Мотря

сиріч— тобто, або, інакше кажучи

сірем'яжний(народ) — простий, сірячинний люд. Від назв селянського одягу семиряга (серм'яга), сіряк.

скит— невелике житло православних ченців-самітників віддалік від основних монастирських будівель

скіпка— тріска

склеп(польськ.) — крамниця

скоботати— лоскотати

скритка(з польськ.) — сховок, тайник

смарувати— мастити, намащувати; бруднити

смок(польськ.) — дракон, змій

смоляк— факел зі смолою

Сократ(470/469 — 399 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ. Вважав метою філософії самопізнання, а доброчесністю — знання, або мудрість. Родоначальник діалектики як методу знаходження істини ставленням навідних запитань. Несправедливо засуджений до страти, випив чашу з отрутою.

СомкоЯким — представник заможного козацтва, брат першої дружини Б. Хмельницького. Наказний гетьман Лівобережжя. Після „чорної ради" 1663 р., на якій було обрано на гетьмана І. Брюховецького, Я. Сомка страчено.

сорбет— шербет

сосієр— соусник

списатися— зробити щось із успіхом; відзначитися

спласнути— зменшитися (про підпухлість, пухлину тощо)

спорий— досить великий за розміром, об'ємом

спудей— учень бурси, духовного навчального закладу

сродница(рос.) — родичка

стаєнний— конюх

стійність— позитивна якість; цінність

стременного випити— випити „на коня"

ступа— пристрій для лущення та подрібнення зерна, тютюну та ін.

субтельний— субтильний, тендітний, ніжний, м'який (у поведінці)

суто— багато, рясно, густо, щедро

Сфінкс— у грецькій міфології чудовисько з обличчям і грудьми жінки, тілом лева і крильми птаха. Ставила перехожим запитання: „Хто з живих істот вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?" — і вбивала, хто цього не знав. Коли Едіп відгадав загадку, Сфінкс кинулась у прірву й розбилася.

таляр— старовинна срібна монета. Була в обігу в Німеччині, Чехії, Італії, Україні та ін. країнах.

ТассоТорквато (1544–1595) — італійський поет Відродження, творець героїчної поеми „Звільнений Єрусалим". Писав праці з теорії поезії.

Таціт(Tacitus) (бл. 58 — бл. 117 рр. н. е.) — римський історик. Праці з історії м. Рима і Римської імперії („Аннали", „Історії") та германців (нарис „Германія").

теди(польськ.) — отже, таким чином

Темістокл— Фемістокл (бл. 525 — бл. 460 рр. до н. е.), афінський полководець. Домігся перетворення Афін на морську державу. В період війни проти персів організував загальногрецький спротив агресорам.

тераз(польськ.) — тепер

Тетеря-МоржковськийПавло — гетьман (бл. 1620–1671). Походив з київської шляхти. 1648 р. перейшов до Хмельницького, одружився з його донькою. Був переяславським полковником. Підтримував зв'язки з Польщею. Ставши гетьманом, радив королеві об'єднати Україну. Польсько-українське військо пішло на Лівобережну Україну, але, не здобувши Глухів, вернулось на Правобережжя. Тетеря, розбитий загоном Дрозденка, перейшов до Польщі.

тикатися— тут: стосуватися

ти рекл єси(старосл.) — ти сказав.

тілький— такий великий

товар— худоба (переважно велика рогата)

тоя— аконіт, трав'яниста отруйна рослина з жовтими, синіми або фіолетовими квітками

транспарент— транспарант

тратувати— топтати (про коней)

трач— пиляр

ТроцькийСемен — чернець Соломон. У жовтні 1689 р. подав польському королеві підроблений лист І. Мазепи, в якому гетьман ніби скаржився на утиски і бажав з'єднатися з Польщею. Весною 1690 р. Соломон знову подав підроблені листи І. Мазепи королеві, але був викритий і виданий у Москву. З Москви Соломона переслали до Батурина, де постав перед судом старшин і полковників. Соломона було страчено 7 жовтня 1692 р.

троюдити— викликати чимось подразнення, запалення і т. ін.; ятрити

трутка— отрута

Тукальський(Нелюбович) Йосип (р. н. невід. — 1675) — український церковний діяч. Виступав проти союзу з Московією. Підтримував І. Ви-говського. Схилив Юрія Хмельницького підписати „Слободищенський трактат" 1660 р., за яким Україна розривала з Московією. Обраний київським митрополитом, але гетьман П. Тетеря ув'язнив його. Після звільнення був радником гетьмана Петра Дорошенка.

тшидзєсьцє(польськ.) — тридцять

тямити— пам'ятати, тримати в пам'яті

угло— ріг, кут (будинку, кімнати тощо)

уйняти— зменшити, зробити не таким помітним, відчутним; відняти, відібрати

умичник— викрадач; той, що „умкнув" когось умшляґ (ніж.) — компрес, обгортання; припарка

ФабійМаксим Кунктатор (275–203 рр. до н. е.) — римський полководець, консул, диктатор. У 2-ій Пунічній війні застосував тактику поступового виснаження армії Ганнібала, ухиляючись від генеральної битви. Звідси його прізвисько Кунктатор — букв. забарник.

Фавн— у римській міфології бог полів, лісів, пасовищ, тварин. Існували уявлення як про одного, так і про множинність фавна.

файка— люлька

фалендишовий— з тонкого англійського або голандського сукна

фанда(циганська) — батіг; довгий одяг

фатиґувати— турбувати когось; причиняти комусь клопіт, труднощі тощо

фебра— лихоманка, гарячка

ферії— канікули

фехтунок— фехтування

ФилимоновичМетодій (f1689 або 1690) — за промосковське наставлення висвячений у Москві (1661) на єпископа з призначенням бути місто-блюстителем київського митрополичого престола. Перебуваючи у Києві, не визнавав митрополита Йосипа Тукальського; 1667 перейшов в опозицію до Москви і підтримував гетьмана І. Брюховецького у його антимосковському повстанні, після чого 1668 був заточений в Уманський монастир, а потім у Новоспаський у Москві, де й помер.