6.25
рейтинг книги
Шатров дивився у вікно і посміхався. Скільки разів пролітає він над цим краєм! Давно і навічно закарбувалися в його серці всі ці вершини, похмурі урочища, ущелини, виноградники, ниви і велетенські мости, перекинуті через провалля. Але він завжди радів, коли все це знову з'являлося перед ним. Радів і трохи сумував. Усе довкола таке ж прекрасне, як і раніше, а він уже зовсім сивий, часто прислухається до серця. Шатров глянув на Гойду, запитав: — Ну, Васильку, що сказав би наш друг Сірий про…
7.50
рейтинг книги
— Справді? — зрадів містер Кембл. — Чудово, Деві. В такому разі мені слід сказати тобі про твоє майбутнє, наскільки це від мене залежить. Коли померла твоя мати, а твій батько (достойний християнин!) відчув наближення смерті, він передав мені на схов листа, сказавши, що той лист — твоя спадщина. "Як тільки я помру, — сказав він, — і будинкові дадуть лад, а майно продадуть (усе це зроблено, Деві), дайте моєму синові в руки цього листа і вирядіть його в Шооз-гавз, що недалеко…
7.17
рейтинг книги
Удень, коли стародавнє море дихало спокоєм і в садку стихав шелест виноградних лоз, коли завмирало в полуденній тиші далеке марсіанське місто, господар будинку К сидів у себе в кімнаті і читав металеві книги з опуклими ієрогліфами. Він водив рукою по сторінці, немов грав на арфі, а з книги линув голос. Тихий голос далекої старовини співав повість тих часів, коли море билося в берег хвилями червоної пари, коли стародавні люди вели у бій хмари металевих комах і загони смертоносних електричних павуків.…
5.00
рейтинг книги
Коли рятувальні команди, нарешті, наважилися вирушити туди, де був корпус 37, вони побачили там тільки сіру тверду горбисту масу — все, що лишилося від бетонної будови. Вогонь перетопив бетон і пісок у міцний камінь. Люди в просякнутих водою захисних костюмах обережно зійшли з спеціальних машин і, важко ступаючи, почали обходити місце вибуху. В протиатомних мавках вони були схожі на химерних доісторичних тварин, що нишпорять по лісу, шукаючи поживу. Через півгодини рятівники за невеличким земляним…
5.00
рейтинг книги
Леопольдвіль — головне місто Бельгійського Конго — стоїть саме там, де Конго, широко розлившись, утворює озеро Стенлі — Стенлі-Пул. Це велике місто з населенням майже двісті тисяч чоловік, білі називають Леокін, або Лео, а негри й мулати, яких близько ста дев'яноста тисяч, — Кіншаша. Нижче Леопольдвіля води Конго, з гуркотом продираючись між горами, що оточують його русло, зриваються гримучими водоспадами і вирують на численних порогах. Вище від міста починається судноплавний шлях по Конго та його…
5.00
рейтинг книги
Намагаючись подолати новий вибух кашлю, Траубе почав згадувати давні події. … Рік 1945. Тоді в усьому була надія і мета. З тайників пам'яті виринули згадки: табір, Шель, Джонсон, наліт, завивання сирен… Траубе полинув думками в минуле. Ось він сидить у кузові грузовика. Їх було четверо — сірі, змарнілі, у полинялих смугастих куртках. Скоцюрбившись, вони сиділи навпочіпки між ящиками. Навпроти розвалився кремезний солдат у чорному мундирі. Тримаючи в руках автомат, він дивився на в'язнів тупим…
5.00
рейтинг книги
Іштван похнюпився. Втупив погляд у килим. Що відповісти? Від нього вимагають рішучої відповіді, так чи ні — і все. Але так не можна відповісти. Ні ствердженням, ні запереченням не можна пояснити цієї справи. В голові завирували думки… Чомусь згадав, що не зможе піти по обіді на тренування. І все через цього Каллоша. Він давно знає, що той сердиться на нього. Тільки ж за що? Чи не все одно, що сказати? Однаково виключать з університету. Куди тоді йому податися? Піде чистильником черевиків. Повісить…
5.00
рейтинг книги
Цілком випадково він правильно вибрав вікно для своїх чемоданів — саме цей чоловік і був четвертим пасажиром нашого купе. Провідник привів його до нас, пояснюючи, що транссибірський експрес це не якась там електричка, котра їздить щогодини й інколи може спізнитися на цілу хвилину. — Приятель підвозив мене власною машиною і дорогою проколов шину… Провідник кивнув і промовив поблажливо: — Буває. Проте людина повинна мати на увазі такі випадки і заздалегідь виділяти на це певний час.…
