7.00
рейтинг книги
- И там сказано, что эти люди работали на нас? - Конечно. Их фамилии, адреса, клички, пароли, стаж - все. - Проклятье! Надо бы хоть уничтожить его. - Я не имел времени спуститься в подземелье! Пришлось бежать в самой сутане. Партизаны убили бы меня, - раздраженно сказал Пшеминский. - Это правда, - согласился Бреге. - На их милость вам рассчитывать не приходится. - Вот! И список не найдут. Он спрятан в надежном месте. О тайнике знаю только я. - Тем лучше.
Автомобиль, наконец, вырвался…
7.00
рейтинг книги
— Нема чого з тобою говорити, — байдуже відповів Славик. Деякий час вони сиділи мовчки. Генка — бовтаючи ногами в воді, Славик — пожовуючи травинку. Червневе сонце пекло немилосердно. В траві невтомно сюрчав коник. Річка, вузька і глибока, прикрита купами, що нависли з берега, звивалася між полями, тулилася до підніжжя пагорбів, сторожко обминала села і ховалася в лісах, спокійна, темна, холодна…З села, що притулилося під горою, вітер доносив далекі звуки сільської вулиці. Але саме…
7.00
рейтинг книги
___________________ Єфремов І. На краю Ойкумени Повість відправляє читача в Грецію та Єгипет XI–X ст. до н.е. і розповідає про пригоди молодого скульптора грека Пандіона. ___________________ Рибаков А. Кортик Герої Анатолія Рибакова — звичайні московські школяри. Спостережливість і допитливість арбатських хлопців Миши, Генки и Славки не дають їм нудитися, вони надають перевагу життю насиченому та неспокійному. Загадка старого кортика захоплює хлопчаків у пригоди,…
7.00
рейтинг книги
— Про вікна не турбуйся, — посміхнувся батько. — Завішані добре, шпаринки не примітив. — Я не про вікна турбуюсь. Я про етап кажу. Скоро виганятимуть усіх. — Того я й прийшов… — Батько зсадив Юрка з колін, обома долонями, наче вмиваючись, довго тер обличчя. Шапка сповзла на потилицю, і з-під неї сипонуло на чоло буйне давно нечесане волосся. — Може, хоч жінок і дітей залишать, — з надією сказала зажурена мама. — Навряд… З інших сіл виганяють до…
8.00
рейтинг книги
Раптом перед очима дівчини в третій вітрині виступила пляма чудового блакитнозеленого кольору, такого яскравого, що здавалось, вона випромінювала своє власне світло. Дівчина підвела свого супутника до вітрини. На сріблястому оксамиті був похило прикріплений плоский камінь з округлими краями. Він був надзвичайно чистий і прозорий, його променистий блакитнозелений колір був несподівано радісний, ясний, глибокий, з теплим відтінком прозорого вина. На гладенькій, очевидно, відполірованій рукою людини…
6.60
рейтинг книги
Били нас нещадно. Мало хто витримав. Але я став першим ловцем на цілу округу. Добре заробляв”. Постарівши, Бальтазар покинув небезпечний промисел шукача перлин. Ліва нога його була понівечена зубами акули, а бік йому пошматував якірний ланцюг. Він мав у Буенос-Айресі невеличку крамницю і торгував перлинами, коралами, черепашками і рідкісними дарами моря. Але на березі він нудьгував і тому часто вирушав на лови перлин. Промисловці цінували його. Ніхто краще за Бальтазара не знав Ла-Платської затоки,…
6.00
рейтинг книги
В Англії я не мав ні знайомих, ні родичів і був вільний, як вітер, або вільний так, як дозволяють це людині 11 шилінгів і 6 пенсів [2] на день. За таких обставин мене, зрозуміло, приваблював Лондон, ця велика помийна яма, до якої плинуть без упину всі гультяї та нероби імперії. Там я спинився на якийсь час у готелі на Стренді, вів» жалюгідне, безглузде життя і розкидався грішми набагато щедріше, ніж слід було. Стан моїх фінансів викликав тривогу, і скоро я усвідомив, що мені доведеться покинути…
4.00
рейтинг книги
А оце чорне, мов циганча, хлоп'я Колка — бідолашний сирота. Добре, що влада тепер наша, не жебракуватиме, сіромаха. А з нього вийде військовий моряк. Аякже, справжній син моря! Ще й героєм стане. Коли розстріляли його батька, а Гіну, матір, прогнали з фабрики, він сам заробляв на хліб і собі й своїм меншим братам. Змалечку ходив на промисел з батьковими товаришами. Людина, яка пройшла через такі незгоди, в лиху годину не підведе. Сама умре, а тебе виручить. Так і його батько загинув, але інших не…
5.00
рейтинг книги
