Обітниця
Шрифт:
Стара добра баладка
Коли був зеленим, як в рясці вода —Пиймо, куме, і час пролетить! — Я з ранку до ранку віршата складав —Налиймо по чарці, та хай нам щастить! Гей, рима до рими, куплет до братка —Пиймо, куме, і час пролетить! —Жахався дехто мого кулака —Налиймо по чарці, та хай нам щастить! Я потім став гострим, як перець в борщі —Пиймо, куме, і час пролетить! —І двома кулаками як врізав – тріщи! —Налиймо по чарці та хай нам щастить! Нахабство та жарти, кумедний куплет, —Пиймо, куме, і час пролетить! — Сатира та фарс, фельєтон і памфлет, —Налиймо по чарці та хай нам щастить! Я виріс, як морква, на цілий город, —Пиймо, куме, і час пролетить! —Рукою твердою узявсь за перо —Налиймо по чарці та хай нам щастить! По слово в кишеню не лазив я, пане, —Пиймо, куме, і час пролетить! —Романи, романи й довіку романи —Налиймо по чарці та хай нам щастить! Тепер я старий, як димар на даху, —Пий, дідусю, щоб дідько не вкрав! — Чоло у зморшках, на пузі міхур —Ще по чарці, й на цвинтар пора! Та в вашім борщі хай кипить – не біда! —Пий, дідусю, щоб дідько не вкрав! —Мій перець із морквою, чиста вода —Ще по чарці, й гіп-гіп-ура!Хитра балада
Йду я, мов струмок тече,Джимблі-хей, джимблі-хо,За люб'язним паничем,Хабл-бабл-хо! За такого хлопчикаХоч каблучку з пальчика,Хоч кнура-свинячика —Віддам, бо втече! Ой, біжу, не бачу ям,Джимблі-хей, джимблі-хо,За гарнесеньким хлоп'ям,Хабл-бабл-хо! За стрункого юнакаХай кленуть біля ставка,Хай свариться матінка –Не зачую я! Ой, кочуся я яйцемДжимблі-хей, джимблі-хо,Тай за півнем з гребінцем,Хабл-бабл-хо! За милого кочеткаХоч начинку з пиріжка,Хоч корову без ріжка —За його лице! – Що ж, заради панича,Джимблі-хей, джимблі-хо, Аж спідницю до плеча?Хабл-бабл-хо! Панно, капосні діла –На словах все віддала,А насправді не дала!Підманула-підвела? – Чому ж капосні діла,Якщо в церкву привела?Тут і поп, і шлюбний лад –Церква аж гула! Ось баладі нашій край —Нежонатих Бог скарай!Молитва
Я не вмію молитись.Замість світла і слова,яке нам від Бога дано,Пам'ять бачить обличчя,Ваші, друзі, обличчя – Мов глечики з долей-вином. Я – фартовий.Я в змозі вином похмелитись. Тут світанок над моремІ дощик танцює на розі,Страх позбутися горя,Щоб щастя, мов небо, гуло,Відчуття, що зима,Як п'яниця, лежить на порозі,І, грозойнад весняною вишней,де квіти – мов зорі,Над очима –турботоювбите чоло. Я дивлюсь.Я бажаю змарнілим вам розвеселитись.Більш нічого не маю, кажу.Тільки це я тримаю, кажу. Я, на жаль, не навчився молитись.«Спи, сестро, зранку!…»
Спи, сестро, зранку!Я – твоя рана.Вогонь багаттяШипить старанно. Спи, моя сестро!Бо я і пристрасть —Як прах в повітрі,Як блазень пестрий. Співай, кастрате!Реви, містралю!Спи, сестро – сядуНа гостру палю! Світанок – спалах…«Милосердя не проси – не дадуть…»
Милосердя не проси – не дадуть. Хоч мовчи, хоч голоси – не дадуть.Божий млин в усі часи —Верть та круть!Доля, смерть мені даси? – не дадуть… Волі хочеться, кріпак? – не дадуть.Долі хочеться, жебрак? – не дадуть.Натовп – церква неборак.В храмі – п'ють.Хочеш голосу, співак? – не дадуть. Не навчився я просить – тай нехай!Без надії і без сил – тай нехай!Блазень, в дзвоник калатай,Пий-гуляй!Хоч здіймайте на списи – тай нехай. Бруд під нігтем у Творця – так, це я.Щит останнього бійця – так, це я.Слово Сина й Панотця,Біль змарнілого лиця,Сенс початку та кінця – так, це я.Я бачив сон…
I
Я бачив сон. Я був мечем.Метал холодний – аж пече.Мене ніщо не дивувало,Не плюндрувало мою честь.Я бачив сон. Я був мечем.Злітая над чужим плечем,З байдужістю я падав долу —Меч кожну голову сече.Я бачив сон. Я був мечем.Колись ім'я носив я – Чен,Поделиться с друзьями: