Найкраще в мені

Вона відчула нестримне бажання захиститися й не встигла його подолати: даючи йому волю, впізнала манеру відстоювати свою думку, яка колись була для них спільною. Хтось із них казав щось, що ставило під сумнів рішення другого, і тоді вони сперечалися. Вона й не знала, як скучила за цими дискусіями. Не через самі суперечки – через довіру, яку вони означали, через пробачення, яким усе неминуче завершувалося. Бо вони завжди пробачали одне одному.

Якась частина в ній підозрювала, що він просто перевіряє її, але пропустила його зауваження. Натомість, несподівано для самої себе, вона нахилилася до столу, й слова полинули з неї майже самі по собі:

– Маєш плани на вечерю?

– Не маю жодних. А що?

– У холодильнику є стейки, якщо ти схочеш поїсти тут.

– А як же твоя матір?

– Скажу їй, що пізно виїхала.

– Упевнена, що це хороша ідея?

– Ні. Я зараз ні в чому не впевнена.

Довсон пошкрябав склянку великим пальцем, пильно вдивляючись в Амандине лице.

– Гаразд, – кивнув він. – Нехай будуть стейки. Якщо тільки вони не зіпсувалися.

– Їх привезли в понеділок, – відповіла вона, пригадуючи, що казав їй Так. – Гриль на задньому дворі, якщо ти його розпалюватимеш.

Уже через мить він вийшов, та його присутність відчувалася, навіть коли вона витягла з сумочки мобільного.

5

Коли вугілля дало жар, Довсон повернувся всередину, щоби взяти в Аманди стейки, які та вже намастила жиром й заправила. Проштовхнувшись крізь двері, він побачив, як вона розгублено заглядає в розчинений буфет, тримаючи в руці бляшанку свинини з бобами.

– Як справи?

– Я саме намагаюся знайти бодай щось до стейків, але не це, – мовила вона, показуючи бляшанку, – та вибір невеликий.

– А які є альтернативи? – спитався він, миючи руки.

– Окрім бобів, є ще вівсянка, пляшка соусу до спагеті, борошно до млинців, напівпорожня пачка спагеті й пластівці. А в холодильнику – масло й приправи. Ну і твій холодний чай, звісно.

Він струсив воду з рук.

– Пластівці можуть нас врятувати.

– Напевне, будуть спагеті, – відповіла Аманда, пустивши очі під лоба. – А хіба ти не повинен смажити стейки надворі?

– Мабуть, повинен, – погодився Довсон, і вона ледве стримала посмішку. Боковим зором вона помітила, як він узяв таріль й пішов собі, і двері, легенько клацнувши, зачинилися за ним.

Небо набуло глибокого, оксамитово-фіолетового кольору, вже було видно поодинокі зірки. Струмок за спиною Довсона здавався чорною стрічкою, і верхівки дерев засвічувалися сріблом у світлі місяця.

Аманда наповнила каструлю водою, додала трохи солі, увімкнула плитку. Дістала з холодильника масло. Коли вода зашумувала, вона вкинула спагеті й декілька хвилин шукала друшляк, поки не знайшла його в глибині шафки біля плитки.

Коли макарони були готові, вона злила з них воду, висипала їх назад до каструлі, додала масла, гранульованого часнику, дрібку солі й перцю. Далі Аманда швиденько розігріла бляшанку бобів, й усе було готове якраз, коли Довсон повернувся з таріллю стейків.

– Пахне дивовижно, – похвалив він, не приховуючи подиву.

– Просто масло й часник, – кивнула вона. – Завше спрацьовує. То як там стейки?

– Один середньо обсмажений, з кров’ю, другий теж середньо, але підсушений. Мені все одно, який з них, та я не був упевнений, як любиш ти. Можу якийсь із них досмажити, якщо треба.

– Той, що середньо й без крові, згодиться, – вибрала вона.

Довсон поставив таріль на стіл й перевірив шухлядки й шафки на предмет тарілок, склянок й приборів. Вона помітила два келихи до вина у відкритій шафці й пригадала, що Так казав їй, коли вони востаннє бачилися.

– Ти б випив келих вина? – запитала вона.

– Тільки за компанію.

Вона кивнула, відкрила шафку, на яку тоді вказував Так, й дістала дві пляшки. Вибрала каберне й відкоркувала його, доки Довсон накривав на стіл. Наливши вино до двох келихів, один простягла йому.

– У холодильнику є пляшка соусу до стейків, якщо бажаєш, – сказала вона.

Довсон знайшов соус, Аманда висипала макарони до одної миски, а боби – до другої. Вони разом підійшли до столу, і, оглядаючи скромне сервування, вона помітила, як поволі здіймаються його груди, коли він стоїть поряд із нею. Довсон потягся до пляшки, що лишилася на стільниці, й цим зіпсував момент, і Аманда лиш похитала головою, сідаючи до столу.

Вона ковтнула вина, й тонкий відгомін смаку осів на піднебінні. Кожний собі, вони розклали страви, і Довсон завмер над тарілкою.

– Щось не так? – здивувалася вона.

Звук її голосу повернув його до тями.

– Просто намагався пригадати, коли востаннє мав таку вечерю.

– Стейк? – уточнила вона, відрізаючи шматка й підносячи його до вуст?

– Та все, – він знизав плечима. – На платформі я обідав у їдальні з іншими хлопцями, а вдома – завжди сам, і тому готував щось дуже просте.

– А як же прогулянки? У Новому Орлеані купа чудових місцин, де можна смачно попоїсти.

– Та я у місті майже не буваю.

– А побачення? – допитувалася вона.

– Та якось я не буваю на побаченнях.

– Ніколи?

Він заходився різати стейк.

– Ні.

– Чому?

Він відчував на собі її допитливий погляд, коли вона відсьорбнула вина, вичікуючи на відповідь. Довсон посовався на стільці.

– Так ліпше.

Вона так і не донесла виделки до рота:

– Не через мене, правда ж?

Він намагався звучати спокійно:

– Я не впевнений, що саме ти хочеш зараз почути.

– Але ж ти не хочеш сказати, що…

Коли Довсон промовчав, вона спробувала вдруге:

– Ти справді намагаєшся сказати, що ні з ким не зустрічався після того, як ми розійшлися?

Довсон знов промовчав, і Аманда поклала виделку. Говорячи, вона відчувала, як в її голосі оформлюється злісна нотка:

– Ти хочеш, аби я думала, що це через мене… що через мене ти так живеш?

– Знов-таки, я не розумію, що ти хочеш почути у відповідь.

Вона зіщулилася:

– Тоді я теж не знаю, що тобі на це сказати.

– Ти про що?

– Я про те, що, на твою думку, я є причиною твоєї самотності. Що якимсь чином це… моя провина. Ти хоч уявляєш, що я відчуваю?

– Я це сказав не для того, щоби завдати тобі болю. Я просто мав на увазі…

– Я чудово знаю, що ти мав на увазі, – відрізала Аманда. – І знаєш, що? Я тоді кохала тебе не менше, ніж ти мене, але з якоїсь причини сталося те, що сталося, і все скінчилося. Але я не скінчилася. І ти не скінчився.