7.00
рейтинг книги
- И там сказано, что эти люди работали на нас? - Конечно. Их фамилии, адреса, клички, пароли, стаж - все. - Проклятье! Надо бы хоть уничтожить его. - Я не имел времени спуститься в подземелье! Пришлось бежать в самой сутане. Партизаны убили бы меня, - раздраженно сказал Пшеминский. - Это правда, - согласился Бреге. - На их милость вам рассчитывать не приходится. - Вот! И список не найдут. Он спрятан в надежном месте. О тайнике знаю только я. - Тем лучше.
Автомобиль, наконец, вырвался…
7.00
рейтинг книги
— Нема чого з тобою говорити, — байдуже відповів Славик. Деякий час вони сиділи мовчки. Генка — бовтаючи ногами в воді, Славик — пожовуючи травинку. Червневе сонце пекло немилосердно. В траві невтомно сюрчав коник. Річка, вузька і глибока, прикрита купами, що нависли з берега, звивалася між полями, тулилася до підніжжя пагорбів, сторожко обминала села і ховалася в лісах, спокійна, темна, холодна…З села, що притулилося під горою, вітер доносив далекі звуки сільської вулиці. Але саме…
7.00
рейтинг книги
___________________ Єфремов І. На краю Ойкумени Повість відправляє читача в Грецію та Єгипет XI–X ст. до н.е. і розповідає про пригоди молодого скульптора грека Пандіона. ___________________ Рибаков А. Кортик Герої Анатолія Рибакова — звичайні московські школяри. Спостережливість і допитливість арбатських хлопців Миши, Генки и Славки не дають їм нудитися, вони надають перевагу життю насиченому та неспокійному. Загадка старого кортика захоплює хлопчаків у пригоди,…
7.00
рейтинг книги
— Про вікна не турбуйся, — посміхнувся батько. — Завішані добре, шпаринки не примітив. — Я не про вікна турбуюсь. Я про етап кажу. Скоро виганятимуть усіх. — Того я й прийшов… — Батько зсадив Юрка з колін, обома долонями, наче вмиваючись, довго тер обличчя. Шапка сповзла на потилицю, і з-під неї сипонуло на чоло буйне давно нечесане волосся. — Може, хоч жінок і дітей залишать, — з надією сказала зажурена мама. — Навряд… З інших сіл виганяють до…
8.00
рейтинг книги
Раптом перед очима дівчини в третій вітрині виступила пляма чудового блакитнозеленого кольору, такого яскравого, що здавалось, вона випромінювала своє власне світло. Дівчина підвела свого супутника до вітрини. На сріблястому оксамиті був похило прикріплений плоский камінь з округлими краями. Він був надзвичайно чистий і прозорий, його променистий блакитнозелений колір був несподівано радісний, ясний, глибокий, з теплим відтінком прозорого вина. На гладенькій, очевидно, відполірованій рукою людини…
6.60
рейтинг книги
Били нас нещадно. Мало хто витримав. Але я став першим ловцем на цілу округу. Добре заробляв”. Постарівши, Бальтазар покинув небезпечний промисел шукача перлин. Ліва нога його була понівечена зубами акули, а бік йому пошматував якірний ланцюг. Він мав у Буенос-Айресі невеличку крамницю і торгував перлинами, коралами, черепашками і рідкісними дарами моря. Але на березі він нудьгував і тому часто вирушав на лови перлин. Промисловці цінували його. Ніхто краще за Бальтазара не знав Ла-Платської затоки,…
6.00
рейтинг книги
В Англії я не мав ні знайомих, ні родичів і був вільний, як вітер, або вільний так, як дозволяють це людині 11 шилінгів і 6 пенсів [2] на день. За таких обставин мене, зрозуміло, приваблював Лондон, ця велика помийна яма, до якої плинуть без упину всі гультяї та нероби імперії. Там я спинився на якийсь час у готелі на Стренді, вів» жалюгідне, безглузде життя і розкидався грішми набагато щедріше, ніж слід було. Стан моїх фінансів викликав тривогу, і скоро я усвідомив, що мені доведеться покинути…
4.00
рейтинг книги
А оце чорне, мов циганча, хлоп'я Колка — бідолашний сирота. Добре, що влада тепер наша, не жебракуватиме, сіромаха. А з нього вийде військовий моряк. Аякже, справжній син моря! Ще й героєм стане. Коли розстріляли його батька, а Гіну, матір, прогнали з фабрики, він сам заробляв на хліб і собі й своїм меншим братам. Змалечку ходив на промисел з батьковими товаришами. Людина, яка пройшла через такі незгоди, в лиху годину не підведе. Сама умре, а тебе виручить. Так і його батько загинув, але інших не…
5.00
рейтинг книги
