7.00
рейтинг книги
- И там сказано, что эти люди работали на нас? - Конечно. Их фамилии, адреса, клички, пароли, стаж - все. - Проклятье! Надо бы хоть уничтожить его. - Я не имел времени спуститься в подземелье! Пришлось бежать в самой сутане. Партизаны убили бы меня, - раздраженно сказал Пшеминский. - Это правда, - согласился Бреге. - На их милость вам рассчитывать не приходится. - Вот! И список не найдут. Он спрятан в надежном месте. О тайнике знаю только я. - Тем лучше.
Автомобиль, наконец, вырвался…
7.00
рейтинг книги
— Нема чого з тобою говорити, — байдуже відповів Славик. Деякий час вони сиділи мовчки. Генка — бовтаючи ногами в воді, Славик — пожовуючи травинку. Червневе сонце пекло немилосердно. В траві невтомно сюрчав коник. Річка, вузька і глибока, прикрита купами, що нависли з берега, звивалася між полями, тулилася до підніжжя пагорбів, сторожко обминала села і ховалася в лісах, спокійна, темна, холодна…З села, що притулилося під горою, вітер доносив далекі звуки сільської вулиці. Але саме…
7.00
рейтинг книги
___________________ Єфремов І. На краю Ойкумени Повість відправляє читача в Грецію та Єгипет XI–X ст. до н.е. і розповідає про пригоди молодого скульптора грека Пандіона. ___________________ Рибаков А. Кортик Герої Анатолія Рибакова — звичайні московські школяри. Спостережливість і допитливість арбатських хлопців Миши, Генки и Славки не дають їм нудитися, вони надають перевагу життю насиченому та неспокійному. Загадка старого кортика захоплює хлопчаків у пригоди,…
7.00
рейтинг книги
— Про вікна не турбуйся, — посміхнувся батько. — Завішані добре, шпаринки не примітив. — Я не про вікна турбуюсь. Я про етап кажу. Скоро виганятимуть усіх. — Того я й прийшов… — Батько зсадив Юрка з колін, обома долонями, наче вмиваючись, довго тер обличчя. Шапка сповзла на потилицю, і з-під неї сипонуло на чоло буйне давно нечесане волосся. — Може, хоч жінок і дітей залишать, — з надією сказала зажурена мама. — Навряд… З інших сіл виганяють до…
8.00
рейтинг книги
Раптом перед очима дівчини в третій вітрині виступила пляма чудового блакитнозеленого кольору, такого яскравого, що здавалось, вона випромінювала своє власне світло. Дівчина підвела свого супутника до вітрини. На сріблястому оксамиті був похило прикріплений плоский камінь з округлими краями. Він був надзвичайно чистий і прозорий, його променистий блакитнозелений колір був несподівано радісний, ясний, глибокий, з теплим відтінком прозорого вина. На гладенькій, очевидно, відполірованій рукою людини…
6.60
рейтинг книги
Били нас нещадно. Мало хто витримав. Але я став першим ловцем на цілу округу. Добре заробляв”. Постарівши, Бальтазар покинув небезпечний промисел шукача перлин. Ліва нога його була понівечена зубами акули, а бік йому пошматував якірний ланцюг. Він мав у Буенос-Айресі невеличку крамницю і торгував перлинами, коралами, черепашками і рідкісними дарами моря. Але на березі він нудьгував і тому часто вирушав на лови перлин. Промисловці цінували його. Ніхто краще за Бальтазара не знав Ла-Платської затоки,…
6.00
рейтинг книги
В Англії я не мав ні знайомих, ні родичів і був вільний, як вітер, або вільний так, як дозволяють це людині 11 шилінгів і 6 пенсів [2] на день. За таких обставин мене, зрозуміло, приваблював Лондон, ця велика помийна яма, до якої плинуть без упину всі гультяї та нероби імперії. Там я спинився на якийсь час у готелі на Стренді, вів» жалюгідне, безглузде життя і розкидався грішми набагато щедріше, ніж слід було. Стан моїх фінансів викликав тривогу, і скоро я усвідомив, що мені доведеться покинути…
4.00
рейтинг книги
А оце чорне, мов циганча, хлоп'я Колка — бідолашний сирота. Добре, що влада тепер наша, не жебракуватиме, сіромаха. А з нього вийде військовий моряк. Аякже, справжній син моря! Ще й героєм стане. Коли розстріляли його батька, а Гіну, матір, прогнали з фабрики, він сам заробляв на хліб і собі й своїм меншим братам. Змалечку ходив на промисел з батьковими товаришами. Людина, яка пройшла через такі незгоди, в лиху годину не підведе. Сама умре, а тебе виручить. Так і його батько загинув, але інших не…
5.00
рейтинг книги