5.00
рейтинг книги
— Вони готові милостиво забути про мою нечисту кров, — з гіркотою сказав Цандер. — Повернути мені кафедру, добре оплачувати мою працю. — З коштів… військового відомства? — Ви вгадали, Вінклер. Вони пропонували мені, — ви розумієте, що значить, коли вони пропонують? — працювати у військовому відомстві… Стратосферні бомбардувальні ракети, керовані по радіо. Ви чули про них? У багатьох районах країни вже збудовані споруди для стрільби такими ракетами. З цих пунктів за кілька хвилин можна знищити…
5.00
рейтинг книги
Кожний новоприбулий відповідає рішучим запереченням, додаючи досить суворий погляд. Потроху починаю зневірятися і ніяковіти: моє становите набуває смішного вигляду — з усіх боків на мене дивляться цікаві очі. Я вже зовсім вирішив піти геть, коли раптом просто до мене прямує, розмахуючи папкою, високий худорлявий чоловік. «Це або поліцейський інспектор, викликаний директором кафе, — майнула у мене думка, — або — сам дослідник Червоного моря». — Ви Квілічі? Чи не так? Я — Вайлаті,…
5.00
рейтинг книги
— Пан Гжегож Містраль — мій добрий знайомий, — мовив Трепка, з інтересом оглядаючи книжки на стелажах під стіною, — колись ми працювали разом. Ну, але повернемося до справи. Скажіть нам, професоре, що ви зробили одразу після того випадку? — Я був дуже схвильований і далебі не знав як слід, що маю зробити. Було ясно, що піймати винуватця не зможу. Самі розумієте… вечір, темрява, вулиця освітлена слабо. Та, зрештою, я сумнівався й відносно самого характеру цієї події. Чи то була…
5.00
рейтинг книги
Потім з п'єдесталу підняли статую Пушкіна. Кожний кинув у яму жменю сухого піску. Замелькали лопати. До півночі ретельно замаскували свіжу пляму. Парк шумів, з дерев падало перше жовте листя. Світало, а ще люди не лягали. Квапливо застеляли днища ящиків ватою, загортали у полотно фарфорові чаші. — Може, все-таки врятуємо хоча б головні панно янтарної кімнати? — задумливо спитала Ганна Костянтинівна. Відповісти їй не встигли. У дверях Картинного залу з'явився директор музею — літній,…
5.00
рейтинг книги
— Я болгарин. — Що?! Болгарин? З самої Болгарії? — у нього аж чотки з рук випали. — А що ж тут дивного? — запитав я. — Нічого дивного… — схвильовано відповів старик. — Справа в тому, що я теж з Болгарії. Сам турок, але народився в Болгарії. — Невже?! — вигукнув я. Хазяїн «Китайських ліхтарів», замріяно примруживши очі, почав розповідати, і голос його ледь помітно тремтів од хвилювання. — Добре пам'ятаю місто, де я народився… На вулицях…
5.00
рейтинг книги
2 Грім серед ясного неба викликав би менший подив, ніж ця подія. Лейтенант Кованьков, Альоша Кованьков утік із Східного Берліна в Західний і попросив там політичного притулку. Це було неймовірно. В це неможливо було повірити. Але ось минула вже година, як у штабі радянської військової частини, розташованої в Східному Берліні, розпочалися заняття, а стіл Кованькова стояв пустий. Опівдні офіцери штабу, з’юрмившись біля приймача, прослухали повторне повідомлення західнонімецької радіостанції про…
5.00
рейтинг книги
Він устав, одвів руки назад, і перукар одягнув його гладку постать у халат, по оранжевому шовку якого летіли колібрі і дріботіли молоденькі китаянки, вишиті золотом і сріблом. Одержавши свій гонорар, перукар зник. Відразу ж ввійшла Мадлен. Вона спритно поставила піднос на круглий столик і підкотила до крісла Кортеца. Вино, маринована цибулька, сардини і рожеві креветки в маслі. Це, звичайно, був ще не сніданок, а лише прелюдія до сніданку. Мосьє Кортец любив, щоб їжа на круглому столику з’являлась,…
5.00
рейтинг книги
Крупкат Г. Корабель приречених Відомий німецький письменник Гюнтер Крупкат в основу свого роману "Корабель приречених" поклав справжню подію — трагічну загибель английського корабля "Титанік". Роман створено на матеріалах, узятих з повідомлень преси та розповідей очевидців. Про причини, які призвели до жахливої трагедії, про те, як саме загинув "Титанік", і розповідає роман "Корабель приречених".
