6.25
рейтинг книги
Шатров дивився у вікно і посміхався. Скільки разів пролітає він над цим краєм! Давно і навічно закарбувалися в його серці всі ці вершини, похмурі урочища, ущелини, виноградники, ниви і велетенські мости, перекинуті через провалля. Але він завжди радів, коли все це знову з'являлося перед ним. Радів і трохи сумував. Усе довкола таке ж прекрасне, як і раніше, а він уже зовсім сивий, часто прислухається до серця. Шатров глянув на Гойду, запитав: — Ну, Васильку, що сказав би наш друг Сірий про…
7.50
рейтинг книги
— Справді? — зрадів містер Кембл. — Чудово, Деві. В такому разі мені слід сказати тобі про твоє майбутнє, наскільки це від мене залежить. Коли померла твоя мати, а твій батько (достойний християнин!) відчув наближення смерті, він передав мені на схов листа, сказавши, що той лист — твоя спадщина. "Як тільки я помру, — сказав він, — і будинкові дадуть лад, а майно продадуть (усе це зроблено, Деві), дайте моєму синові в руки цього листа і вирядіть його в Шооз-гавз, що недалеко…
7.17
рейтинг книги
Удень, коли стародавнє море дихало спокоєм і в садку стихав шелест виноградних лоз, коли завмирало в полуденній тиші далеке марсіанське місто, господар будинку К сидів у себе в кімнаті і читав металеві книги з опуклими ієрогліфами. Він водив рукою по сторінці, немов грав на арфі, а з книги линув голос. Тихий голос далекої старовини співав повість тих часів, коли море билося в берег хвилями червоної пари, коли стародавні люди вели у бій хмари металевих комах і загони смертоносних електричних павуків.…
5.00
рейтинг книги
Коли рятувальні команди, нарешті, наважилися вирушити туди, де був корпус 37, вони побачили там тільки сіру тверду горбисту масу — все, що лишилося від бетонної будови. Вогонь перетопив бетон і пісок у міцний камінь. Люди в просякнутих водою захисних костюмах обережно зійшли з спеціальних машин і, важко ступаючи, почали обходити місце вибуху. В протиатомних мавках вони були схожі на химерних доісторичних тварин, що нишпорять по лісу, шукаючи поживу. Через півгодини рятівники за невеличким земляним…
5.00
рейтинг книги
Леопольдвіль — головне місто Бельгійського Конго — стоїть саме там, де Конго, широко розлившись, утворює озеро Стенлі — Стенлі-Пул. Це велике місто з населенням майже двісті тисяч чоловік, білі називають Леокін, або Лео, а негри й мулати, яких близько ста дев'яноста тисяч, — Кіншаша. Нижче Леопольдвіля води Конго, з гуркотом продираючись між горами, що оточують його русло, зриваються гримучими водоспадами і вирують на численних порогах. Вище від міста починається судноплавний шлях по Конго та його…
5.00
рейтинг книги
Намагаючись подолати новий вибух кашлю, Траубе почав згадувати давні події. … Рік 1945. Тоді в усьому була надія і мета. З тайників пам'яті виринули згадки: табір, Шель, Джонсон, наліт, завивання сирен… Траубе полинув думками в минуле. Ось він сидить у кузові грузовика. Їх було четверо — сірі, змарнілі, у полинялих смугастих куртках. Скоцюрбившись, вони сиділи навпочіпки між ящиками. Навпроти розвалився кремезний солдат у чорному мундирі. Тримаючи в руках автомат, він дивився на в'язнів тупим…
5.00
рейтинг книги
Іштван похнюпився. Втупив погляд у килим. Що відповісти? Від нього вимагають рішучої відповіді, так чи ні — і все. Але так не можна відповісти. Ні ствердженням, ні запереченням не можна пояснити цієї справи. В голові завирували думки… Чомусь згадав, що не зможе піти по обіді на тренування. І все через цього Каллоша. Він давно знає, що той сердиться на нього. Тільки ж за що? Чи не все одно, що сказати? Однаково виключать з університету. Куди тоді йому податися? Піде чистильником черевиків. Повісить…
5.00
рейтинг книги
Цілком випадково він правильно вибрав вікно для своїх чемоданів — саме цей чоловік і був четвертим пасажиром нашого купе. Провідник привів його до нас, пояснюючи, що транссибірський експрес це не якась там електричка, котра їздить щогодини й інколи може спізнитися на цілу хвилину. — Приятель підвозив мене власною машиною і дорогою проколов шину… Провідник кивнув і промовив поблажливо: — Буває. Проте людина повинна мати на увазі такі випадки і заздалегідь виділяти на це певний час.…
