.

Аристид(бл. 540 — бл. 467 рр. до н. е.) — афінський полководець, політичний супротивник Фемістокла.

Аристофан(бл. 446 — 385 рр. до н. е.) — давньогрецький поет, великий комедіограф. Брав активну участь у громадсько-політичному житті. Написав понад 40 комедій. Збереглося 11: „Вершники", „Хмари", „Оси", „Жаби" та ін.

арія— тут: мелодія

асекурація— страхування; захист, забезпечення

аспид— гаспид (чорт, диявол, дідько, біс)

бажант— фазан базник — собача бузина

байбарак— верхній сукняний одяг чи кожушок, критий сукном

Бакх— Вакх, одне з імен Діоніса — давньогрецького бога плодоносних сил землі, рослинності, виноградарства, виноробства бараниця — вичинена овеча шкура

безеценство(польськ.) — підлість, безчесність, мерзенність, огидність

безпанський— безгосподарний

безтяменний, безтямний— який утратив самовладання, розуміння, свідомість; викликаний великим збудженням, несамовитий белендіти — базікати

бельзебуб— Вельзевул, у християнських текстах демон, „князь бісів"

берлачі— боти, зимове взуття, яке носять поверх черевиків, чобіт

берлин— велика карета

билем(польськ.) — я був

бігунка— розлад шлунка, пронос

білля— білизна

біяк— бияк, бич від ціпа

„благодать" — предметний символ щастя, добробуту, спокою

Богун Іван— кальницький (вінницький) полковник, один із найголовніших діячів доби Хмельницького. Був противником польського і московського панування в Україні. Розстріляний поляками 1664 р.

болдахім— балдахін, покриття з дорогої тканини з оздобами над ліжком, ношами, троном тощо

Борецька Марта— представниця новгородської знаті, яка боролася проти загарбання Новгорода Москвою. 1478 р. була заслана і пострижена в черниці, а її маєтки привласнив московський князь.

борозний(кінь) — кінь у парі, який під час оранки йде борозною

брати на кобеняк— кпити з когось

брати на решето— брати на кпини

бровар— броварня, пивоварня

Буйльонський Ґотфрід(р. н. бл. 1060) — герцог нижньої Лотарінгії. За переказом, керував першим хрестовим походом. Завоював усю обіцяну землю, поставив патріарха.

Валенштайн[Валленштейн, Вальдштейн] (Wallenstein, Valdstejn) Альбрехт Венцель Євсевій (24.9.1583, біля р. Кеніґґрец — 25.2.1634, Еґер) — полководець, імператорський головнокомандувач у Тридцятилітній війні 1618–1648 рр. За походженням чеський дворянин. Відзначився під час воєн Австрії з Угорщиною на початку XVII ст. Брав участь у придушенні Чеського повстання 1618–1620 рр., мав величезні земельні володіння на заході Чехії (з 1624 р. герцог Фрідландський). У 1625 р. імператор „Священної Римської імперії" Фердинанд II призначив його імператорським головнокомандувачем з правом сформувати на свої кошти 40-тисячну армію. У 1626 р. армія під командуванням В. завдала поразка у Дессау військам протестантів під керівництвом Е. Мансфельда; у 1629 р. В. примусив данського короля Крістіана IV до миру. Отримав від імператора герцогство Мекленбург, князівство Заган і титул генерала „Океанічного і Балтійського морів" (1628 р.). Суперництво між В. і главою католицької ліги Максиміліаном Баварським, загострення боротьби між княжими угрупованнями, а також спроби В. вести самостійну німецьку політику призвели до його відставки (Реґенсбурґський сейм, 1630). У 1632 р., в зв'язку з перемогами шведської армії, В. знову призначений верховним головнокомандувачем імператорської армії з майже необмеженими повноваженнями. 16 листопада зазнав поразки від шведських військ при Лютцені. Звинувачений імператором у зраді (провадив таємні переговори зі шведами), знову був відлучений від командування. Вбитий групою офіцерів у м. Хеб (Еґер) в Угорщині.

Ван Дайк— Ван Дейк Антоніс (1599–1641) — фламандський художник вареха — ополоник

василіск— міфічний змій, який убивав не лише отрутою, а й поглядом і диханням, від якого сохла трава і тріскали скелі. Рятувалися від нього дзеркалом: змій гинув від власного погляду.

вашець— ваша милість (звернення, титул); пох. з польськ. waszmo.

Великий Віз— Велика Ведмедиця (сузір'я)

великолюд— велетень

велій(старосл.) — великий, сильний

велці мосцивый(з польськ.) — вельми милостивий

Венус— Венера, у давніх римлян богиня краси і кохання, любовної пристрасті. Мати Амура, покровителька римлян.

Веста— давньоримська богиня священного вогнища міської громади, курії, дому.

вивчасуватися(з польськ.) — відпочити, провести час відпочиваючи вигідний — тут: такий, що любить вигідність, зручність Виговська Олена — дружина гетьмана Івана Виговського Виговський Іван (?-1664) — гетьман Війська Запорозького (1657–1659); за Б. Хмельницького генеральний писар; 1658 придушив повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша; уклав з Польщею Гадяцьку угоду 1658; розбив московське військо в Конотопській битві 1659, але незабаром зазнав поразки в громадянській війні, зрікся булави і виїхав до Польщі; звинувачений П. Тетерею у зраді польського короля і розстріляний поляками.