7.00
рейтинг книги
- И там сказано, что эти люди работали на нас? - Конечно. Их фамилии, адреса, клички, пароли, стаж - все. - Проклятье! Надо бы хоть уничтожить его. - Я не имел времени спуститься в подземелье! Пришлось бежать в самой сутане. Партизаны убили бы меня, - раздраженно сказал Пшеминский. - Это правда, - согласился Бреге. - На их милость вам рассчитывать не приходится. - Вот! И список не найдут. Он спрятан в надежном месте. О тайнике знаю только я. - Тем лучше.
Автомобиль, наконец, вырвался…
7.00
рейтинг книги
— Нема чого з тобою говорити, — байдуже відповів Славик. Деякий час вони сиділи мовчки. Генка — бовтаючи ногами в воді, Славик — пожовуючи травинку. Червневе сонце пекло немилосердно. В траві невтомно сюрчав коник. Річка, вузька і глибока, прикрита купами, що нависли з берега, звивалася між полями, тулилася до підніжжя пагорбів, сторожко обминала села і ховалася в лісах, спокійна, темна, холодна…З села, що притулилося під горою, вітер доносив далекі звуки сільської вулиці. Але саме…
7.00
рейтинг книги
___________________ Єфремов І. На краю Ойкумени Повість відправляє читача в Грецію та Єгипет XI–X ст. до н.е. і розповідає про пригоди молодого скульптора грека Пандіона. ___________________ Рибаков А. Кортик Герої Анатолія Рибакова — звичайні московські школяри. Спостережливість і допитливість арбатських хлопців Миши, Генки и Славки не дають їм нудитися, вони надають перевагу життю насиченому та неспокійному. Загадка старого кортика захоплює хлопчаків у пригоди,…
7.00
рейтинг книги
— Про вікна не турбуйся, — посміхнувся батько. — Завішані добре, шпаринки не примітив. — Я не про вікна турбуюсь. Я про етап кажу. Скоро виганятимуть усіх. — Того я й прийшов… — Батько зсадив Юрка з колін, обома долонями, наче вмиваючись, довго тер обличчя. Шапка сповзла на потилицю, і з-під неї сипонуло на чоло буйне давно нечесане волосся. — Може, хоч жінок і дітей залишать, — з надією сказала зажурена мама. — Навряд… З інших сіл виганяють до…
8.00
рейтинг книги
Раптом перед очима дівчини в третій вітрині виступила пляма чудового блакитнозеленого кольору, такого яскравого, що здавалось, вона випромінювала своє власне світло. Дівчина підвела свого супутника до вітрини. На сріблястому оксамиті був похило прикріплений плоский камінь з округлими краями. Він був надзвичайно чистий і прозорий, його променистий блакитнозелений колір був несподівано радісний, ясний, глибокий, з теплим відтінком прозорого вина. На гладенькій, очевидно, відполірованій рукою людини…
6.60
рейтинг книги
Били нас нещадно. Мало хто витримав. Але я став першим ловцем на цілу округу. Добре заробляв”. Постарівши, Бальтазар покинув небезпечний промисел шукача перлин. Ліва нога його була понівечена зубами акули, а бік йому пошматував якірний ланцюг. Він мав у Буенос-Айресі невеличку крамницю і торгував перлинами, коралами, черепашками і рідкісними дарами моря. Але на березі він нудьгував і тому часто вирушав на лови перлин. Промисловці цінували його. Ніхто краще за Бальтазара не знав Ла-Платської затоки,…
6.00
рейтинг книги
В Англії я не мав ні знайомих, ні родичів і був вільний, як вітер, або вільний так, як дозволяють це людині 11 шилінгів і 6 пенсів [2] на день. За таких обставин мене, зрозуміло, приваблював Лондон, ця велика помийна яма, до якої плинуть без упину всі гультяї та нероби імперії. Там я спинився на якийсь час у готелі на Стренді, вів» жалюгідне, безглузде життя і розкидався грішми набагато щедріше, ніж слід було. Стан моїх фінансів викликав тривогу, і скоро я усвідомив, що мені доведеться покинути…
4.00
рейтинг книги
А оце чорне, мов циганча, хлоп'я Колка — бідолашний сирота. Добре, що влада тепер наша, не жебракуватиме, сіромаха. А з нього вийде військовий моряк. Аякже, справжній син моря! Ще й героєм стане. Коли розстріляли його батька, а Гіну, матір, прогнали з фабрики, він сам заробляв на хліб і собі й своїм меншим братам. Змалечку ходив на промисел з батьковими товаришами. Людина, яка пройшла через такі незгоди, в лиху годину не підведе. Сама умре, а тебе виручить. Так і його батько загинув, але інших не…
5.00
рейтинг книги
