Перекручена реальність
Шрифт:
– А хто? – уголос запитала сама себе. – Я?????
І її охопив жах… Ні… Вона не хоче…Тоді нехай Валя? Так, нехай Валя…Але тільки не вона. З нею такого не трапиться…Ось Ігор зник, натомість з’явився Назар… І вона…. Майже не порушує правил життя… Бог з нею так не поведеться. Він не дозволить… А Валя?… Валя – чудова мати двох дочок і прийомного сина… Ну робила колись там аборти… Та хто їх не робив! Валя – вчителька молодших класів, діти її обожнюють, батьки з дня народження своїх чад до неї записують. За що Бог так покарав її? А може Валя має рацію: «колективна відповідальність»?
…Увечері вона поділилася з Назаром своїми жахами. Той уважно вислухав і сказав:
– Природа дійсно не обирає: заміжня-незаміжня,
– Як це нема?
– А так… Нема та й годі. Тому що жінки там не працюють, а сидять вдома і виховують дітей. А ми витяглися жінок з родин, і ось нам плата за фемінізм, за презервативи, за аборти – за все… Душив би цих феміністок! Колись намалюю картину на цю тему. Це буде феміністка з відрізаними грудьми та розпоротим животом!
9
С ьогодні через ремонт великого залу засідання по справі Забарова провадилось у малому, який у часи дитсадка слугував кабінетом завідувачки. Потерпіла сіла поруч зі своїм адвокатом Щегловою, яка була сьогодні вдягнена в брючний костюм: класичні темні широкі штани з цупкого шовку й білий піджак у темну поздовжню смужку. Адвокат Куреник, педантичний сухотілий чоловік в окулярах, рився в паперах, діставав аркуші, вивчав їх, перекладав, знов клав до портфеля і знов викладав… Тільки дівчина Забарова шепотілася крізь грати із своїм коханим, а всі інші мовчали. Раптом в дверях з'явився письменник, який окинувши оком невеличку кімнатку, спочатку присів біля дверей на місце конвойного. Та коли йому вказали на його помилку, письменник, повагавшись всівся на єдине вільне місце поміж матір'ю підсудного та потерпілою. Диспозиція – не з найкращих.. Навпроти – сам Забаров так дивиться, що нічого не лишається, як розглядати стелю в іржавих плямах і тріщинах, аби тільки не зустрічатися з ним очима, в яких читалося: «Якого дідька?».
Адвокат Куреник нарешті остаточно виклав на стіл якісь теки, папери й світлини, коли до залу ввійшли прокурор із секретарем. Подруга Забарова мимоволі повернулася до свого адвоката, проте судді усе ще не було, і Куреник почав показувати їй світлини своєї онучки. Дівчина відсторонено слухала коментарі свого адвоката і було видно, що їй геть паралельно, як онученяти Куреника плескочуться у морі за її гроші і гроші таких самих нещасниць, як вона сама. Але Куреник на це не вважав… Він і далі коментував надзвичайні розумові здібності своєї онуки, звертаючись одночасно і до своєї колеги Щеглової.
Нарешті ввійшла суддя Дорош, і всі піднялися.
– Сідайте, судове засідання триває. Сьогодні удруге допитуємо експерта Кравцову. Прошу задавати питання по суті й тільки такі, які стосуються проведеної психолого-психіатричної експертизи…Експерт Кравцова, прошу вас відповісти на додаткові питання адвоката підсудного..
– Скажіть, будь ласка, психологія – це медична галузь людських знань або спеціальна?
– Вважаю, що це питання не є у компетенції психолога.
– Чи правильно розуміє адвокат Куреник, що психологія є наукою не медичною, а соціальною?
– Знімається питання, як таке, що не стосується експертизи.
– Якими методиками ви користувалися при проведенні експертизи у відношенні мого підзахисного?
– Знімається питання, воно з'ясоване на минулому судовому засіданні.
– Чи може…
– Почекайте, зняті питання також записуються…
– Чи може експерт Кравцова надати суду інструментарій, який був нею використаний?