— Давай, Петре… І що б там не знайшов — цур на двох, — підганяв його шофер у вовняному светрі. — Чом би не так! Не на двох, а на всю компанію, — виправили бідового «свата». Микола Молибога й собі спустився в котлован. Оглянув бруски, зазирнув в отвір. — Солдатський бліндаж, — сказав упевнено. — І будували його справжні майстри. Бачите, без скоби, без гвіздка обходилися. Петро тимчасом силкувався пролізти в глиб бліндажа, де, як він бачив, було просторіше. Ось уже в отворі мелькнули стоптані…
5.00
рейтинг книги
Фріц боявся ворухнутися, відчуваючи, що ось-ось він досягне своєї заповітної мети. Йому не треба було писати своїх формул. Він їх уже настільки добре знав, що тепер вони самі викреслювалися в уяві так чітко й виразно, що Фріц їх майже бачив фізично. Прозора плівка простяглася перед його очима. Крізь неї маячили далекі рожеві гори. А на них незрима рука писала формули. Такі сміливі… Фріц ніколи не думав, що він отак, цілком несподівано, розв'яже проблему. І коли рожеву емаль на снігових вершинах…
5.00
рейтинг книги
Мене давно цікавило питання: скільки часу людський організм може витримати всілякі нестатки? І я дійшов висновку, що в окремих випадках людина виживає навіть тоді, коли порушуються всі норми, встановлені фізіологією. Тривалий час я вивчав умови життя ув'язнених, засланців, а також людей, що жили впроголодь. Та найчастіше такі теоретичні розвідки кінчалися тим, що я сам себе запитував: «А для чого це мені?» — бо наукові знання завжди лишалися для мене мертвими, доки я не знаходив їм практичного…
5.00
рейтинг книги
— Досить, Майкл! Час поснідати. Старий зупинився, кинув зневажливий погляд на свого кволого супутника і вмостився поруч нього. — Ну, снідай! — він простягнув руку й зірвав сіро-зелений слизький гриб. — Прошу! Майже шампіньйон. Дуже смачний, коли засмажити в сметані. — Майкл! — Що, мій любий? Чарлі зробив такий рух, наче проковтнув щось велике й сухе, сплюнув густу слину і пожадливо глянув на солдатську сумку в руках свого супутника. — Турбує? — співчутливо обізвався старий Майкл. — Це…
5.00
рейтинг книги
«Чому однак марить Мухтаров віршами і що це за вірші: «Шелковый тревожный шорох в пурпурных портьєрах, шторах»? Або, наприклад, такий рядок: «Шумно оправляя траур оперенья своего». Як розгадати за цими рядками, що спадає на думку Мухтарову? І чому він вимовляє тільки ці вірші? Жодного іншого слова, крім віршів… А томик американських поетів, який знайшли у нього? Існує, мабуть, якийсь зв'язок між книжкою і ним віршованим маренням… Але який?» Полковник Осипов декілька разів сам перегорнув цей томик…
5.00
рейтинг книги
— Ей, Деві! Ти чуєш? — гукнув Пат. — Повний уперед, повернули руль на борт… Щось сталося, кажу тобі. Не встиг Деві відповісти, як на судні пролунав пронизливий сигнал: «Усі наверх!» Кілька секунд перед носом Пата хиталася пара матроських чобіт. Потім з верхньої койки стрибнув стрункий смаглявий юнак. Він схилився над Патом і підморгнув йому. — Тепер уже ти напевно злізеш з свого небесного ліжка, щасливчику. Ось тобі й подарунок на день народження. Мабуть, Старик придумав це спеціально для тебе!…
5.00
рейтинг книги
Можливо, що Степан і змінив би свою професію на студентську аудиторію, та на заваді стала війна з біло-фіннами: комсомолець Заболотний вернувся з госпіталю додому з понівеченою і вкороченою лівою ногою. Незабаром шосейними дорогами та курними шляхами рідної землі полізли на схід гітлерівські полчища. Тихий Горєлов був оглушений гуркотом артилерійської канонади, гулом бомбових ударів, оточений лиховісним вогняним сяйвом палаючих сіл. … Зараз Степан добросовісно возився над убогою шевелюрою гітлерівського…
5.00
рейтинг книги
— Клеванти розчепилися! — почув Жуков голос старшини Калядіна. Розчепилися клеванти — затискачі, що кріплять кінці прапорного полотнища до снасті… Заплутався прапор — на «Сердитому» не розберуть сигналу! Ганьба для сигнальників, затримується спільний поворот кораблів… Уперше сьогодні командир відділення Калядін допустив Сучкова до самостійної вахти — і ось… — Очистити прапор! — крикнув капітан-лейтенант Бубекін. І тієї ж миті Жуков скинув із шиї ремінець бінокля.