— Давай, Петре… І що б там не знайшов — цур на двох, — підганяв його шофер у вовняному светрі. — Чом би не так! Не на двох, а на всю компанію, — виправили бідового «свата». Микола Молибога й собі спустився в котлован. Оглянув бруски, зазирнув в отвір. — Солдатський бліндаж, — сказав упевнено. — І будували його справжні майстри. Бачите, без скоби, без гвіздка обходилися. Петро тимчасом силкувався пролізти в глиб бліндажа, де, як він бачив, було просторіше. Ось уже в отворі мелькнули стоптані…
5.00
рейтинг книги
Фріц боявся ворухнутися, відчуваючи, що ось-ось він досягне своєї заповітної мети. Йому не треба було писати своїх формул. Він їх уже настільки добре знав, що тепер вони самі викреслювалися в уяві так чітко й виразно, що Фріц їх майже бачив фізично. Прозора плівка простяглася перед його очима. Крізь неї маячили далекі рожеві гори. А на них незрима рука писала формули. Такі сміливі… Фріц ніколи не думав, що він отак, цілком несподівано, розв'яже проблему. І коли рожеву емаль на снігових вершинах…
5.00
рейтинг книги
Мене давно цікавило питання: скільки часу людський організм може витримати всілякі нестатки? І я дійшов висновку, що в окремих випадках людина виживає навіть тоді, коли порушуються всі норми, встановлені фізіологією. Тривалий час я вивчав умови життя ув'язнених, засланців, а також людей, що жили впроголодь. Та найчастіше такі теоретичні розвідки кінчалися тим, що я сам себе запитував: «А для чого це мені?» — бо наукові знання завжди лишалися для мене мертвими, доки я не знаходив їм практичного…
5.00
рейтинг книги
— Досить, Майкл! Час поснідати. Старий зупинився, кинув зневажливий погляд на свого кволого супутника і вмостився поруч нього. — Ну, снідай! — він простягнув руку й зірвав сіро-зелений слизький гриб. — Прошу! Майже шампіньйон. Дуже смачний, коли засмажити в сметані. — Майкл! — Що, мій любий? Чарлі зробив такий рух, наче проковтнув щось велике й сухе, сплюнув густу слину і пожадливо глянув на солдатську сумку в руках свого супутника. — Турбує? — співчутливо обізвався старий Майкл. — Це…
5.00
рейтинг книги
«Чому однак марить Мухтаров віршами і що це за вірші: «Шелковый тревожный шорох в пурпурных портьєрах, шторах»? Або, наприклад, такий рядок: «Шумно оправляя траур оперенья своего». Як розгадати за цими рядками, що спадає на думку Мухтарову? І чому він вимовляє тільки ці вірші? Жодного іншого слова, крім віршів… А томик американських поетів, який знайшли у нього? Існує, мабуть, якийсь зв'язок між книжкою і ним віршованим маренням… Але який?» Полковник Осипов декілька разів сам перегорнув цей томик…
5.00
рейтинг книги
— Ей, Деві! Ти чуєш? — гукнув Пат. — Повний уперед, повернули руль на борт… Щось сталося, кажу тобі. Не встиг Деві відповісти, як на судні пролунав пронизливий сигнал: «Усі наверх!» Кілька секунд перед носом Пата хиталася пара матроських чобіт. Потім з верхньої койки стрибнув стрункий смаглявий юнак. Він схилився над Патом і підморгнув йому. — Тепер уже ти напевно злізеш з свого небесного ліжка, щасливчику. Ось тобі й подарунок на день народження. Мабуть, Старик придумав це спеціально для тебе!…
5.00
рейтинг книги
Можливо, що Степан і змінив би свою професію на студентську аудиторію, та на заваді стала війна з біло-фіннами: комсомолець Заболотний вернувся з госпіталю додому з понівеченою і вкороченою лівою ногою. Незабаром шосейними дорогами та курними шляхами рідної землі полізли на схід гітлерівські полчища. Тихий Горєлов був оглушений гуркотом артилерійської канонади, гулом бомбових ударів, оточений лиховісним вогняним сяйвом палаючих сіл. … Зараз Степан добросовісно возився над убогою шевелюрою гітлерівського…
5.00
рейтинг книги
— Клеванти розчепилися! — почув Жуков голос старшини Калядіна. Розчепилися клеванти — затискачі, що кріплять кінці прапорного полотнища до снасті… Заплутався прапор — на «Сердитому» не розберуть сигналу! Ганьба для сигнальників, затримується спільний поворот кораблів… Уперше сьогодні командир відділення Калядін допустив Сучкова до самостійної вахти — і ось… — Очистити прапор! — крикнув капітан-лейтенант Бубекін. І тієї ж миті Жуков скинув із шиї ремінець бінокля.