— Давай, Петре… І що б там не знайшов — цур на двох, — підганяв його шофер у вовняному светрі. — Чом би не так! Не на двох, а на всю компанію, — виправили бідового «свата». Микола Молибога й собі спустився в котлован. Оглянув бруски, зазирнув в отвір. — Солдатський бліндаж, — сказав упевнено. — І будували його справжні майстри. Бачите, без скоби, без гвіздка обходилися. Петро тимчасом силкувався пролізти в глиб бліндажа, де, як він бачив, було просторіше. Ось уже в отворі мелькнули стоптані…
5.00
рейтинг книги
Фріц боявся ворухнутися, відчуваючи, що ось-ось він досягне своєї заповітної мети. Йому не треба було писати своїх формул. Він їх уже настільки добре знав, що тепер вони самі викреслювалися в уяві так чітко й виразно, що Фріц їх майже бачив фізично. Прозора плівка простяглася перед його очима. Крізь неї маячили далекі рожеві гори. А на них незрима рука писала формули. Такі сміливі… Фріц ніколи не думав, що він отак, цілком несподівано, розв'яже проблему. І коли рожеву емаль на снігових вершинах…
5.00
рейтинг книги
Мене давно цікавило питання: скільки часу людський організм може витримати всілякі нестатки? І я дійшов висновку, що в окремих випадках людина виживає навіть тоді, коли порушуються всі норми, встановлені фізіологією. Тривалий час я вивчав умови життя ув'язнених, засланців, а також людей, що жили впроголодь. Та найчастіше такі теоретичні розвідки кінчалися тим, що я сам себе запитував: «А для чого це мені?» — бо наукові знання завжди лишалися для мене мертвими, доки я не знаходив їм практичного…
5.00
рейтинг книги
— Досить, Майкл! Час поснідати. Старий зупинився, кинув зневажливий погляд на свого кволого супутника і вмостився поруч нього. — Ну, снідай! — він простягнув руку й зірвав сіро-зелений слизький гриб. — Прошу! Майже шампіньйон. Дуже смачний, коли засмажити в сметані. — Майкл! — Що, мій любий? Чарлі зробив такий рух, наче проковтнув щось велике й сухе, сплюнув густу слину і пожадливо глянув на солдатську сумку в руках свого супутника. — Турбує? — співчутливо обізвався старий Майкл. — Це…
5.00
рейтинг книги
«Чому однак марить Мухтаров віршами і що це за вірші: «Шелковый тревожный шорох в пурпурных портьєрах, шторах»? Або, наприклад, такий рядок: «Шумно оправляя траур оперенья своего». Як розгадати за цими рядками, що спадає на думку Мухтарову? І чому він вимовляє тільки ці вірші? Жодного іншого слова, крім віршів… А томик американських поетів, який знайшли у нього? Існує, мабуть, якийсь зв'язок між книжкою і ним віршованим маренням… Але який?» Полковник Осипов декілька разів сам перегорнув цей томик…
5.00
рейтинг книги
— Ей, Деві! Ти чуєш? — гукнув Пат. — Повний уперед, повернули руль на борт… Щось сталося, кажу тобі. Не встиг Деві відповісти, як на судні пролунав пронизливий сигнал: «Усі наверх!» Кілька секунд перед носом Пата хиталася пара матроських чобіт. Потім з верхньої койки стрибнув стрункий смаглявий юнак. Він схилився над Патом і підморгнув йому. — Тепер уже ти напевно злізеш з свого небесного ліжка, щасливчику. Ось тобі й подарунок на день народження. Мабуть, Старик придумав це спеціально для тебе!…
5.00
рейтинг книги
Можливо, що Степан і змінив би свою професію на студентську аудиторію, та на заваді стала війна з біло-фіннами: комсомолець Заболотний вернувся з госпіталю додому з понівеченою і вкороченою лівою ногою. Незабаром шосейними дорогами та курними шляхами рідної землі полізли на схід гітлерівські полчища. Тихий Горєлов був оглушений гуркотом артилерійської канонади, гулом бомбових ударів, оточений лиховісним вогняним сяйвом палаючих сіл. … Зараз Степан добросовісно возився над убогою шевелюрою гітлерівського…
5.00
рейтинг книги
— Клеванти розчепилися! — почув Жуков голос старшини Калядіна. Розчепилися клеванти — затискачі, що кріплять кінці прапорного полотнища до снасті… Заплутався прапор — на «Сердитому» не розберуть сигналу! Ганьба для сигнальників, затримується спільний поворот кораблів… Уперше сьогодні командир відділення Калядін допустив Сучкова до самостійної вахти — і ось… — Очистити прапор! — крикнув капітан-лейтенант Бубекін. І тієї ж миті Жуков скинув із шиї ремінець бінокля.