— Потримай! —…
5.00
рейтинг книги
Далеко-далеко, до обрію, зазеленіла, забіліла весняна тирса, лице обсмалив гарячий вільний вітровій: йшли Буджацькі степи [2] . П’ятнадцять кілометрів путі пробігли хутко, непомітно. Шофер озирнувся. Своїм запорошеним видом, з віями, густо припудреними сухим інеєм вапняків, він був більше схожий на мірошника, і Сахно мимоволі всміхнулася. Однак, мабуть, і в неї фізіономія не була краща, бо шофер і собі відповів посмішкою. — До Ялпуху вже недалеко! — гукнув він. — Ми переїдемо поромом через…
5.00
рейтинг книги
«Саардам» віз у Батавію зброю: сотню кулеметів, близько тридцяти тисяч гвинтівок та певну кількість інших військових припасів. Чотири гармати й шістдесят чоловік складали його військову силу. Але про небезпеку ніхто й не думав, навіть само начальство. Ну хто міг загрожувати державному військовому кораблю у морі? Чи не оті нещасні підневільні рибалки, що у своїх поганеньких човнах снували туди й сюди? Зрозуміло, що таке нікому не могло спасти на думку на початку 1926 року. Команда наполовину складалася…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
5.00
рейтинг книги
Серия:
#24 Лекарь
— Слушаюсь, господин! — поклонится помощник. — Сам лично займусь допросом, и уверяю вас, они точно расскажут всё, что знают, и даже больше. Самолет приземлился на заднем дворе особняка и герцог сразу направился в свой кабинет. Поврежденную броню он сбросил еще во время полета, также не забыл распорядиться, чтобы родовой лекарь приготовился к работе. Ведь среди его лучших людей есть немало раненых, и даже тех, кто останется инвалидом на всю жизнь. Но герцог обещал обеспечить каждому из них безбедную…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#6 Второй шанс
— Никакой. Но их цель была предельно ясна — уничтожить склад. А все потому, что им пообещали хороших денег. Но тот, кто их нанял, своего лица не показывал. Они только сказали, что этот человек военный, молодой. Возрастом около двадцати лет. — Ага… И вы решили, что это я? — А почему нет? — Товарищ майор, я вам тогда сказал и повторюсь снова… Зачем мне нужно было подставлять их? Ну, допустим, я взял. Меня наградили, даже звание и какую-нибудь награду. Ну а дальше? Кому нужен какой-то рядовой,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Гибрид
Так оно и оказалось. Когда мы зашли в просторный холл, а лэн Даорн кратко представился, портье за стойкой быстро залез в комп, нашел информацию о нашей брони, затем считал через специальное устройство данные с браслета наставника, после чего аккуратно одетый слуга проводил нас на плюс второй (считая не с самого первого этажа гостиницы, а с уровня верхнего холла) этаж, где показал номер и, открыв дверь, вежливо предложил устраиваться. Лэн директор, разумеется, зашел внутрь первым, ну а я за ним.…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Демонолог
Правда, понятно это стало не только по количеству энергии. Сразу после взрыва взвыла сирена, и в небо стали подниматься небольшие, но довольно быстрые воздушные суда. Вертолеты, самолеты, и даже что-то среднее между этими двумя видами летательных аппаратов. Потому на медленное запланированное убегание не осталось времени. Теперь надо бежать очень и очень быстро! И про осторожность можно забыть. Посмотрел на взрыв и сразу рванул наутек. На пути попадались всевозможные заграждения, мины, рвы… Но…
5.71
рейтинг книги
Серия:
#1 Помещик
А потом произошла трагедия, в одночасье перечеркнувшая все. Сначала в автокатастрофе погибли родители. Но беда не приходит одна. Поэтому уже через неделю после аварии врачи нашли у Андрея неизлечимую болезнь… – От четырех до пяти лет, – с предельно серьезным лицом произнес врач. – Максимум – до десяти, но я бы на это не рассчитывал. – Ясно, – глухо тогда ответил парень, которого столь «своевременная» новость окончательно добила, вогнав в жесточайшую депрессию. Его жизнь сломалась и, считай,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Эпоха Гардара
— Ничего себе, ты жёсткий, — восхищённо проговорила шатенка. — Мне нравится. Этого мне ещё не хватало. Нравится ей. Мне тоже много что нравится, но я же хочу от тебя отделаться! Разве ты не видишь? Все эти слова пролетели в голове. Вслух я решил ничего не говорить. А вот Элис, наоборот, очень хотела. Спасло нас то, что снизу от портала крикнули: — На помощь! Оно лезет, не сдержать! Я ринулся бегом. Девушка за мной не поспевала, поэтому держалась позади. А я очень даже комфортно чувствовал…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Соприкосновение миров