– Знімається питання.. З'ясовували це в минулому судовому засіданні.
– Чи має…
– Зачекайте…
– Чи має експерт Кравцова кваліфікацію у відповідності зі статтею 10 Закону України «Про судову експертизу»,
де вказується…– Знімається питання. Ми з'ясовували це в минулому судовому засіданні, дозвольте вам це нагадати.
– Якими тестами й методиками користувався експерт Кравцова при дослідженні характеристичних особливостей особистості Забарова?
– У даному випадку не застосовувалися ніякі тести й методики, за винятком аналізу матеріалів кримінальної справи. Справа в тому, що в матеріалах кримінальної справи була так добре представлена особистість Забарова людьми, які знали його по роботі й дома, що ніяких додаткових тестів не знадобилося. Тести застосовуються в тому випадку, якщо є підозри на порушення психічної діяльності. Психіатри відзначили, що відхилень у психіці в Забарова не спостерігається. Тому застосування якихось методик було визнано недоцільним. Ми зробили лише перевірили пам'ять. Обсяг методик залежить від кожного конкретного випадку. Обов'язкових методик не існує. Коли я бачу, що спілкуюся із нормальною, розумною людиною, то навіщо мені його просити порахувати від двадцяти до одного у зворотному порядку?
– Питання суду: чи розмовляли ви з підсудним?
– Так, розмовляла.
– Продовжуйте, адвокат Куреник.
– Які методики використала експерт Кравцова при дослідженні стану сильного душевного хвилювання у відношенні підекспертного? І чи відомо вам про емоційні стани, які входять у термін «афект»?
– Вточніть, будь ласка.
– Кумулятивний, афект у стані алкогольного сп'яніння, стан вираженого емоційного порушення і якими методиками ви користувалися при визначенні стану мого підзахисного?
– Для того, щоб визначити емоційний стан людини в момент здійснення правопорушення необхідно по-перше, вивчити матеріали кримінальної справи, по-друге, вивчити свідчення, по-третє, провести експертизу і по-четверте, вивчити анамнестичні відомості, побесідувати з випробуваним по суті справи, тобто вивчити його версію.
– Чому експерт звужує питання про афект тільки до констатації фізіологічного афекту?
– Тому що питання ставилося однозначно: чи не перебував Забаров у стані сильного душевного хвилювання?
– Чому? Питання стояло інакше.
– Тому що «сильне душевного хвилювання» – це поняття юридичне.
– Тут написане: «сильне душевного хвилювання», а в дужках – афект.
– Нас стосується лише емоційний стан. Поняття «сильне душевне хвилювання» асоціюється з фізіологічним афектом. У Кримінальному Кодексі відсутнє поняття «афект», до вашого відома. Тому ми відповідали на таке питання: чи не перебував Забаров у стані сильного душевного хвилювання? І ми відповіли, що у стані фізіологічного афекту він не перебував.
– Чи встановлено, який з емоційних станів підекспертного істотно обмежив його здатність здійснювати характер своїх дій і контролювати себе? Або ви вважаєте, що він діяв помірковано?
– Справа в тому, що при аналізі реакцій досліджується емоційний компонент. І природно ми досліджуємо не якийсь стан, а наявність настільки сильних емоцій, які істотно б вплинули на його дії. Якщо ми виявляємо такі емоції, то потім диференційовано до них підходимо, вивчаємо моменти їхнього розвитку. Але головне тут не терміни, а чи була емоція настільки потужною, що знижувала або обмежувала його здатність у повній мірі розуміти характер своїх дій, керувати своїми вчинками. А таких емоцій у цьому випадку не було. З бесід з випробуваним стало зрозуміло, що він не мав мотиву стріляти, він лише мав бажання розрядити ситуацію й перейти до переговорів. Він сподівався, що попереджувальний постріл заспокоїть присутніх. Але потерпілий замірився його чимось вдарити, і тоді він вистрілив удруге. Він і сам відзначає, що емоції з'явилися тільки тоді, коли він довідався про смерті потерпілого. Тоді його стан став істеричним і панічним. Він не бажав смерті потерпілому.