Тінь попередника

Технік кивнув і закашлявся. Щось — чи то сльози, чи то введені у його тіло нанороботи — перехопило судомою його горло.

Два керівних співробітники служби безпеки заводу відійшли від демонстратора, на екрані якого великим планом застигло тривимірне зображення заплаканого Равана.

— Дора втекла, — сказав перший. — Мені щойно повідомили звідти, — він підняв брови догори. — Виявляється, в «Омікроні» її почали шукати ще вчора увечері.

— Іншого я й не очікував, — другий підійшов до холодильника, викликав звідти пакет з питною водою, відкрив його і зробив щедрий ковток. — У неї тепер фора як мінімум у сорок стандартних годин. Скоріш за все, її вже немає на планеті.

— Скоріш за все.

— Тоді й нам немає сенсу напружувати мізки. Отже так, передаємо справу людям Ґрідаса. І цього ідіота, — він подивився на демонстратор, — теж.

— Приймається. Уся ця шняга зі спорами у винятковій компетенції Служби, — погодився перший. — Ми свою справу зробили, нехай нам подякують. Ми, в будь-якому випадку, вже не зможемо перехопити цю прудку леді з пристойної родини. За нею відчуваються хлопці з можливостями.

— Ага. З дуже й дуже товстими можливостями. Це ж ті самі ксеномор…

— Не треба, Тіне.

— О'к… Ти зрозумів.

— Авжеж. Нам сьогодні неабияк пощастило.

3

Підземний рівень резиденції Ради 23-ох

планети Піфії (11 КВ23:2),

відомої також як Магонія і Планета Жінок,

система зірки Рірі (Епсилон Ерідану).

26 семпрарія 416 року Ери Відновлення

— Добре, що ти зайшла, Сестро Гітело, я прийняв рішення.

— Слухаю тебе, Обраний.

— Передай Святим Матерям, що я підпорядковую їхній волі «Капітана Паландо» разом з екіпажем.

— Це добра новина, Обраний. Я передала її Святим.

— Уже?

— Так.

— Оперативно.

— Ми, Знаючі, при потребі вміємо діяти блискавично.

— Вам вдається вражати. Сестро, ти щось хочеш мені повідомити? Тебе ж прислали з повідомленням, я не помилився?

— Не зовсім так, Обраний. Мені доручили ознайомити тебе зі скарбницею Ради. Святі Матері Магонії вважають, що ти маєш побачити те, що ми свого часу знайшли тут, на материнській планеті нашої раси. Ніхто, окрім високопосвячених Знаючих, до цього дня не переступав порогу скарбниці.

— Я вдячний Святим Матерям за таку високу довіру.

— Ми сподіваємося, що Орден також відкриє нам свої таємні сховища.

— Так і буде, Сестро. Між нами не повинно бути таємниць.

— Іди за мною. Якщо тобі щось видасться незрозумілим або не до кінця проясненим, запитуй.

Теслен, слідом за Гітелою, пройшов довгим коридором до великої зали, яку перетинала лінія монорельса. Адмірал і Знаюча увійшли до вагончика і вмостились у твердих кріслах. Монорельс негайно рушив. Він виявився швидким і абсолютно безшумним. Синє сяйво окремих світильників за його прозорими стінами від швидкості злилось у суцільну лінію. Теслен завважив, що тунель, яким рухався вагончик, має відчутний нахил і веде у надра Піфії.

Вагончик зупинився за півгодини. Зала, до якої він їх доправив, була добре освітленою. Зеленкувате світло проходило сюди крізь напівпрозорий камінь, з якого були складені стіни, стеля і підлога. Високу стелю підтримували круглі колони. Їхні капітелі розгалужувалися під стелею вузлуватими потоками каменю. Знаюча з адміралом пройшли вздовж довгої шереги колон, що зблизька разюче нагадували скам'янілі дерева. У дальньому кінці зали з урочистою неквапливістю, притаманною механізмам давнини, відчинилися важкі двері. Тесленові здалося, що вони вирізані з одного велетенського кристалу.

