Історія України-Руси. Том 2
Шрифт:
Перегляд сих осад і урочищ дає дещо й для питання, про асиміляцію і впливи чорноклобуцької кольонїзації на український етничний тип. Характеристично, що знані ймення ми стрічаємо по за степовим пограничем тільки в дуже рідких, спорадичних випадках; про асиміляцію ж пограничної кольонїзації говорити досить тяжко. Зрештою, хоч гадки про сю асиміляцію висловлювано досить часто, але дальше загальних висказів вони звичайно не йшли. Вкажу статї Ол. Яблоновского в історії української кольонїзації (Etniczna posta'c Ukrainy — Kw. Hist. 1893, Zr'odla dziejowe XXII, гл. III і в иньших місцях, пок. Смірнова Значеніе урало-алтайскихъ племенъ въ образованіи
Реєстр київських князів.
1 Володимир 979-1015
2 Сьвятополк син Володимира 1015-1019
3 Ярослав син Володимира 1019-1054
4 Ізяслав син Ярослава 1054-1068
5 Всеслав, з полоцької династиї 1068/9
6 Ізяслав, вдруге 1069-1073
7 Сьвятослав, син Ярослава 1073-1076
8 Ізяслав, в третє 1076-1077
9 Всеволод, син Ярослава 1077-1093
10 Сьвятополк, син Ізяслава 1093-1113
11 Мономах, син Всеволода 1113-1125
12 Мстислав, син Мономаха 1125-1132
13 Ярополк, син Мономаха 1132-1139
14 Вячеслав, син Мономаха 1139
15 Всеволод, внук Сьвятослава (7), з чернигівської династиї 1139-1146
16 Ігор, брат Всеволода (15) 1146
17 Ізяслав, син Мстислава (12) 1146-1149
18 Юрий, син Мононаха 1149-1150
19 Ізяслав (17), вдруге 1150
20 Юрий (18), вдруге 1150
21 Ізяслав (17) і Вячеслав (14) разом 1150-1154
22 Ростислав, брат Ізяслава (17) 1154
23 Ізяслав, внук Сьвятослава (7), з чернигівської династиї 1154/5
24 Юрий (18), в третє 1155-1157
25 Ізяслав (23) вдруге 1157-1158
26 Ростислав (22), вдруге 1159-1161
27 Ізяслав (23), в третє 1161
28 Ростислав (22), в третє 1161-1167
29 Мстислав, син Ізяслава (17) 1167-1169
30 Глїб, син Юрия (18) 1169-1171
31 Володимир, син Мономаха (11) 1171
32 Роман,син Ростислава (22) 1171
33 Михалко, син Юрия (18), з сузд. Династиї 1172
34 Рюрик, син Ростислава (22) 1173
35 Ярослав, син Ізяслава (17) 1174
36 Роман (32), вдруге 1175-1176
37 Сьвятослав, син Всеволода (15), з чернигів. Династиї 1176-80
38 Рюрик (34), вдруге 1180-1181
39 Сьвятослав (37), в третє 1181-1194
40 Рюрик (34), в третє 1194-1200?
41 Інгвар, син Ярослава (35) 1200?-1202
42 Рюрик в четверте 1203
43 Ростислав, син Рюрика 1204-1205
44 Рюрик в пяте 1205-1206
45 Всеволод Чермний, син Сьвятослава (37), з чернигів. дин. 1206
46 Рюрик в шесте 1206
47 Всеволод Чермний вдруге 1207
48 Рюрик в семе 1207-1210
49 Всеволод Чермний в третє 1210-1212
50 Інгвар (41), вдруге 1212
51 Мстислав, син Романа (32) 1212-1223
52 Володимир, син Рюрика 1223-1234
53 Ізяслав, син Мстислава (51) 1235
54 Володимир (52), вдруге 1236
55 Ярослав, внук
Юрия (18), з суздальської династиї 1236-123856 Михайло, син Всеволода (45), з чернигівської династиї 1238-1239
57 Ростислав, син Мстислава (51 ?) 1239
58 Данило галицький 1240
99 Михайло, вдруге 1241-1246
100 Ярослав (55), вдруге 1246
*) Число поставлене в скобках при імени князя показує під котрим числом він приходить вперше в сїм реєстрі
Пояснення до ґенеалоґічних таблиць
Значки й скорочення при іменах: * родив ся, † умер, к. — коло, л. — після, пр. — перед, зг. — згадуєть ся, с. — син, д. — донька, а. — жінка, нешл. — нешлюбна жінка, підложниця, незв. — незвістний на імя.
Римські цифри з лївого боку означають ґенерації почавши від Ігоря. Звичайно в ґенеальоґіях рахують від Рюрика; хто схоче перевести на примяту в ґенеальоґіях схему, зволить додавати одиничку.
До 1-ої таблицї. Синів Володимира я розмістив, опираючи ся на звістках про переходи їх зі стола на стіл; трох старших, що не брали участи в сих переходах, я поклав на першім місцї уважаючи старшими; з Борисом звістки про переходи кінчать ся і решту молодших я поклав в порядку лїтописних реєстрів; се, розумієть ся, не зовсїм певний порядок старшинства, але бодай якийсь. Зауважу ще, що замісь Болеслава декотрі реєстри мають другого Мстислава.
Полоцьку династию після Всеслава не виказую — далї вона не грає нїякої ролї в нашій історії.
Про Ярославову жінку Анну, сина Іллю й доньку Анастасию див. вище на c. 32-34.
До II-ої таблицї. Лїнїя турово-пинських князїв дає значні трудности, див. вище на c. 309-10; сказаним там орієнтувався я в розміщенню сих князїв. Ще Володимира (X ґен.) можна з значною правдоподібністю класти сином Сьвятополка, але ґенеальоґія другого Володимира, положеного в XII ґен., Михайла і Федора може тільки гіпотетично припускати ся.
До III-ої таблицї. З поміж синів Сьвятослава Давид був безперечно старшим від Олега: на се вказує передовсїм те, що Давид сидїв у Чернигові, по друге — порядок імен в лїтописних згадках; підношу се супроти здогаду д. Голубовского (в його рецензії на мою Історію Київщини, К. Старина 1892, IX c. 434), що я тільки помилкою уважав Давида старшим.
Лїнїю Ярослава — муромо-рязанську уриваю на його внуках, бо вона не брала участи в українських справах. Лїнїю Олега уриваю на XI ґенерації — князї дальших поколїнь дуже мало звістні і в ґенеальоґіях їх богато неясного (див. ріжні комбінації в цитованій працї Зотова). З дїтей Михайла Ростислав, Роман і Марія звістні нам з Галицько-Волинської л., иньші в родословних книг. Імя жінки Михайла — Олена беру з Любецького синодика (вид. Зотова с. 25).
До IV-ої таблицї. Порядок доньок Всеволода зовсїм не звістний, тож приходить ся укладати його зовсїм довільно. Синів Мономаха укладаю на підставі порядку їх виступлення і переходу столів з рук до рук — див. c. 118 і 150; порядок доньок знов незвістний.
До V-ої таблицї. Порядок доньок Мстислава знову нам зовсїм незвістний. Старшу лїнїю Ізяслава Мстиславича уриваю на Романових синах — дальше див. таблицю в т. III.
До VI-ої таблицї. З великого потомства Юрия винотовую тільки тих князїв, що мали якусь більшу участь в українських справах; порядок синів йото здебільшого незвістний.