— Потримай! —…
5.00
рейтинг книги
Далеко-далеко, до обрію, зазеленіла, забіліла весняна тирса, лице обсмалив гарячий вільний вітровій: йшли Буджацькі степи [2] . П’ятнадцять кілометрів путі пробігли хутко, непомітно. Шофер озирнувся. Своїм запорошеним видом, з віями, густо припудреними сухим інеєм вапняків, він був більше схожий на мірошника, і Сахно мимоволі всміхнулася. Однак, мабуть, і в неї фізіономія не була краща, бо шофер і собі відповів посмішкою. — До Ялпуху вже недалеко! — гукнув він. — Ми переїдемо поромом через…
5.00
рейтинг книги
«Саардам» віз у Батавію зброю: сотню кулеметів, близько тридцяти тисяч гвинтівок та певну кількість інших військових припасів. Чотири гармати й шістдесят чоловік складали його військову силу. Але про небезпеку ніхто й не думав, навіть само начальство. Ну хто міг загрожувати державному військовому кораблю у морі? Чи не оті нещасні підневільні рибалки, що у своїх поганеньких човнах снували туди й сюди? Зрозуміло, що таке нікому не могло спасти на думку на початку 1926 року. Команда наполовину складалася…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
5.00
рейтинг книги
Серия:
#16 РОС: Кодекс Крови
А прямо на её глазах эмпатка не просто теснила основательно потрёпанного Шакала, она его эмоционально уничтожала. Сила её ненависти больше не расплёскивалась бесконтрольно волнами, она била целенаправленным тараном, выбивая дух из Анубиса. — Ты… я помню тебя… я вас всех помню… всех, кто пытал меня, всех, кто измывался и возвращал мою душу в агонизирующее тело, вас было двое… вы возвращали меня из-за грани. Вы хоть представляли, каково мне было? Как вы там меня называли между собой? Обычная человечка?…
5.00
рейтинг книги
Когда стало очевидно, что в этих тварях много душ, я достал Стикс, пожертвовав пулемётом. После зелёного серпа часть плоти распалась гнилостной жижей, но уцелевшее срослось. — Кирилл, у нас силы раньше закончатся! Осторожно — мелкие появляются! Беспокойство Роберта было понятно: даже замершая биомасса отчасти оставалась псевдо-живой. Только достаточно много энергии выжигало её полностью. Некоторые формировали уменьшенные версии гуманоидов. — Отступать надо! — крикнул Вадим уже тяжело дыша.…
7.76
рейтинг книги
Серия:
#4 Курсант
Глава 1 — Проходи, увидишь, — загадочно улыбнулась мать. Я разулся и поспешил на кухню. За столом, заставленным нехитрой закуской, сидел… Я замер, раскрыв рот. В первое мгновение не смог ничего сказать… Я сразу узнал его. Он улыбнулся и встал мне навстречу, распахивая объятия: — Ну здравствуй, сынок… Я подошел к совершенно чужому человеку, но почему-то внутри проснулось неведомое чувство. Будто знал я его всю жизнь, будто родная кровь. Удивительно, но я его вдруг вспомнил.
Только…
7.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Сопряжение
Я зову это место… Нет, не домом. Скорее временным пристанищем. Сюда я перебрался шесть лет назад из Российской Империи, сбежав от ошибок молодости. — Джордж! Знакомый голос с визгливыми нотками выкрикивает фальшивое имя, которым я когда-то назвался, и вырывает меня из мыслей. А ещё заставляет гнедого коня по кличке Чарли всхрапнуть. Тот дёргается, а его грива стегает меня по лицу. Морщусь и успокаивающе провожу щёткой по лоснящемуся боку. — Ну-ну, не бузи. Тем более, я почти закончил.
…
8.07
рейтинг книги
Пролог - День рожденья - грустный праздник Ты улыбнись, улыбнись, улыбнись, не грусти напрасно! Доносилось со стороны сцены. Молоденькая девушка в серебристом вечернем платье пела чистым звонким голоском. Интересно, кто заказал эту песню? Как раз, в тему настроение совсем не праздничное.
Не успела девушка допеть до конца, как в зале погас свет и работники ресторана ввезли тележку с огромным тортом. …
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Релокант в другой мир
Пролог — ВНИМАНИЕ! ВНИМАНИЕ! ЭТО НЕ УЧЕБНАЯ ТРЕВОГА! ПРЯМАЯ УГРОЗА ЯДЕРНОГО УДАРА! ВСЕМ НАПРАВИТЬСЯ В БУНКЕРЫ И УБЕЖИЩА! ЕСЛИ ТАКОЙ ВОЗМОЖНОСТИ У ВАС НЕТ — ОТПРАВЛЯЙТЕСЬ В ПОДВАЛ. ВНИМАНИЕ! ВНИМАНИЕ! ЭТО НЕ УЧЕБНАЯ … «Да уж, сейчас бы с этими уродами местами поменяться, они же так мечтали об этой квартире», — я стоял, с вожделением наблюдая, как в предсмертной агонии корчится город. Город, как и миллионы других наполненный несправедливостью, жестокостью и человеческой глупостью.