5.00
рейтинг книги
— Вони готові милостиво забути про мою нечисту кров, — з гіркотою сказав Цандер. — Повернути мені кафедру, добре оплачувати мою працю. — З коштів… військового відомства? — Ви вгадали, Вінклер. Вони пропонували мені, — ви розумієте, що значить, коли вони пропонують? — працювати у військовому відомстві… Стратосферні бомбардувальні ракети, керовані по радіо. Ви чули про них? У багатьох районах країни вже збудовані споруди для стрільби такими ракетами. З цих пунктів за кілька хвилин можна знищити…
5.00
рейтинг книги
Кожний новоприбулий відповідає рішучим запереченням, додаючи досить суворий погляд. Потроху починаю зневірятися і ніяковіти: моє становите набуває смішного вигляду — з усіх боків на мене дивляться цікаві очі. Я вже зовсім вирішив піти геть, коли раптом просто до мене прямує, розмахуючи папкою, високий худорлявий чоловік. «Це або поліцейський інспектор, викликаний директором кафе, — майнула у мене думка, — або — сам дослідник Червоного моря». — Ви Квілічі? Чи не так? Я — Вайлаті,…
5.00
рейтинг книги
— Пан Гжегож Містраль — мій добрий знайомий, — мовив Трепка, з інтересом оглядаючи книжки на стелажах під стіною, — колись ми працювали разом. Ну, але повернемося до справи. Скажіть нам, професоре, що ви зробили одразу після того випадку? — Я був дуже схвильований і далебі не знав як слід, що маю зробити. Було ясно, що піймати винуватця не зможу. Самі розумієте… вечір, темрява, вулиця освітлена слабо. Та, зрештою, я сумнівався й відносно самого характеру цієї події. Чи то була…
5.00
рейтинг книги
Потім з п'єдесталу підняли статую Пушкіна. Кожний кинув у яму жменю сухого піску. Замелькали лопати. До півночі ретельно замаскували свіжу пляму. Парк шумів, з дерев падало перше жовте листя. Світало, а ще люди не лягали. Квапливо застеляли днища ящиків ватою, загортали у полотно фарфорові чаші. — Може, все-таки врятуємо хоча б головні панно янтарної кімнати? — задумливо спитала Ганна Костянтинівна. Відповісти їй не встигли. У дверях Картинного залу з'явився директор музею — літній,…
5.00
рейтинг книги
— Я болгарин. — Що?! Болгарин? З самої Болгарії? — у нього аж чотки з рук випали. — А що ж тут дивного? — запитав я. — Нічого дивного… — схвильовано відповів старик. — Справа в тому, що я теж з Болгарії. Сам турок, але народився в Болгарії. — Невже?! — вигукнув я. Хазяїн «Китайських ліхтарів», замріяно примруживши очі, почав розповідати, і голос його ледь помітно тремтів од хвилювання. — Добре пам'ятаю місто, де я народився… На вулицях…
5.00
рейтинг книги
2 Грім серед ясного неба викликав би менший подив, ніж ця подія. Лейтенант Кованьков, Альоша Кованьков утік із Східного Берліна в Західний і попросив там політичного притулку. Це було неймовірно. В це неможливо було повірити. Але ось минула вже година, як у штабі радянської військової частини, розташованої в Східному Берліні, розпочалися заняття, а стіл Кованькова стояв пустий. Опівдні офіцери штабу, з’юрмившись біля приймача, прослухали повторне повідомлення західнонімецької радіостанції про…
5.00
рейтинг книги
Він устав, одвів руки назад, і перукар одягнув його гладку постать у халат, по оранжевому шовку якого летіли колібрі і дріботіли молоденькі китаянки, вишиті золотом і сріблом. Одержавши свій гонорар, перукар зник. Відразу ж ввійшла Мадлен. Вона спритно поставила піднос на круглий столик і підкотила до крісла Кортеца. Вино, маринована цибулька, сардини і рожеві креветки в маслі. Це, звичайно, був ще не сніданок, а лише прелюдія до сніданку. Мосьє Кортец любив, щоб їжа на круглому столику з’являлась,…
5.00
рейтинг книги
Крупкат Г. Корабель приречених Відомий німецький письменник Гюнтер Крупкат в основу свого роману "Корабель приречених" поклав справжню подію — трагічну загибель английського корабля "Титанік". Роман створено на матеріалах, узятих з повідомлень преси та розповідей очевидців. Про причини, які призвели до жахливої трагедії, про те, як саме загинув "Титанік", і розповідає роман "Корабель приречених".