— Давай, Петре… І що б там не знайшов — цур на двох, — підганяв його шофер у вовняному светрі. — Чом би не так! Не на двох, а на всю компанію, — виправили бідового «свата». Микола Молибога й собі спустився в котлован. Оглянув бруски, зазирнув в отвір. — Солдатський бліндаж, — сказав упевнено. — І будували його справжні майстри. Бачите, без скоби, без гвіздка обходилися. Петро тимчасом силкувався пролізти в глиб бліндажа, де, як він бачив, було просторіше. Ось уже в отворі мелькнули стоптані…
5.00
рейтинг книги
Фріц боявся ворухнутися, відчуваючи, що ось-ось він досягне своєї заповітної мети. Йому не треба було писати своїх формул. Він їх уже настільки добре знав, що тепер вони самі викреслювалися в уяві так чітко й виразно, що Фріц їх майже бачив фізично. Прозора плівка простяглася перед його очима. Крізь неї маячили далекі рожеві гори. А на них незрима рука писала формули. Такі сміливі… Фріц ніколи не думав, що він отак, цілком несподівано, розв'яже проблему. І коли рожеву емаль на снігових вершинах…
5.00
рейтинг книги
Мене давно цікавило питання: скільки часу людський організм може витримати всілякі нестатки? І я дійшов висновку, що в окремих випадках людина виживає навіть тоді, коли порушуються всі норми, встановлені фізіологією. Тривалий час я вивчав умови життя ув'язнених, засланців, а також людей, що жили впроголодь. Та найчастіше такі теоретичні розвідки кінчалися тим, що я сам себе запитував: «А для чого це мені?» — бо наукові знання завжди лишалися для мене мертвими, доки я не знаходив їм практичного…
5.00
рейтинг книги
— Досить, Майкл! Час поснідати. Старий зупинився, кинув зневажливий погляд на свого кволого супутника і вмостився поруч нього. — Ну, снідай! — він простягнув руку й зірвав сіро-зелений слизький гриб. — Прошу! Майже шампіньйон. Дуже смачний, коли засмажити в сметані. — Майкл! — Що, мій любий? Чарлі зробив такий рух, наче проковтнув щось велике й сухе, сплюнув густу слину і пожадливо глянув на солдатську сумку в руках свого супутника. — Турбує? — співчутливо обізвався старий Майкл. — Це…
5.00
рейтинг книги
«Чому однак марить Мухтаров віршами і що це за вірші: «Шелковый тревожный шорох в пурпурных портьєрах, шторах»? Або, наприклад, такий рядок: «Шумно оправляя траур оперенья своего». Як розгадати за цими рядками, що спадає на думку Мухтарову? І чому він вимовляє тільки ці вірші? Жодного іншого слова, крім віршів… А томик американських поетів, який знайшли у нього? Існує, мабуть, якийсь зв'язок між книжкою і ним віршованим маренням… Але який?» Полковник Осипов декілька разів сам перегорнув цей томик…
5.00
рейтинг книги
— Ей, Деві! Ти чуєш? — гукнув Пат. — Повний уперед, повернули руль на борт… Щось сталося, кажу тобі. Не встиг Деві відповісти, як на судні пролунав пронизливий сигнал: «Усі наверх!» Кілька секунд перед носом Пата хиталася пара матроських чобіт. Потім з верхньої койки стрибнув стрункий смаглявий юнак. Він схилився над Патом і підморгнув йому. — Тепер уже ти напевно злізеш з свого небесного ліжка, щасливчику. Ось тобі й подарунок на день народження. Мабуть, Старик придумав це спеціально для тебе!…
5.00
рейтинг книги
Можливо, що Степан і змінив би свою професію на студентську аудиторію, та на заваді стала війна з біло-фіннами: комсомолець Заболотний вернувся з госпіталю додому з понівеченою і вкороченою лівою ногою. Незабаром шосейними дорогами та курними шляхами рідної землі полізли на схід гітлерівські полчища. Тихий Горєлов був оглушений гуркотом артилерійської канонади, гулом бомбових ударів, оточений лиховісним вогняним сяйвом палаючих сіл. … Зараз Степан добросовісно возився над убогою шевелюрою гітлерівського…
5.00
рейтинг книги
— Клеванти розчепилися! — почув Жуков голос старшини Калядіна. Розчепилися клеванти — затискачі, що кріплять кінці прапорного полотнища до снасті… Заплутався прапор — на «Сердитому» не розберуть сигналу! Ганьба для сигнальників, затримується спільний поворот кораблів… Уперше сьогодні командир відділення Калядін допустив Сучкова до самостійної вахти — і ось… — Очистити прапор! — крикнув капітан-лейтенант Бубекін. І тієї ж миті Жуков скинув із шиї ремінець бінокля.
