Засвіт встали козаченьки

Засвіт встали козаченькиВ похід з полуночі,Заплакала МарусенькаСвої ясні очі.Не плач, не плач, Марусенько,Не плач, не журисяТа за свого миленькогоБогу помолися.Стоїть місяць над горою,Та сонця немає,Мати сина в доріженькуСльозно проводжає.– Прощай, милий мій синочку,

Конец ознакомительного фрагмента.