___________________ Ле І. Кленовий…
5.00
рейтинг книги
— А що? — схаменувся капітан. — Мотор уже кілька хвилин працює, а я так і не знаю, куди їхати… — А-а… Їдьмо додому, на Мокотів. Там почекаєш, а потім одвезеш мене в Палац культури. І на сьогодні — все. Автомобіль рушив. За кілька секунд вони в’їхали на яскраво освітлений прямокутник площі імені Дзержинського. Юрек впевнено маневрував у густому потоці автомобілів, який перекочувався через перехрестя двох вулиць — траси Схід—Захід і Нової Маршалківської. Він щось говорив капітанові, але той не звертав…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
9.25
рейтинг книги
Серия:
#2 Совсем не герой
Глава 1 Враг или друг? Поплутав немного в запутанных дворцовых коридорах, я выбрался, наконец, во внутренний двор и с наслаждением вдохнул прохладный вечерний воздух. Всё сложилось довольно неплохо, думал я, стоя на ступеньках и замечая как на город опускается вечер. Алону я довёз, с её отцом проблему уладил, теперь можно вздохнуть спокойно и отправиться решать свои проблемы. А какие они у меня? Да их просто бесконечный список — и найти мастера Лина, чтобы подтянуть свои бойцовые качества,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 РОС: Пипец Котенку!
Кирилл застывает, его улыбка превращается в напряжённый оскал. Он борется с внушением альбиноски, и пока — успешно. — Убейте! — орёт Мережковский. — Его, и девку, и эту крысу! Бросаюсь вперёд, на ходу выдавая мощный Ментальный удар по площади. Сбиваю заклятия магов, пару гвардейцев лишаю сознания. Накрываю оглушённую Свету собой и создаю мощнейшую печать Ужаса: — НА КОЛЕНИ, ЧЕРВИ! Пронимает не всех, но часть солдат бросает винтовки и отступает. Один с воплем выбегает в коридор. Мережковский…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Путь Паладина
— Конечно, знаю, — откашлявшись заявил Князь Природы, — этот пацан нанес оскорбление моему Роду, Клану и лично мне! — Он мне уже нравится, — подался вперед повеселевший Князь Воды, — и как же он это сделал? — Ну-у-у-у… — замялся Князь Природы и потянулся к стакану, чтобы промочить горло. — Отказался вступать к нему в Клан, — за него спокойно ответил Князь Молнии, чем вызвал бурную реакцию за столом. — Ну раз уж его силу теневика признал даже этот скряга и позвал в свой Клан, то я голосую…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Бастард Императора
— Аааа! — закричала какая-то женщина и обернувшись на её крик, я вижу, как к ней летит оса размером с собаку, с перепончатыми крыльями и двумя длинными жвалами. Создаю копьё молнии и запускаю в тварь. Её пробивает насквозь и пришпиливает к стене дома. Я посмотрел на небо, в то место, где располагалась красная точка, но тут же помотал головой из стороны в сторону, избавляясь от назойливых мыслей как-нибудь добраться до неё. Буду надеяться, что её всё остановят местные виртуозы, называемые высшими.…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#10 Меж двух миров
Валькирия философски относилась к моментам, когда её задевало — получалась бесплатная телепортация на базу с полной компенсацией за потерянное снаряжение. Я же умудрился ни разу не умереть, несмотря на пару очень близких взрывов. На месте Королевы Роя я бы сосредоточился на зачистке неба, а не пытался раз за разом уничтожить базу. Понятно же, что раз не получилось с наскока, то теперь мы тем более не сдадимся так просто. Постоянные бомбардировки не давали ей накапливать значительные силы, Легионеры…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Купец