— Потримай! —…
5.00
рейтинг книги
Далеко-далеко, до обрію, зазеленіла, забіліла весняна тирса, лице обсмалив гарячий вільний вітровій: йшли Буджацькі степи [2] . П’ятнадцять кілометрів путі пробігли хутко, непомітно. Шофер озирнувся. Своїм запорошеним видом, з віями, густо припудреними сухим інеєм вапняків, він був більше схожий на мірошника, і Сахно мимоволі всміхнулася. Однак, мабуть, і в неї фізіономія не була краща, бо шофер і собі відповів посмішкою. — До Ялпуху вже недалеко! — гукнув він. — Ми переїдемо поромом через…
5.00
рейтинг книги
«Саардам» віз у Батавію зброю: сотню кулеметів, близько тридцяти тисяч гвинтівок та певну кількість інших військових припасів. Чотири гармати й шістдесят чоловік складали його військову силу. Але про небезпеку ніхто й не думав, навіть само начальство. Ну хто міг загрожувати державному військовому кораблю у морі? Чи не оті нещасні підневільні рибалки, що у своїх поганеньких човнах снували туди й сюди? Зрозуміло, що таке нікому не могло спасти на думку на початку 1926 року. Команда наполовину складалася…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
7.40
рейтинг книги
Серия:
#2 Прометей
Глава 1. Визит к соседям Десятки тысяч лет назад Наш современник обитает Средь дикарей, Земля чужая. Не ищет легких он путей, Царь камня, русский Прометей! Ивар Рави Я находился на борту международной космической станции на орбите Земли, когда мы пролетели через непонятное свечение и оказались в другом временном пространстве. Мой напарник погиб, пытаясь починить повреждение, причиненное нам космическим камешком. Мне не оставалось другого выбора, кроме как сесть на ставшей чужой…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Измены
Из кабинета выхожу на подкашивающихся ногах. Мишка, конечно, за мной не следует. Его мои душевные переживания не волнуют. Никогда не волновали. Я знаю, что наш брак никогда не был настоящим. Он иллюзия. Красивая жизнь, картинки в соцсетях, пышная свадьба, большая любовь — все это фикция. Между нами нет чувств, но я рассчитывала хотя бы на минимальное уважение. К сожалению, этот человек не способен даже на это. В машину сажусь, а у самой слезы на глазах. Мне что, больно? Меня трогает увиденное?…
8.37
рейтинг книги
Впрочем, его можно было понять. Тяжело мужчине с младенцем, даже если он работает дворником и может выкатывать коляску во двор и приглядывать за ребенком, размахивая метлой. Вскоре у меня появилась мачеха Раиса – большая, толстая, неаккуратная баба, жарившая восхитительные блинчики. Про нее нельзя сказать, что она была злая – падчерицу, то есть меня, Рая колотила, только когда напивалась пьяной. Но запои случались у нее не часто, примерно раз в месяц. Я же, достигнув шестилетнего возраста, уже хорошо…
5.75
рейтинг книги
Отвлек звук мужского голоса: — Ох, Тьма тебя побери! Ты что это, ты как это? А ну тихо! Обернувшись на звук, увидела незнакомого мужчину, что стоял столбом у двери, приоткрыв рот. Он погрозил мне пальцем, словно ребёнку, развернулся и убежал, хлопнув дверью. Интересно, одет он был тоже странно. Ведь сотрудники должны ходить в белых халатах или в костюмах специальных, а этот странно одет: штаны, рубаха, а поверх жилет из кожи. Как средневековый лавочник, вот точно! Да куда же я угодила?!
…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#17 Меркурий
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
5.50
рейтинг книги
Серия:
#2 Сага о подсолнухах
Он стал моей первой любовью. Утверждал, что тоже влюбился, а потом женился на другой. Я честно хотела сообщить о беременности, но он был увлечен женой и не захотел слушать. Следующие три года изменили меня кардинально. От восемнадцатилетней веселой девчонки практически ничего не осталось. Теперь я студентка престижного вуза и мама замечательной голубоглазой девочки.
