Кропива
Шрифт:
– Чому ви забрали руку з цвяхом, як той розмахнувся кувалдою?
– А раптом він промахнеться і вліпить мене кувалдою по руці.
Роздосадована медкомісія так і пішла ні з чим. Підійшли ще до одного божевільного, що сидів біля грубки і запитують:
– Ну от скажи, Сидоров, якби ми тебе комісували, тобто, виписали додому, щоб ти робив?
– Женився б.
О, цей, мабуть, порозумнішав і запитують далі:
– Ну, а якби женився, то щоб потім робив?
– А потім я б з жінкою ліг спати.
– Молодець, ну а далі щоб ти з нею робив?
– Зняв би з неї труси.
–
– А далі я б з трусів повитягував гуми і ними гонив би мух, щоб спати не заважали.
НУ ФРАЄР!
Один чоловік вирішив розлучитись з дружиною. Йде суд.
Суддя й запитує в чоловіка:
– Пане Сушицький, розкажіть, чому ви вирішили розлучитись із своєю дружиною?
– Бо вона мене не влаштовує.
Із зали голоси:
– О, фраєр! Ви тільки подивіться на нього! Всю Дарницю влаштовує, а його,– бачите,– ні!
27.7.1970 р.
НА ЦВИНТАРІ
Помер в одної жінки чоловік, якого вона дуже кохала. Отож і вирішила заказать йому пам’ятник. А поки той пам’ятник виготовляли, то жінка ходила на цвинтар і оплакувала свою гірку жіночу долю. Та одного разу, коли вона прийшла на цвинтар, то побачила, що там вже стоїть пам’ятник, на якому написано:
«Чоловіку від дружини». А поруч стоїть жінка і плаче.
– Ви не знаєте, хто поставив цей пам’ятник?– звернулась жінка до теї жінки, що стояла поруч і плакала.
– Я,– відповіла жінка в чорному.
– Але, пробачте, адже я його жінка. Та й додому він ніколи не запізнювався і зарплату приносив справно...
– А нам вистачало обідньої перерви і прогресивки.
АПЕНДИЦИТ
Швидка привезла хворого в лікарню. Вирішили поставити діагноз. Один лікар доводив, що в хворого – язва шлунка, а другий стверджував, що в нього порок серця, третій переконував, що в нього нирки. Одним словом думали-міркували і вирізали апендицит...
ГЛУХИЙ І ЛІКАР
Глухуватий старенький дідок прийшов до лікаря і питає:
– Докторе, що мені робити?
– А що у вас?
– Та от пукну і не чую.
– Не переймайтесь. Ось вам рецепт, візьміть ці ліки і буде все гаразд.
– І що ж це за ліки?
– А це такі ліки, що тепер ви будете пукати сильніше.
ОДИН ВИХІД
У єврея запитали:
– Що ви будете робити, коли почнеться війна?
– У мене є два виходи,– відповів єврей,– або я попаду на передову, або я попаду в підпілля.
– А якщо ви попадете на передову?
– У мене також є два виходи: або мене уб’ють, або я лишусь живий.
– А якщо вас уб’ють?
– В мене також є два виходи: або я чорта з’їм, або чорт мене з’їсть.
– Ну добре, а якщо чорт вас з’їсть?
– О, тоді в мене вже буде один вихід.
ПОМОЖЕМО
У одному селі вибирали нового голову колгоспу, але той, кого вибирали, всіляко відмовляється і звертається до громади:
–
Людоньки ви мої, та який же з мене голова, як у мене ніякого досвіду.Із зали голоси:
– Навчимо!
– Але ж ви знаєте, що якщо ви мене виберете, так я ж весь колгосп проп’ю...
Із зали знов голоси:
– Поможемо!...
МОГЛО БУТИ І ГІРШЕ
Товариш розповідає товаришу:
– Ти чув, Петре, що у нашому будинку один псих-чоловік застав свою жінку з коханцем в ліжку і під гарячу руку убив його і її. А Петро слухає та й говорить:
– Боже ж ти мій, яке це нещастя.
– А чого ти їх так жалієш?
– Бо могло бути і гірше...
– А куди ж іще гірше?
– А те, що десь годиною раніше це все могло трапитись зі мною.
ПОЛКОВНИК І НОВОБРАНЦІ
Полковник до новобранців:
– Доброго дня, товариші новобранці.
– Здоров’я зичимо, пане полковнику.
– У вас х..ї є?
– Так точно, пане полковнику.
– А п...ди тут получите,– сказав полковник і пішов у казарму.
22.4.1986 р.
ХРИСТОС В ПАРКУ «ПЕРЕМОГА»
Почув Христос, що на світі творяться безпорядки і вирішив сам у всьому розібратись. Отож, як Сонечко зайшло, він тихенько спустився в Києві в парк «Перемога», щоб менше хто бачив і пішов доріжкою. Йде, аж чує, хтось, ніби смикнув його за рукав.
Озирається, аж то молоденька гарненька дівчина, дивиться на нього і каже:
– Пішли зі мною.
– Куди? –запитує Бог.
– Куди хочеш...
Пішли. Покохались, як хотіли і Бог вже зібрався іти геть, як дівчина запитує:
– То хоч скажи як тебе звати?
– Христос,– сказав Бог.
– Не знаю, хто ти насправді, але трахаєш божественно...
ІНДИК І ВИШНІ
Їхав якось сільський дядько до племінниці на іменини і вирішив їй подарувати індика. Але, коли він приїхав у аеропорт, то його з індиком через контольний пункт не пропустили. Дядько не розгубився, пішов тихенько в туалет, сховав індика в голіфе і ось він уже летить в літаку. Біля нього сіла жінка і поставила поруч кошик з вишнями. Індик просунув проз шерінку голову і почав їх дзьобати. Жінка ніяковіючи від здивування і, нічого не розуміючи, перехристилась і до чоловіка:
– Свять, свять, Мати Божа! Ось уже скільки живу, а такого ніколи не бачила, щоб хрен вишні дзьобав.
СОЛЯНА КИСЛОТА
Один солдат любив дуже випить і коли в нього не було грошей, то він завжди приходив до свого гостинного дяді і той його пригощав. Але часті візити племінника набридли дяді і він вирішив його провчити. І, коли той прийшов знову, то він налив йому соляної кислоти. Щось днів з п’ятнадцять після того візиту племінника не було і ось, нарешті, появився живенький– здоровенький... і просит,ь щоб дядько йому знову налив того самого напитку, що наливав останній раз. А коли випив, дядько запитує в племінника, чому той так довго не появлявся?