— Потримай! —…
5.00
рейтинг книги
Далеко-далеко, до обрію, зазеленіла, забіліла весняна тирса, лице обсмалив гарячий вільний вітровій: йшли Буджацькі степи [2] . П’ятнадцять кілометрів путі пробігли хутко, непомітно. Шофер озирнувся. Своїм запорошеним видом, з віями, густо припудреними сухим інеєм вапняків, він був більше схожий на мірошника, і Сахно мимоволі всміхнулася. Однак, мабуть, і в неї фізіономія не була краща, бо шофер і собі відповів посмішкою. — До Ялпуху вже недалеко! — гукнув він. — Ми переїдемо поромом через…
5.00
рейтинг книги
«Саардам» віз у Батавію зброю: сотню кулеметів, близько тридцяти тисяч гвинтівок та певну кількість інших військових припасів. Чотири гармати й шістдесят чоловік складали його військову силу. Але про небезпеку ніхто й не думав, навіть само начальство. Ну хто міг загрожувати державному військовому кораблю у морі? Чи не оті нещасні підневільні рибалки, що у своїх поганеньких човнах снували туди й сюди? Зрозуміло, що таке нікому не могло спасти на думку на початку 1926 року. Команда наполовину складалася…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
7.17
рейтинг книги
Серия:
#6 Девяностые
По дороге назад я всё думал о бизнес-идее организовать свой видеосалон. Первый такой, в котором я побывал в прошлой жизни, появился летом 86-го. Это было в Ростове, цена сеанса — рупь, и он был точно не государственный, а от общества «Знание», вроде. Перед каждым сеансом какой-то мутный видеолектор нам рассказывал, о чем этот фильм и какие мысли он выражает. Кратенько, формально, пару минут. А ведь это тема для заработка! Можно в Красноярске организовать! Но не хочу это делать подпольно. А вот про…
5.00
рейтинг книги
Задача перед отделением была поставлена предельно лаконично: выполняя роль боевого охранения, не допустить внезапного нападения противника на основной рубеж обороны, занимаемый второй мотострелковой ротой. Охранению было приказано предпринять все возможные меры к уничтожению атакующего противника, и отходить на основной рубеж разрешалось только лишь, исчерпав все возможности к сопротивлению. - Ганс, - шедший следом Крот, которого, помимо личного снаряжения нагрузили двумя цинками с автоматными…
8.30
рейтинг книги
1 Первый раз он подошел ко мне на большой перемене третьего сентября. Почему я так хорошо запомнила эту дату? Все очень просто. Не каждый день к тебе подходит один из самых красивых парней, которых ты когда-либо встречала в своей жизни. Такие дни надо красным цветом в календаре отмечать, вот что я вам скажу. Высокий, мускулистый, с затейливыми завитками татуировки, виднеющимися из выреза простой белой футболки на шее, и намекающими на то, что самое интересное там, за плотной белой тканью. С красивым…
8.46
рейтинг книги
Глава 1 Он меня бесит. Это странная эмоция, я думала, что не способна испытывать ничего подобного. Кто угодно, только не я. Не зря же папаша меня с детства отмороженной называл. Холодной эльфийкой. Да, вы правильно поняли, папаша в юности отжигал. Ролевухи, миры Толкиена и прочие прелести. Вот и доигрался, получил льдышку вместо дочки. Я немного размялась, села на шпагат, привычно выполняя упражнения на растяжку. И все равно не могла полностью сосредоточиться. Огромная гора…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Безбожник
Все его начинания грозят пойти по одному месту, а значит, нужно обязательно найти того, кто это сделал, и уничтожить, причем показательно уничтожить. — Ладно, твари, вы меня сами принудили, — тихонько прошептал себе под нос Алексей. — Раз уж вы решили играть по-крупному, будем играть по-крупному. И я уверен, вам, суки, это не понравится. * * * Квартал Распутиных. — Юный господин! — Тихон тут же кинулся ко мне, и мы вдвоем с ним перенесли деда в его спальню, где уложили на кровать.…
4.60
рейтинг книги
Серия:
#1 Красноармеец
Теперь по тому парнишке в которого попал. Герман Одинцов, красноармеец. Прибыл в часть весной сорок первого года, это была Восемьдесят Седьмая стрелковая дивизия. Причём рота Девяносто Шестого стрелкового полка, что и выходила в эту дивизию, находилась на территории города Владимир-Волынск. На них охрана складов и станции железной дороги. В случаи нужны усиливали комендатуру. Сам Герман был из Горького, сирота. Нашёл в письме информацию, оно догнало его уже когда тот проходил курс молодого бойца.…
6.17
рейтинг книги
Серия:
#3 Социопат
Глава 1 Даже не помню, когда в последний раз я так быстро бежал. Я не успел опомниться, как домчался до небоскреба, запрыгнув блинком во двор. — Комбат, отзывай всех с улиц! — дошло до меня, что я должен сделать в первую очередь. — Полная боевая тревога или как там у вас. Все должны срочно собраться на территории базы и быть готовыми к любым неприятностям. Хорошо, что я был в невидимости и люди не видели, как великий Варг пытается отдышаться.