А еще я абсолютно уверена, что у нас с ним нет и не может быть общего будущего. Даже если у него на…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Адвокат Чехов
Выпуск — Дамы и господа! В этот торжественный для всех нас день… У меня едва получилось сдержать зевок. Побороть скуку никак не выходило. День выдался солнечным и теплым. Легкий ветерок разносил аромат свежей строганной древесины, из которой накануне сколотили высокую трибуну. Директор Первого Императорского Юридического Лицея выглядел внушительно. Он надел по случаю белоснежный китель, поперек широкой груди лежала голубая лента, увешанная орденами за выдающиеся заслуги перед Империей.…
6.30
рейтинг книги
Серия:
#2 Генерал Скала и Лидия
Глава 1. И они не сопротивляются? — Да ладно, — шокировано пробормотала я. — Что, ты говоришь, с ними надо делать? И они не сопротивляются? Не убегают? Сегодня вечером тренировка с Форсмотом все же состоялась. Он тщательным образом изучил возможности моей звезды, проверил ее в деле и предложил несколько изящных решений, над которыми я должна была поразмышлять до завтрашнего дня. А еще он чертил планы размещения соперников, был строг и требователен, настоятельно требуя полной сосредоточенности,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Честное пионерское!
Дверь я захлопнул со второго раза: всё ещё не привык к нынешним автомобилям. — Рассказывай, зятёк, — велел Юрий Фёдорович. — Как ты дошёл до жизни такой? Я пожал плечами. — Стреляли. Каховский положил руки на рулевое колесо (змейка дыма поднималась от его сигареты, уползала к окну, частично рассеиваясь в воздухе салона). — Где стреляли? — спросил он. — Кто? — Это я ответил на вашу цитату Некрасова — цитатой из кинофильма. — Ты совсем дурак? — сказал Каховский.
Он затянулся дымом,…
7.44
рейтинг книги
Янка Рам Уязвимость Пролог Темнота. Абсолютная. В голове гул. Нащупываю руками поверхность, на которой лежу. Мягкое что-то… Отталкиваюсь от неё ладонями, сажусь. Какая-то кровать или диван… Свешиваю ноги. Слепо и растерянно веду руками, ощупывая вокруг себя пространство. — Спокойно. — Мамочка… — судорожно выдыхаю я, вздрогнув от страха. И пытаюсь вдохнуть, но выходит плохо. Какие-то рваные судороги вместо дыхания. И даже закричать не получается!
— Не нужно кричать, Саша.…
6.51
рейтинг книги
Глава 1 «Что же за день сегодня такой гадский…» — Скажите, что это шутка, Юрий Константинович, — Катя требовательно уставилась на своего непосредственного руководителя в тайной надежде, что тот сейчас вскочит, взмахнет рукой и воскликнет с победной улыбкой: «Розыгрыш! Розыгрыш! Вас только что разыграли!» Достанет из-под стола букет, торжественно ей вручит, а затем радостно выпроводит из кабинета. Она даже хмыкнула, представив это отчетливо и наглядно.
Юрий Константинович Чистяков, несмотря…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#18 История Телепата
Кроме того, лавка приносит стабильный доход, немалые деньги, и Ромео имеет талант к ведению своего дела. Возможно, его жизнь действительно сложилась бы иначе, если бы он выбрал лавку и Джульетту… Но храмовником он тоже мог бы стать. Наставники его одобряют, а голос в хоре — просто загляденье. Даже понтифик Геберий однажды похвалил его за музыкальный слух и звучание. Правда, теперь понтифик настаивает на небольшой операции, чтобы голос Ромео оставался чистым и звонким. С одной стороны, мудрый старец…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Барин-Шабарин
Уже больше двух недель я предпринимал всевозможные действия, готовясь к акции возмездия. Суд, долги? С этим я справлюсь. Пепелище на месте дома? Хорошо, соседушка, поиграем! Я собирал информацию по Жебокрицкому, его привычках. Мне нужно было знать, что он делает и в какое время. И вот я уверился, что сам помещик во время посевной дома находиться не должен. Именно в это время он всегда выезжал на встречу со каким-то своим товарищем, и они отправлялись то ли на охоту, то ли ещё куда-то. Это рассказал…
7.69
рейтинг книги
Серия:
#9 Сердце дракона
Глава 735 В этот день Даанатан, огромный город – сердце Империи Дарнас, количество жителей которой не счесть, был настолько оживлен, что больше напоминал не величественный оплот мощи страны, а муравейник. Со всех уголков необъятной страны в город, размерами превышавший некоторые баронства, стекались самые разные народности. Здесь можно было увидеть смуглых, закутанных в белые тряпки, формирующие единый наряд, жителей Моря Песка. Их бронзовая кожа слегка блестела под, по их мнению, слишком…