Біблія /Библия
Шрифт:
1 Аллилуя! Х вали, душе моя, Господа!
2 Буду хвалити Господа, поки життя мого, буду сьпівати псальми Богові моєму, поки мене стане.
3 Не вповайте на князїв, на сина чоловічого; нема в його спасення!
4 Вийде дух з його, знов до землї своєї він вертає; того ж дня самого задуми його марою стали.
5 Щасливий той, кому дає поміч Бог Якова, в кого надїя на Господа ЇоБога його!
6 Що сотворив небо і землю, море і все, що в йому; що стереже вірність по віки;
7 Творить правосуддє пригнобленим, дає хлїба голодним.
8 Господь слїпим очі вітворяє, Господь пригноблених підносить, Господь любить праведних;
9 Господь захожих заступає, він сироту і вдову піддержує; а дорогу беззаконних на бік повертає.
10 Да царствує по віки Господь, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Аллилуя!
Псалтир 146
1 Х валїте Господа! Бо се благо; сьпівайте Богові нашому, бо се любо; пісня похвальна належить ся йому.
2 Господь будує Єрусалима, він збирає прогнаних людей Ізраїля.
3 Він сцїляє розбитих серцем, і завязує рани їх.
4 Він перелїчує безлїч звізд, і кожну імям називає.
5 Великий наш Владика, і велика його сила; розумінню його нема міри.
6 Господь нужденних підносить, а беззаконних принижує до землї.
7 Засьпівайте Господеві похвальну пісню! Сьпівайте псальми Господеві нашому при гуслях!
8 Він хмарами покриває небо, і посилає дощ на землю, він ростить траву на горах;
9 Дає скотинї поживу її, і молодим крукам, що квилять.
10 Не в силї коня він любується, і не стегна пареня йому до вподоби.
11 Господеві любі боячіся його, і хто вповає на милість його.
12 Возвісти славу Господеві, Єрусалиме! Хвали, Сионе, Бога твого!
13 Він бо укріпив засуви брам твоїх, благословить дїтей твоїх серед тебе;
14 Ставить мир у твоїх границях, насичує тебе плодом пшеницї;
15 Він посилає слово твоє на землю, і скоро несуться глаголи його;
16 Дає снїг, як вовну, як попіл, іней розсипає;
17 Кидає град грудками; хто встоїть перед його морозом?
18 Пошле слово своє, і все тане; подує вітром своїм, - шумять води.
19 Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.
20 Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Аллилуя!
Псалтир 147
1 Аллилуя! Х валїте Господа з небес, хвалїте його на висотах.
2 Хвалїте його, всї ангели його! Хвалїте його, всї войнства небесні!
3 Хвалїте його, сонце і місяць! Хвалїте його, всї ясні зорі!
4 Хвалїте його, ви небеса небес, і ви води над небесами!
5 Да хвалять імя Господнє! Він бо велїв, і вони сотворились,
6 І поставив їх на всї часи і на віки; положив закони, і не переступлять їх.
7 Хвалїте Господа, земні творива, ви велетнї морські і всї безоднї!
8 Огонь і гряд, снїг і мрака, ти бурний вітре, що сповняєш слово його;
9 Ви гори і узгіря, садовина і всї кедри,
10 Дикі зьвіри і всякий скот, повзаюча зьвірина і пташина крилата;
11 Ви царі землї і всї народи, ви князї і всї суддї землї;
12 Ти юнацтво
і ви дївчата, ви старі з дїточками!13 Да хвалять імя Господа! Бо вивисшилось імя тілько його одного, величчє його над землею і небесами. Аллилуя!
Псалтир 148
1 Аллилуя! З асьпівайте Господеві нову пісню, хвалу його в соборі праведних його!
2 Да звеселиться Ізраїль Сотворительом своїм; сини Сиона да зрадуються Царем своїм!
3 Да хвалять імя його хором, при тимпанах і гуслях засьпівають йому похвальні піснї!
4 Бо Господь любується своїм народом; він украшає смиренних спасеннєм.
5 Да торжествують праведні в славі, радуються на ложах своїх!
6 Славославія Богу в устах їх, і обосторонь гострий меч в руцї їх,
7 На одмщеннє народам і кару племенам;
8 Щоб царів їх в кайдани забити, й дуків їх в желїзні пута закувати;
9 Сповнити над ними суд написаний. Така слава для всїх угодників його. Хвалїте Господа!
Псалтир 149
1 Аллилуя! Х валїте Господа в сьвятинї його! Хвалїте його в ширинї сили його!
2 Хвалїте його за дїла його великі! Хвалїте його по великостї величчя його!
3 Хвалїте його при голосах трубних! Хвалїте при псалтирі і гуслях!
4 Хвалїте його хором і при тимпанах! Хвалїте його при струнах і органах!
5 Хвалїте його при цимбалах звучних! Хвалїте його при цимбалах гучних!
6 Все, що дише, да хвалить Господа! Аллилуя!
Приповiстi 1
1 Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2 Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3 Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4 Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5 Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6 Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7 Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8 Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9 Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10 Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11 Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного,
12 Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть;
13 Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14 Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, -
15 Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16 Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17 Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18 Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19 Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.