Точка Обману

Неоптимальні результати. А Діана Пікерінг загинула.

Більш того, оскільки супутник-шпигун був засекречений, широка громадськість так ніколи і не дізналася, що НАСА провалила проект вартістю понад мільярд доларів, побічно занапастивши кільканадцять американців.

— Сер, — прозвучав по внутрішньому зв’язку голос секретарки, — перша лінія. Марджорі Тенч.

Пікерінг струсив з себе заціпеніння і поглянув на телефон. Знову?Вогник першої лінії, здавалося, пульсував сердито і наполегливо. Пікерінг, спохмурнівши, зняв трубку.

— Слухаю.

Голос Тенч трохи зривався від люті:

— Що вона вам сказала?!

— Про що ви?

— Рейчел Секстон дзвонила вам. Що вона сказала? Заради Бога — вона ж була на підводному човні! Як ви це поясните?!

Пікерінг умить зрозумів, що просте заперечення тут не допоможе. Тенч завжди старанно готувалася заздалегідь. Дивувало, звичайно, що вона все-таки рознюхала про «Шарлотту», але, судячи з усього, вона не заспокоїться, доки не дістане відповіді на свої запитання.

— Так, міс Секстон виходила зі мною на зв’язок.

— І ви організували евакуацію. Не порадившись зі мною і нічого мені не повідомивши?

— Я просто організував перевезення. І все. — До прибуття Рейчел Секстон, Майкла Толланда і Коркі Марлінсона на розташовану неподалік авіабазу Боллінг залишалося дві години.

— І ви вирішили за краще приховати це від мене?

— Рейчел Секстон зробила декілька вельми бентежних звинувачень.

— Щодо достовірності метеорита... і якихось замахів на її життя?

— І це також.

— Вона бреше, це абсолютно ясно.

— А ви в курсі, що з нею ще двоє, які повністю підтверджують її слова?

Тенч помовчала.

— Так, у курсі. Усе це дуже тривожно. Білий дім украй стурбований її заявами.

— Білий дім? Чи особисто ви?

Тон Марджорі Тенч умить став крижаним і безжальним, немов лезо бритви.

— Для вас, директоре, сьогодні це те саме.

Пікерінг і бровою не повів. Розлючені політики не були для нього чимось незнаним. Як і співробітники адміністрації, що намагаються встановити контроль над розвідувальними організаціями. Хоча мало хто міг наступати так несамовито, як Марджорі Тенч.

— Президент знає, що ви мені зараз дзвоните?

— Чесно кажучи, я просто шокована тим, що ви вірите в маячню цих божевільних.

Пікерінг хотів нагадати, що вона не відповіла на запитання, але стримався.

— Не бачу в них жодних причин для брехні. Можу припустити тільки два варіанти: або вони говорять правду, або ж щиро помиляються.

— Помиляються? Стверджуючи, що на них напали? Що в інформації про метеорит є вади, яких не помітила НАСА? Заради Бога! Це ж відвертий політичний трюк!

— Якщо так, то мотиви подібної поведінки мені незрозумілі.

Тенч важко зітхнула і знизила голос:

— Директоре, тут діють сили, про існування яких ви можете навіть не здогадуватися. Обговорити це ми можемо пізніше, а зараз мені необхідно знати, де перебувають Секстон і решта. Перш ніж вони завдадуть якої-небудь серйозної шкоди, я маю в усьому як слід розібратися. Де вони?

— На жаль, я не вважаю за потрібне розголошувати цю інформацію. Щойно вони прибудуть, я з вами зв’яжуся.

— В жодному разі! Я повинна бути на місці до моменту їх прибуття і особисто їх «привітати».

«А скільки спецназівців ти привезеш з собою?» — подумав Пікерінг.

— Якщо я назву вам час і місце їх прибуття, то це буде наша спільна дружня зустріч чи ви прибудете з армією спецагентів?

— Ці люди становлять пряму небезпеку для президента. Білий дім має повне право затримати їх і допитати.

Пікерінг розумів, що Тенч має рацію. Відповідно до законів Сполучених Штатів, агенти секретної служби мають право застосовувати зброю і здійснювати «несанкціоновані» арешти просто за підозрою в задумі злочинних дій проти президента. В цьому випадку у них розв’язані руки. Зазвичай вони затримували тих, хто безцільно тинявся навколо Білого дому, і школярів, що розважалися, надсилаючи електронні листи з погрозами.

Пікерінг ані секунди не сумнівався, що секретні агенти знайдуть привід затягнути Рейчел та її товаришів до підвалу Білого дому і тримати там практично нескінченно. Гра могла стати небезпечною, але Тенч чудово розуміла, що ставки високі. Питання полягало в тому, що трапиться, якщо Пікерінг дозволить Тенч оволодіти ситуацією. Але він і не збирався надавати їй таку можливість.

— Я зроблю все необхідне, — твердо заявила Марджорі, — щоб захистити президента від фальшивих звинувачень. Саме лише припущення про нечесну гру кине тінь і на Білий дім, і на НАСА. Рейчел Секстон не виправдала довіри, виявленої їй президентом, і я зовсім не маю наміру спостерігати, як він розплачуватиметься за цю довіру.

— А якщо я зроблю запит, щоб міс Секстон дозволили викласти свої аргументи перед офіційною слідчою комісією?

— У такому разі ви порушите прямий наказ президента і надасте цій особі зручну платформу для організації нечуваного політичного скандалу, чорт забирай! Ще раз питаю: куди ви везете цих людей?

Пікерінг глибоко зітхнув. Чи скаже він Марджорі Тенч, що літак прямує на авіабазу Боллінг, чи ні, вона все одно знайде можливість дізнатися. З твердості її тону він відчував, що вона не заспокоїться.

— Марджорі, — мовив Пікерінг, прагнучи якомога точніше передати свій настрій і думку. — Хтось мені-бреше. В цьому я не сумніваюся. Або цей «хтось» — Рейчел Секстон і двоє цивільних учених, або — ви. Мені здається, що саме ви.

Тенч вибухнула.

— Як ви смієте...

— Прибережіть ваш гнів та обурення для іншого випадку. Вам буде корисно дізнатися, що я маю в розпорядженні неспростовні докази того, що НАСА і Білий дім сьогодні повідомили всьому світові неправду.

Тенч раптово замовкла.

Пікерінг дозволив їй «насолодитися» моментом.

— Я зовсім не прагну політичних інтриг і перемог. Принаймні не більше за вас. Але тут має місце брехня. Брехня, якої не мусило бути. Яка не витримує перевірки. Якщо хочете, щоб я вам допоміг, то поводьтеся чесно. Принаймні зі мною.

Здавалося, в душі Тенч борються спокуса й обережність.

— Якщо ви впевнені, що тут замішана брехня, то чому не виступили?

— Не маю звички втручатися в політичні події .

У відповідь Тенч пробурмотіла щось, вельми схоже на «не парте мені мозок».