— Так, — прочитала його думки Гітела. — Сховище захищене кристалічними плитами, які міцніші за всі відомі нам матеріали. За нашими розрахунками, воно витримає будь-яку атаку.

— Окрім вибуху тератронної бомби.

— Авжеж, — погодилась Знаюча. — Окрім тератронної бомби.

За дверима виявився новий широкий тунель. Зеленкувате світло, таке саме, як і в залі з колонами, вихоплювало з бокових заглиблень прозорі вітрини і саркофаги. Назустріч гостям з глибин сховища вийшли дві молоді сестри, їхні високі стрункі фігури випромінювали майже відчутну впевненість. Коротко підстрижене волосся не псувало їхніх облич — суворих, з холодними правильними рисами. У синіх очах охоронниць таємниць Магонії адмірал не зміг роздивитися нічого, крім бадьорої сконцентрованості. Ці жінки, зрозумів Теслен, від самого народження усвідомлювали себе частиною справи, не обмеженої ні часом, ані простором. Їхні рухи були стриманими й точними, немов рухи бойових кіборґів. Замість плащів їхні тіла зігрівали щільно припасовані утеплені комбінезони й короткі куртки. Стіни кристалічного підземелля дихали холодом піфійських глибин.

— Вітаю вас, сестри. Святі Матері доручили нам показати Обраному таємниці материнської планети, — повідомила синьооким охоронницям Гітела.

— Ходімо, — рудоволоса Знаюча показала кудись у віддалений напівморок тунелю.

— Сестра Сайкс завідує скарбницею, — пояснила Гітела.

Рудоволоса кивнула, щоб у Теслена не виникло сумніву, кого саме звати Сайкс. Досвідченим оком адмірал відзначив, що вона займає високе становище в ієрархії Знаючих. Швидкий погляд, кинутий нею на Гітелу, був поглядом не подруги, а старшої. Поглядом людини, звиклої наказувати і наставляти.

«Цікаво було б знати, на яких саме принципах базується їхня владна піраміда, — подумав адмірал, дивлячись на руду потилицю Сайкс, яка йшла попереду. — Здається, я колись читав аналітичну записку, де йшлося про якусь їхню з'єднаність у родинно-племенні клани. Кажуть, що певне місце в соціальній ієрархії закріплене за кланом навічно».

— Тобі, Обраний, буде важко зрозуміти, як воно насправді, — не обертаючись, прокоментувала його думки Сайкс.

— Мені здається, Преподобна Сестро, — посміхнувся Теслен, — що тепер мені точно відомо, чому імператори з Дому Ойзеле відлучили від трону всіх піфійських сестер.

— Телепатія лякає лише брехливих і слабких правителів. Деко Асмір і Сіоран Перший не боялися, що Знаючі зможуть прочитати їхні думки.

— А направду могли?

— Могли. Хоча, кажуть, що не завжди виходило. Асміра Знаючі навчили блокувати доступ до мислення, а Сіоран дотепер залишається для нас загадкою. Він мав нестандартну структуру психіки і володів дивними вміннями.

— Наприклад?

— Наприклад, даром передбачення. Між іншим, у доволі розвинутій формі.

— Кажуть, що цей дар передається в спадок.

— Лише в окремих випадках. Із нащадків першого Сіорана лише його правнук Еарлан Другий мав подібний дар. Але його здібності передбачати майбутнє були набагато обмеженішими, аніж у предка. Навіть порівнювати годі. Тому він охоче радився з нашими сестрами, серед яких завжди було багато прозірливих. Наприклад, він радився із моєю прапрабабкою, яка за молодих років була наложницею Еарлана. Я, до речі, отримала ім'я Сайкс на її честь… Ми прийшли, Обраний, — праправнука імператорської наложниці запрошуючим жестом вказала на прохід до кімнати з дугастим склепінням.