___________________ Ле І. Кленовий…
5.00
рейтинг книги
— А що? — схаменувся капітан. — Мотор уже кілька хвилин працює, а я так і не знаю, куди їхати… — А-а… Їдьмо додому, на Мокотів. Там почекаєш, а потім одвезеш мене в Палац культури. І на сьогодні — все. Автомобіль рушив. За кілька секунд вони в’їхали на яскраво освітлений прямокутник площі імені Дзержинського. Юрек впевнено маневрував у густому потоці автомобілів, який перекочувався через перехрестя двох вулиць — траси Схід—Захід і Нової Маршалківської. Він щось говорив капітанові, але той не звертав…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
8.49
рейтинг книги
Серия:
#1 Вернуть невесту
Глава 1 — Хозяин!.. Тяжелая дубовая дверь распахнулась, впуская в трактир новых посетителей. Открылась легко, как пушинка, даже о стену с грохотом ударилась, будто вообще ничего не весила. Я зябко повела плечами, сбрасывая внезапно охватившее меня напряжение, но ко входу поворачиваться не спешила. Не стоит торопиться. Посмотрим. Подождем. — Чего изволят высокие лорды? Хм… А вот это уже интересно. Владелец «Вертела и кружки», который завсегдатаи давно переименовали в «Вертеп и подружку»,…
5.67
рейтинг книги
Шумилин Александр Ильич
Все описанные события восстановлены по памяти, основным источником хронологии событий были письма с фронта. Например, складки местности описаны с такой точностью, что я сумел выйти на местности в конкретную точку по её описанию. В 1984 году, в издательство "Воениздат" на рецензию были переданы части 1-8 и 16. Рецензия Вот краткие хвалебные выдержки из рецензии: "Знакомство с рукописью позволяет сделать вывод о том, что автору есть о чем рассказать читателям… Подкупает искренность, красочность…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Метатель
Но ладно, думал я. Моя работа — всего лишь провести их туда и обратно, следить, чтобы никто не сломал шею по пути и чтобы все оказались в целости и сохранности. Моя задача ясна. Если они хотят искать мифы среди уральских гор — их дело, а вот моё — провести их через это как можно тише и без лишних разборок. Подумал, что, в конце концов, такие походы — не первый и не последний раз в моей жизни. Но ощущение того, что меня взяли как просто одного из обслуживающего персонала, честно говоря, начало чесаться,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Помещик
Наконец, не найдя к чему придраться, Андрей вернулся на коня и осторожно двинулся вперед. В воду. Дабы форсировать Оку по броду. Обычному и совершенно привычному. Метр. Другой. Десяток. Третий. Наконец его конь отчаянно заржал и начал заваливаться в воду. В бок. По ходу течения. Секунда. И молодой воевода оказался в воде, уйдя под нее с головой. Хорошо хоть конь его не придавил, и он свалился с него относительно безболезненно. Однако свалился.
