УченьТому, що досі думав сам,У вас підтвердження знайшов я.Чи не піти ж на богослов'я?МефістофельЯ б не хотів зле радить вам.В науці тій обачним треба бути,Щоб на слизьку дорогу не ступить.Розлито стільки в ній таємної отрути,Що трудно нам її од ліків одрізнить.Найкраще й тут – одного лиш держітьсяІ на слова учителя кляніться,Тоді вам прикростей не знать.І взагалі, держіться слова,І в храм пізнання путь готова.УченьАле ж до слів потрібно і понять!МефістофельАвжеж,
це так, міркуючи сумлінно;Та де понять не стане, неодмінноСловами слід їх підмінять.Словами спорять на всі теми,Словами творять всі системи,Словам тим віри всі діймають,Із слова букв не викидають.УченьПробачте, я вам відбираю час,Розпитуючи без упину,Та хтів би я почуть од васЩе кілька слів про медицину.Три роки швидко промайнуть,А ще ж яка далека путь!Та вже як хто покаже пальцем,То ніби охітніше йти.Мефістофель(до себе)Ну, мабуть, годі сухоти,Явлюся знов, як чорт – зухвальцем.(Вголос)Дух медицини легко зрозуміть.Великий і малий світ вивчити прийдеться,А там – нехай усе ведеться,Як Бог велить!Тут нічого в премудрощах витать —Не перевчиш усього і за вік;Хто нагоду зумів піймать,То тільки й чоловік.А ви збудовані як треба,Та й смілість би у вас найшлась, —І як повірите ви в себе,То й інші теж повірять в вас.Займіться, раджу вам, жінками:В них охи й ахи цілий вік;Тих самих лікВсі потребують хворі дами;Не надто грубо лиш зайдіть —І всі до вас попали в сіть.На титул ваш усі повірить ладні,Що рівних вам у вмілості нема,І мацайте собі усі красоти знадні,Що інший жде роками задарма.Щупніть їй пульсик, як годиться,Метніть їй зір при тім палкий,Візьміть за стан її стрункий —Чи не тісна, мов, шнуровиця?УченьОце воно! Тут видно, що і де.МефістофельТеорія завжди, мій друже, сіра,А древо жизні – золоте. [29]УченьНемов крізь сон я слухаю все те.За мудрі ради вам подяка щира;Коли ж іще мене ви повчите?
29
Теорія завжди, мій друже, сіра, / А древо жизні – золоте, (точніше: «…Та зеленіє древо жизні золоте».) – Мефістофель радить студентові обрати за професією не безплідні з життєвого погляду заняття метафізикою, а медицину, що завжди дає золоті плоди – гроші.
МефістофельЯ помогти готовий завше.УченьЯ не піду од вас, не взявшиХоч пари писаних рядків:В альбом що-небудь я б просив.МефістофельГаразд!(Пише й дає).Учень(читає)Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum. [30](З пошаною закриває альбома, вклоняється й виходить).
30
Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum. – «Будете, як Бог, знати добро і зло» (латин). – Біблійними словами, з якими спокусник-змій звертається до Єви, не лише Мефістофель резюмує свої міркування про «дерево
з золотими плодами», а й завершується складна тема роздумів над Біблією.
МефістофельСлухай цих слів та змії, тітки моєї, поради —Будеш своїй богорівностісам незабаром нерадий!Фауст(увіходить)Куди ж ми підемо?МефістофельПобудемо, де слід:Оглянем перш малий, за ним великий світ.Побачиш, буде до любовіТобі цей курс наук чудовий.ФаустЗадовга в мене борода,І пустувать мені шкода.Боюсь, що зробим кепську спробу,Цей світ – не на мою подобу;На людях нічусь я, малюсь,Завжди соромлюсь і гублюсь.МефістофельНічого, друже мій, усе це згодом дасться,У себе тільки вір, і ти доб'єшся щастя.ФаустА як же з дому нам піти?Де тії коні, повіз, челядь?МефістофельТа наші так: плаща лише простелять —І пошуміли у світи!У смілий цей політ з собоюРечей багато не бери;Ми миттю злинем догори,Ось тільки я дмухну югою —Легенько скрізь летітиметься нам!Поздоровляю вас з новим життям!
Авербахів склеп у Лейпцигу
Веселе товариство розважається.
ФрошНіхто не п'є, не веселиться.Я покажу вам кислі лиця!Завжди, бувало, горите,А це, як мокрі, сидите!БрандерСебе вини! Бо й ти хороший теж:Ні свинства, ні дурниці не сплетеш.Фрош(виливає йому на голову склянку вина)На й те, і те!БрандерЗ свиней свиня!ФрошА ти не в'язни, як пеня!ЗібельЗа двері геть! Не треба чвар!Усяк лиш пий і пісню шквар:Гей, гей-а-гей!АльтмаєрОй пробі! Вати, вати!Оглухну я, як будуть так співати.ЗібельЯк од склепінь луна іде,То, значить, добре бас гуде.ФрошОтак! Кому ж не в лад,того в три вирви гнать!Ой тара-ляра-ля!АльтмаєрОй тара-ляра-ля!ФрошНу, можна починать.(Співає)І як воно іще стоїть,Священне Римське царство?БрандерПогана пісня! Політична! Тьху!Противна пісня! Даймо Богу славу,Що не на нас він звірив ту державу.Про мене й те прибуток немалий,Що я не цісар і не канцлер в ній.Та треба й нам якесь начальство мати;Анумо папу обирати!Відомо всім, котрій з прикметНалежить тут пріоритет!Фрош(співає)Соловейку-пташко, лети-вилітай,Мою милованку сто раз привітай…