Ну нафиг… Я в одиночку точно не собираюсь…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Королевская охота
Вряд ли Иза была в курсе, какие еще дополнительные пункты включил ее муженек в свое «благородное» предложение. Я могла бы дрогнуть, если бы в договор не входила обязанность ублажать лорда Дантесоля по его первому требованию. Однако раскрывать Изольде глаза я не собиралась. Она либо мне не поверит, либо только позлорадствует. Я вообще ощущала недостойное леди желание отомстить этим двоим за все.
И я отомщу. Люди склонны ошибочно принимать воспитанность и сдержанность…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Жандарм
— Очень приятно, — разулыбался балагур. — Если не секрет, это кто вас сюда отправил? — Преступников задержал, да пулю словил. — Похвально, — одобрительно покивал Константин. — Увы, я не могу похвастаться тем же. Я здесь очутился исключительно из-за злого рока. Участвовал в скачках, да конь понес. И я бы удержал его, не впервые жеребцов обуздываю, но скачки же... Соперник, каналья, толкнул на повороте, как раз когда я узду натянул. Ну и свалились мы с моим Рябым, да так не удачно, что он мне прямо…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#8 Отверженный
Прозвучало это двусмысленно — вроде и радушно по отношению к не званной гостье, но в то же время чувствовался в этих словах какой-то укор мне. Бабушка подошла к Миле, негромко, практически про себя, начитала какое-то заклинание и принялась делать различные пассы руками — сначала вокруг головы моей девушки, затем в районе её солнечного сплетения. Потом свою левую руку бабушка приложила к затылку Милы, а правой сжала её левую ладонь. После этого она приблизилась к Миле настолько близко, что мне показалось,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#4 История Телепата
— Черт, — ругается Ирина, увидев в зеркале заднего вида погоню из двух черных джипов. — Лена, солнышка, срочно звони Степану, потом Дане. — У вас телефон не ловит, Ирина Юрьевна, — с ужасом Лена смотрит на экран, потом на догоняющие внедорожники. — Эти бандюганы, наверное, глушилки включили. — Значит, пытаемся оторваться, — Ирина спокойно вжимает газ в пол. Она больше не боится, ибо взяла себя в руки. От ее действий зависит жизнь невесты сына, и подвести его она никак не может.
* * * …
5.40
рейтинг книги
— Ты что? — Извини, Алекс, у меня выбора нет. — Что ты решила? — Они вынудили меня. — Я могу узнать твоё решение? — Вынуждена прекратить наше сотрудничество. — Понятно. — Тебе придётся покинуть ангар. — Тогда тебе придётся вернуть, что заработала на мне. Это очередное нарушение соглашения между нами. Мой адвокат свяжется с тобой. — Алекс, не горячись, давай договоримся. — Я не горячусь и совершенно спокоен. Мой адвокат свяжется с тобой, и ты будешь решать все вопросы с ним.
…
6.60
рейтинг книги
Плавный ход машины потихоньку успокаивал. Тонированные задние стёкла и мягкость сиденья создавали иллюзию изоляции и защищённости. — Хорошо ещё водитель попался не болтливый, — подумала я и потихоньку стянула туфли на соответствующей случаю шпильке, — фу-уф. Рассеянно наблюдая мельтешение цветных всполохов за стеклом, я погрузилась в невесёлые размышления. Сорок пять лет. Вполне себе успешная бизнес-леди с крепким, хоть и не очень большим производством. Симпатичная ухоженная сероглазая блондинка.…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Начальник милиции
— А что такое? Я рассказал ему о происшествии, добавив своих соображений и опасений, что как бы там опять все под несчастный случай не притянули, ведь рыльце у Антоши в пушку, и запросто может быть, что он работает на Кукловода. И на происшествие, как оперативник, именно он поедет. — Сделаем так… — начал размышлять я вслух. — Возьмешь жигуль ваш служебный, и вместе выедем на происшествие. Проконтролируем и посмотрим, что да как… Если Трубецкой будет предъявлять тебе что-то, скажешь, что в бобик…