Но если не думать о том, как мне хочется её разорвать на части, то есть другая сторона медали: ангелу и её народу надо обеспечить существование моего мира. Если она говорит, что соприкосновение началось и будет более масштабным, то и обучать меня ангел должна действительно очень быстро, чтобы я успел вернуться и спасти человечество в целом, потому как демоны сохранность мира не обеспечат. И нельзя было поспорить с тем фактом, что те плетения, узоры и схемы, которые воспроизводило моё тело по указке…
5.25
рейтинг книги
Серия:
#3 Внутренняя сила
Глава 1 Четыре часа пополудни, фух, чувствую себя, как выжатый апельсин из ручной соковыжималки, или, как тягловая лошадь после вспашки целого поля. Хорошо ещё, что в моём новом компенсирующем костюме имеется модуль терморегуляции, иначе был бы я сейчас мокрым, как тур после форсирования реки. Вот интересно, а зачем мне костюм, когда я в ЛДПМ? Гардемарин же может дублировать его основные функции, но нет…, положено. Помните загадку про деда и сотню шуб? Современная отгадка — морпех российской…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#28 Кодекс Охотника
Ладно… Раз они хотят, чтобы я лежал смирно и не дергался, то, пожалуй, ещё немного посплю. Удивительное место, которого не существует — Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха!!! — хохотало пространство. — Как же весело!!! И почему я раньше не заметила это место. — Потому что ты была увлечена другим Миром, — раздался мужской голос в этом пространстве. Женский голос вдруг затих, и пространство изменилось. Нет, темноты и мрака в нем меньше не стало, но появились картинки в самой тьме, которые стали…
7.17
рейтинг книги
Глава 1. О том, что такое не везет и как с этим смириться — Мне придется тебя поцеловать, — произнес мужчина. Не знаю, что первым слышат другие попаданки, угодив в чужой мир, а мне достались эти слова. Причем угодила я прямиком на собственную свадьбу, а точнее, на ее финал. Роковое «да» уже прозвучало, назад не заберешь. Вот так сразу «повезло» обзавестись мужем, новым телом, мягко говоря, не в лучшей кондиции, родовым проклятием, а потом еще и сомнительным Даром.
Инструкция к попаданию…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Темный Лекарь
— Я знал, что он мне здесь не понадобится, — пожал плечами я. Если начну объяснять, что у меня нет его в принципе, то подозрения только усилятся. В этом времени, без смартфона люди даже в туалет не ходят. — Хорошо, — столь же вежливо улыбнулся мне охранник, — вы можете проехать. Внутри вас встретят. Ворота открылись, и я, вновь устроившись в своей ламбо, поехал внутрь. Высокие стены скрывали за собой красивейшее место. Рекламные фотографии не врали ни на йоту. Может быть, даже наоборот не…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Гримуар темного лорда
— И поэтому вчера нас распекал император. А сегодня ты назвала имя своего жениха. Романовой сильно не понравилась моя критика. Но быстро справившись с негативными эмоциями, она с улыбкой произнесла. — Туше. Как ни крути, а здесь ты полностью прав. — Когда ты научишь меня защите от магии крови? — тут же спросил я. — Ммм, от магии крови? — неподдельно удивилась Кристина. — Речь шла о том, что я научу тебя блокировать магическое воздействие, которым я лишаю тебя подвижности. Согласись, полностью…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#16 Дорогой барон!
Князья даже опешили от такого резкого вмешательства в их рабочую атмосферу, поэтому не стали орать на подчиненного. По крайней мере сразу. — Ваши сиятельства! — начал раскланиваться он. — У нас ЧП! — Настолько сильное, что тебе позволено врываться в кабинет без стука? — начал приходить в себя владелец поместья. — Да, ваше сиятельство. Происшествие настолько сильное, что я позволил себе нарушить некоторые регламенты. Леонтьев и Меладзе быстро переглянулись. — На базу двадцать тридцать напали!…
7.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Кодекс Охотника
Глава 1 – Василий Петрович, разрешите? – А… Галактионов. Привет, заходи! Какими ветрами? – Василий Петрович, мне нужна ваша помощь. – Вот как? – начальник Учебного Центра Истребителей Монстров герцог Хрулёв оторвался от бумаг и поднял голову. – А судя по тому, что мне докладывали, тебе как раз она не требуется. Неужели сам Галактионов явился за помощью? – Всем иногда требуется помощь, Василий Петрович. – Это верно, – усмехнулся старый Ист. – Чай будешь?
– Не откажусь. На моё…