Тряпки, надетые на Андрея, тотчас…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Измены
Арина Арская Измена. Право на любовь Глава 1. Вита, трагедии не случилось — Какого черта? — шепчу я, но громкая музыка заглушает мое недоумение. Я вижу голые крепкие бедра своего мужа и его широкую мускулистую спину. У его ног лежит мятый халат. На кого-то навалился у кухонного стола, и этот кто-то сладко постанывает: — Да, — томно и протяжно всхлипывает, — Артур Борисович… О, боже… Я вот-вот… У меня брови ползут на на лоб, руки потеют, пальцы дрожат. Стоны срываются на крики. Незнакомая…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#14 Кодекс Охотника
Глава 1 Один из Миров Многомерной Вселенной Первая Крепость Охотников Зал Знаний Первый Охотник стоял перед Стеной Откровения и пристально вглядывался в огромную карту Множественных Миров. Он с грустью отметил, что еще пять миров перешли под контроль Неведомого, и всего четыре мира братья отбили от слуг Неназываемого. Из которых два придется уничтожить… Кажется, Орден постепенно проигрывал эту войну, и если что-то не предпринять, то рано или поздно вся Вселенная перейдет…
5.00
рейтинг книги
— Не думаю. Чего здесь бояться пиратам? — Не знаю. Нас, к примеру. — Их не трогали раньше. — Почему? — Пиратство невозможно полностью искоренить. Одних уничтожишь, на их место почти сразу приходят другие. — Тогда улетаем, не будем их трогать, их невозможно искоренить. Пилот, разворачивай фрегат. — Пилот, остаёмся на месте. Раз мы уже прилетели, посмотрим, что и как здесь. — На что поспорим, что перед нами минные поля? — Решил меня развести на два ящика как командующего седьмым…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Стезя Эрсуса
— За Тёмный Пантеон! — поддержала бога, его собеседница. * * * — Так прошу тишины! — огласил громко я на весь зал, хоть все и молчали. — Первое собрание, под эгидой семейства Драгун объявляя открытым! На данный момент в главном зале уже моего особняка собрались все, кто так или иначе имел ко мне отношение. Для такого дела даже был оборудован круглый стол, по моему на то приказу, плотники сработали быстро и оперативно, молодцы всё-таки. Я честно и не знал, что у меня в подчинении имелись такие…
8.73
рейтинг книги
Серия:
#1 совершенная любовь
Глава 1 — Татьяна Викторовна, задержитесь, пожалуйста! Голос проректора тормозит меня уже на выходе из актового зала, где только что завершился большой педсовет университета. Лена, преподаватель кафедры философии, моя коллега и подруга, посмотрела сочувственно, подмигнула, дескать, держись. Ага, держусь… Березинский дожидается, пока все выйдут, спускается со сцены, подходит, несколько интимно прихватив меня за локоток. Вот не люблю я этого!
И проректора тоже не люблю. Липкий,…
6.82
рейтинг книги
Серия:
#1 Прометей
Пролог Каменный век — археологический термин, обозначающий обширный период человеческого развития, предшествующего эпохе металлов. Каменные орудия изготавливались из различных видов камня. Так, кремень и известняковые сланцы использовались в качестве режущих инструментов и оружия, а из базальта и песчаника изготовлялись рабочие инструменты, например, камни для ручных мельниц. Также получили широкое использование древесина, кости, скорлупа, олений рог. В данном периоде широкое использование…
5.00
рейтинг книги
Не успеваю поправить её локоны, как какая-то подружка, почти силой утащила «госпожу» в зал. А я, как приказано, примостилась на стуле в уголке и сижу, караулю хозяйские вещи. В полумраке меня и не видно. Из бального зала доносится красивая музыка, она успокаивает, заставляет улыбнуться, вот бы покружиться в танце прямо тут, пока никто не видит. Только хотела встать из укрытия, как услышала шаги, и не один это, а несколько человек, мне и не видно из-за вешалки. Неужто воры пришли по карманам проверить……
5.00
рейтинг книги
Серия:
#6 Меж двух миров
— Вечно забываю, кто вы есть на самом деле. Я, с твоего позволения, выпью, давно у меня не было поводов. Хороших, имею в виду. — Очередная кривая усмешка избороздила лицо. В его глазах появились непонятные искры. Рекс махнул рукой, наливая себе мутную жидкость. — Дрянных хоть отбавляй. На прошлой неделе у нас накрылся последний водный фильтр, и я до сих пор понятия не имею, как его починить. Я молча стоял и слушал, Рексу явно нужно было выговориться. Будучи главным, он не мог делиться переживаниями…
6.71
рейтинг книги
Серия:
#1 Теневой путь
Пролог Знаете, во многих книгах и фильмах говорится, что свет - есть абсолютное добро, а тьма - абсолютное зло. Но не стоит безоговорочно доверять людям говорящим так, для некоторых, тьма может быть намного добрее света. Так случилось и у меня. С самого детства я не любил свет, он был для меня слишком ярким, обжигающим и безжалостным. Взамен ему я предпочитал мягкую и милосердную тьму, которая никуда не пропадет, и никогда не предаст. Возможно, именно это и определило мою будущую профессию.…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#4 Рал!
Глава 1 Боль… когда больше всего страдает человек? Не тогда, когда больно ему, а тогда, когда больно другому… близкому. Тому, кто тебе очень дорог, кто не безразличен, а ещё… человек страдает, когда «ты» с этим ничего не можешь поделать… Кровь на руках и на одежде… такая тёплая… такая горячая, Аскель посмотрел на собственные окровавленные руки и вновь опустил голову, в ней была пустота… ни одной глубокой мысли… только во рту ощущался металлический вкус, и это была не кровь эльфийки, а его собственная.…