Одна…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Пожиратель
Полицейские, слушающие неизвестного мага в бежевом пиджаке, выполняли все его распоряжения. Быстро выяснилось, что мы были главными свидетелями — так что меня, отца и Алёну расспросили о случившемся прямо на месте. Мы рассказали всё как есть. Я лично вообще находился в ауте от такого поворота событий! Цинично, конечно, но при этом меня больше интересовало, остановит ли подпись Терентьева срок залога? Документы офрмлены, и лишь бы не потерялись, как улики… Надо обязательно держать этот вопрос…
5.00
рейтинг книги
- Шестьсот! – к подиуму пробралось насекомое, напоминающее смесь таракана со стрекозой. – Пойдем со мной, девочка. – прошипело оно. – Я покажу тебе наш замечательный мир. Я сглотнула. Ненавижу насекомых! Уж лучше сперматозоид! - Поаплодируем смелому тарринатиуму! – захлопал Онду, кстати, он был плеядцем и ничем не отличался от земных мужчин, ну если только более длинными и гибкими конечностями. – Шестьсот миллионов и девушка отбывает на планету Тариум! Кто даст больше? Все молчали. Меня охватил…
7.05
рейтинг книги
Серия:
#3 Прометей
Глава 1. Янки Дудль не прокатит Я со своим напарником Михаилом находился на борту международной космической станции на орбите Земли, когда мы пролетели через непонятное свечение и оказались в другом временном пространстве. Михаил погиб, пытаясь починить повреждение, причиненное нам космическим камешком. Мне не оставалось другого выбора, кроме как сесть на ставшей чужой и неизвестной планете Земля. Альтернативой было умереть от голода и обезвоживания на станции. На Землю я попал в аварийно-спасательной…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#9 РОС: Кодекс Крови
— Обязательно. Занятость у меня не такая, как у Александра и Марии, так что можете рассчитывать. Предупредите только хотя бы за пару дней. Мы тепло распрощались с принцем, и я набрал Бориса Сергеевича Подорожникова. По уму, следовало связаться с ним в первую очередь, но я почему-то решил, что торговаться придётся с императором, а не со смертью. Ответил мне совершенно незнакомый мужской голос: — Извините, Борис Сергеевич сейчас не может ответить на звонок. Он на операции. Что ему передать?
…
6.33
рейтинг книги
Серия:
#2 Курсант
Глава 1 Мое тело превратилось в сжатую пружину. Пальцы рефлекторно сжались в кулаки. Хотелось резко развернуться и хрястнуть боковым того, кто с пистолетом. Нет… Слишком опасно. Не чую я расположение противника. Не ощущаю дистанцию. “Алкаш” работал грамотно, ткнул меня пистолетом, дал почувствовать дуло и теперь держал ствол на некотором расстоянии. Могу промахнуться. Я не чувствовал, где оружие. В паре сантиметров от спины или дальше. Выбить никак не получится.
Все эти приемчики по обезоруживанию…
9.29
рейтинг книги
Серия:
Ведьмак
Последнее желание Глас рассудка I Она пришла под утро. Вошла осторожно, тихо, бесшумно ступая, плывя по комнате, словно призрак, привидение, а единственным звуком, выдававшим ее движение, был шорох накидки, прикасавшейся к голому телу. Однако именно этот исчезающе тихий, едва уловимый шелест разбудил ведьмака, а может, только вырвал из полусна, в котором он мерно колыхался, словно погруженный в бездонную топь, висящий между дном и поверхностью спокойного моря, среди легонько…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Путь Паладина
* * * Путешествовать через Порталы не самое приятное занятие на свете, скажу я вам. Физическое тело дематериализует, пропускает информацию о нем через междумирье, а потом заново собирает на другой стороне. То еще испытание для разума и энергетического баланса. А если использовать для перехода лишь слепок запечатанного Портала, щепотку иномирного червя и грубую стихийную силу, то приятного и того меньше. Зрение плыло, голова трещала, как будто по ней засадили пару раз кувалдой, а каждая клеточка…
5.25
рейтинг книги
Серия:
#11 Путь
Глава 1 Спасибо читатели, что вместе со мной перебрались в новую книгу. Это значит, что герой и его история вам нравятся. Несмотря на все недостатки и некоторую мрачность и кровавость. Я рад. Довести эту историю до конца одному было бы невозможно. Спасибо вам за поддержку. Покупка электронной книги — это ваш вклад в творчество автора. Если вы хотите, чтобы история продолжалась, то жду вас на портале Автортудей: Одиннадцатая книга цикла «Путь». Бесплатная первая книга здесь:
http…