"Сатурна" майже не видно

— Сьогодні ввечері він має приїхати до Москви, — відповів Зілов. — Чекай-но, а гроші ти нам привіз?

— Не бійся, не загубив і не привласнив. Он речовий мішок, бери лічи — двісті п'ятдесят кусків, як одна копійка. Одержання відстукай для годиться Фогелю. Там і бланки для резервних документів. Міг, між іншим, погоріти мій мішечок, і я разом з ним. Причому двічі. Спершу ще на німецькому боці. Нарвався там на одного майора СС. Чин якийсь із Берліна. Тільки-но прилетів на фронт з ревізією. Його про мене не попередили. Заліз він у мій мішок, побачив купу грошей і як почав… Два дні з'ясовували, хто я такий. Через це я мало не спізнився на зустріч з вами. А вчора, в Москві, мене комендантський патруль схопив — я не віддав честі на вулиці. Годин зо дві потім таких, як я, вчили честь віддавати. Сміху мало. Козиряю по команді, а сам думаю: а що, як вони зазирнуть у мій мішечок? Обійшлося. Тепер ось що: наказ від Доктора. В кінці кожної радіограми після підпису вистукуйте чотири точки. Це буде сигналом, що у вас руки вільні. Зрозуміло?

— Зрозуміло. Поки що наші руки в порядку, — відповів Зілов.

— Глядіть же!

— Глядимо!

— Бо тільки що, покладу вас рядком, і кінці в воду.

— Годі погрожувати, — рішуче сказав Зілов. — Більше нам ніяких доручень нема?

— Похвалити вас наказано. Ордени вам карбують. До вечора що будемо робити?

— Чекайте-но. Документи для диспетчера привезли?

— Привіз.

— Давайте. У нас з ним сьогодні зустріч.

— Де? Коли? Сьогодні ж — Бусаров! — насторожено опитав Гурєєв.

— Бусаров, я сказав ясно, приїде до Москви увечері. А диспетчер вже за годину мене чекатиме на тій станції, де ми пересідали з поїзда на поїзд. У нас побачення з ним у крамниці культтоварів.

— Поїдемо всі разом, — тоном наказу сказав Гурєєв.

— Він знає тільки мене.

— Нічого, ми з Леоновим рекомендуватися йому не будемо, постоїмо збоку для порядку.

Очевидно, Гурєєв зажадав цього з тією ж метою: перевірити агентів.

Через хвилину Безпалов уже говорив по телефону з Весеніним, що перебував у Кратові.

— На дванадцяту всі три будуть там, у крамниці. Там ми його й беремо. Пильнуйте, він потрібен лише живий.

Ця маленька крамничка, що торгувала культтоварами, містилася біля базару. У неї було два входи: один — з вулиці, другий — з базару. Не можна сказати, що покупці так і сунули в цю крамничку. По-перше, поряд Москва; по-друге, мало спаде на думку в час війни придбати патефон чи півбаян. Єдиними активними покупцями були тут місцеві дітлахи, але останнім часом і вони не забігали — вже другий тиждень на дверях крамниці висіло оголошення «Зошитів нема».

За півгодини до дванадцятої продавцями крамниці стали Весенін і Чувихін. Потім у крамниці з'явилися три покупці. Всі вони також були співробітниками держбезпеки. Один з них повинен був зіграти роль завербованого Зіловим диспетчера, він був у залізничній формі. Нарешті для природності до крамниці зайшли й дві дівчини, які повинні були купувати репродукції картин для оздоблення гуртожитку. Так що, коли Зілов, Гурєєв і Леонов увійшли в крамницю, вони побачили цілком вірогідну картину торгуючої точки.

Гурєєв і Леонов зупинились біля дверей і почали роздивлятися прикріплені на стіні плакати. Зілов підійшов до прилавка, сказав щось покупцеві в залізничній формі і попрямував до виходу. Залізничник — за ним. Як тільки вони пройшли повз Гурєєва, той пішов за залізничником. Але тієї ж миті біля виходу опинилися ще два покупці. Залізничник різко відсахнувся від дверей і спиною штовхнув Гурєєва, який ішов за ним; той хитнувся, і в цей час його схопили за руки, збили з ніг і притисли обличчям до підлоги. Його обеззброїли, зв'язали, через чорний хід винесли з крамниці і поклали в машину.

— До управління! — наказав шоферу Весенін. Усе це відбулося за лічені хвилини…

«Зілле» — «Сатурну».

«І досі Леонов виходить на явочну адресу. Гурєєва нема. В чому справа? У Зілова почалося якесь ускладнення після простуди. Звернутися до лікаря по допомогу боїмося. Вечорами температура у нього дуже висока. А головне — нема кур'єра. Як бути? « Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Дуже співчуваємо Зілову. Спробуйте звернутися за порадою до продавця якоїсь віддаленої від вас аптеки. На зустріч з кур'єром більше не виходьте. Останні відомості диспетчера дуже цінні, добре заплатіть йому. Гроші вишлемо скоро. Запитайте в нього, чи не готується перекидання військ з Центрального фронту на інший. Це дуже важливо. Чи не міг би Бусаров провести операцію з ангаром сам? Ми скинемо все, що для цього потрібно. Привіт. Доктор».

«Зілле» — «Сатурну».

Диспетчер знає тільки те, що залізничний порожняк концентрується на найближчих до Москви станціях далекосхідної магістралі, але, на його думку, до Центрального фронту це відношення мати не може. Обіцяв уточнити. Бусаров згоден зробити сам, але йому потрібні детальні інструктаж і техніка. Вирішуйте. Я зовсім збився з ніг, втрачаю голову. З Зіловим зовсім погано. Ліків купив, але вони не допомагають. Охоплює відчай. Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Менше відчаю, більше мужності. Будемо сподіватися, що Зілов скоро одужає. Щодо Бусарова рішення буде прийняте найближчим часом. Привіт. Доктор».

«Сатурн» — «Зілле».

«Уже чотири дні вас немає в ефірі. В чім річ? Доктор».

«Сатурн» — «Зілле».

«П'ять днів вас немає в ефірі. В чому річ? Доктор».

«Зілле» — «Сатурну».

«Зілов помер в ніч на 26 червня. [4] До 28 червня він лежав на дачі, я не знав, що робити. Мені допоміг Бусаров. Минулої ночі ми віднесли тіло Зілова на шосе і поклали на узбіччі без будь-яких документів, Сьогодні я на таксі їздив на те місце — тіла немає. Що робити далі? Відповідайте негайно. Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Висловлюємо щире співчуття. Зілов помер як солдат, перебуваючи на посту, будьте ж і ви солдатом і не втрачайте мужності, хоча ми розуміємо, що ви пережили. Завтра дістанете детальний інструктаж. Все буде добре, мужайтеся. Доктор».

4

Смерть Зілова була вигадана для того, щоб змусити «Сатурн» надіслати Леонову іншого напарника і з ним нові інструкції.

«Зілле» — «Сатурну».

«У мене нічого немає. Переходжу на прийом. Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Доводжу до вашого відома, що наказом командування фронту вас нагороджено золотою медаллю за хоробрість. Зілова нагороджено посмертно. Це визнання великих досягнень і доброї вашої роботи. Поздоровляємо! Передайте нашу подяку Бусарову за допомогу, яку він вам подав. Новий напарник прибуде до вас найближчими днями. У нього будуть гроші для вас і все необхідне для Бусарова. Повідомте зручне для вас місце зустрічі. Привіт. Доктор».