Вместо охоты на ведьм будет война. И раз уж Галицин упустил пробудившегося, то он и поведет войска на северные границы, тем более граф самолично проявил желание возглавить северную армию. Что до Губанова, то он, в компании с несколькими Ликвидаторами, планомерно двигается с востока на запад, заезжая по пути во все аномалии. Губанов утверждал, что они проверяют потенциально опасные места, но что-то подсказывало Шуйскому, что Губанов собирает по всей Империи отряд из отправленных в отставку Ликвидаторов.…
6.50
рейтинг книги
Серия:
#1 Болотник
Выехали мы рано утром, в пути нам предстояло провести почти трое суток. Загрузка снаряжения в багажный вагон и посадка в поезд немного подпортило нам нервы, так как свободных грузчиков на вокзале не оказалось и переносить нам пришлось всё своими руками. Лететь самолетом, нам показалось слишком дорого, и так уже солидно потратились на поездку, да и вертолёт арендовать не дешево стоит. Ну тем не менее, все вопросы были решены, и мы взмыленные как ломовые лошади ввалились в наше купе. Путь нам предстоял…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Вечный
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#7 Мастер
Запрос на составление подобных планов поступил от Ники. Хотя естественно изначальный посыл был от него самого. Алекс озадачил Нику, что возможно в скором времени им придется переместиться на Саард, и всем с этим связанным, а она уже в свою очередь озадачила его. Поскольку, несмотря на планы возможного перемещения, сбор и обработка информации из сети не должны были прекращаться. И более того появились еще несколько очень немаловажных новых дополнительных направлений подобной работы, которые ему не…
5.00
рейтинг книги
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
6.25
рейтинг книги
Саша зажмурилась и энергично потерла глаза. Какая-то хрень. Как-то совсем не так она себе представляла смерть. Хотя, положа руку на сердце, она ее себе вообще никак не представляла. Пустое дело. Чего дергаться, если все равно судьбу свою не изменить? А посему: делай, что должен, и будь что будет. Капитан Иртеньева где-то вычитала, что таким был лозунг английских джентльменов. Англичан она не любила, считая их первостатейными пройдохами, а вот сам девиз ей понравился. Она приняла эти сказанные больше…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Измены
Из кабинета выхожу на подкашивающихся ногах. Мишка, конечно, за мной не следует. Его мои душевные переживания не волнуют. Никогда не волновали. Я знаю, что наш брак никогда не был настоящим. Он иллюзия. Красивая жизнь, картинки в соцсетях, пышная свадьба, большая любовь — все это фикция. Между нами нет чувств, но я рассчитывала хотя бы на минимальное уважение. К сожалению, этот человек не способен даже на это. В машину сажусь, а у самой слезы на глазах. Мне что, больно? Меня трогает увиденное?…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Локки
— Дай угадаю, это ты меня вызвал? — иронично спросил я. — Или снова белки шалят? — Ты кто такой? — пробасил он, сдвинув над переносицей лохматые брови. Непочтительные слова бородача мне совсем не понравились. Поэтому я в мгновение ока вызвал иллюзию здоровенного дракона, ринувшегося на смертного. Тот рефлекторно отпрыгнул, выставив нож, но налетел на пенёк и грохнулся. Только ноги в берцах взлетели, и раздался болезненный стон. Иллюзия же пропала, врезавшись в незримые энергетические линии,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#17 Лекарь
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…