Кропива
Шрифт:
СПРАВЖНІ КАЗОЧКИ
– Бабуся! А правда, що всі казки розпочинаються словами:
«Жили-були дід та баба»?
– Ні, внучку, справжні казки починаються словами: – «Якщо ви проголосуєте за мене на виборах…»
НЕЗАСЛУЖЕНА ПОХВАЛА
Василько прийшов зі школи.
– Ну скільки сьогодні?
– П’ять!
– О, молодець! – похвалив батько.
– А з якого предмета?
– Читання – один, арифметика – один і співи – три.
ЗЯТЬ-КАСИР
–
– Правда.
– Але ж ти йому не довіряв.
– Я й зараз не довіряю, але тепер викрадені в мене гроші він буде приносити моїй дочці.
БАТЬКО І СИН
Після першої весільної ночі батько питає синочка:
– Ну і як, синку, скільки разів за ніч?
– Вісім разів татку.
– Молодець, синку.
– А ти татку?
– А я – раз.
Пройшов десь місяць – два і батько знову питає в синка:
– Ну, а як сьогодні, синку?...
– Три рази. А ти, татку?
– А я – раз.
Пройшов і ще десь рік – два батько знову питає у синка:
– Ну, як сьогодні, синку?
– Один раз, тату. А ти?
– А я – раз…
Пройшов і ще деякий час і знову батько питає в синка:
– Ну як, синку?
– Ні разу, татку. А ти?
– А я – раз!
ЛИСТ ДО ДРУЖИНИ
Чоловік написав у кінці листа:
– Вибач, моя дорогенька, що посилаю тобі лист без марки.
Я вже вкинув його у скриньку і лише тоді згадав, що не приклеїв марки.
ЧОЛОВІК ДО ДРУЖИНИ:
– Дорога, мені так важко знайти потрібні слова...
– Не хвилюйся, любий. Тут головне знайти потрібну суму.
ПЕРЕД ОДРУЖЕННЯМ
– На початку подружнього життя були у вашого чоловіка якінебудь достоїнства?
– Були, але швидко всі зникли.
БАТЬКО, СИН І ФОТО
– Тату, пришли мені п’ятдесят крб: я хочу для тебе сфотографуватися з моєю дівчиною,– пише додому вояк. Через тиждень отримує двадцять п’ять карбованців і відповідь:
– Дорогий, синку! Пришли мені її фотографію, а тебе я знаю і так, як облупленого.
МАШИНА ДЛЯ ЧИЩЕННЯ КАРТОПЛІ
Рядовому Сидоренку наказали почистити відро картоплі.
– У наш космічний час в армії повинна бути машина для чищення картоплі,– пробурчав солдат.
– Звичайно, і ви є її останньою моделлю,– відповів сержант.
ФЕРМЕР І СУСІД
Американський фермер питає сусіда:
– Як ви вважаєте, чи правильно я зробив, застрахувавши свою ферму від вогню і граду.
– Вогонь – це я ще розумію,– відповів сусід,– але як ви можете зробити град?
ЖУРНАЛІСТ І ФЕРМЕР
Журналіст до фермера:
– А сусіди у вас не крадуть?
– Звісно, ні.
– А чому ж біля вашого курника стоїть заряжена рушниця?
–
От тому і не крадуть.ТЕЩА НЕ ВМІЛА ЧИТАТЬ
Зібрався чоловік поставити надгробну плиту тещі і питає у поховальному бюро, чи є в них що-небудь солідне, але недороге?
– Є одна плита, тільки на ній викарбуване інше ім’я.
– Нічого, я беру. Моя теща не вміла читать.
ДОБРЕ, ЩО ПОПЕРЕДИВ
– Сусіде, твій собака знову з’їв мою курку!
– Добре, що ти попередив! Не буду його сьогодні годувати.
МИКОЛА І ТЕЩА
– Миколо, як ти називав свою тещу, коли одружився?
– Якщо чесно, то протягом першого року я звертався до неї на Ви, а вже потім ми всі стали називати її «бабусею».
ТАТО УЖЕ ЗНАЄ
Петрик прибіг до матері і каже:
– Я перекинув драбину.
– Швидше скажи про це таткові!
– Тато уже знає. Він висить на люстрі.
ІВАНКО І ЖЕНИХ
Маленького Іванка запитують про сестриного жениха:
– Скільки йому років?
– Не знаю.
– Але він молоденький?
– Так, у нього ще навіть немає волосся.
ТЕСТЬ ДО МАЙБУТНЬОГО ЗЯТЯ
– Я тобі покажу… як цілувати мою дочку!
– Не треба, дядьку Петре, я вже й сам умію.
ДВІ БЛОХИ
Дві блохи вийшли на вулицю. Одна одній каже:
– Пішки підемо, чи собаку почекаємо?
БАБУСЯ І ГІПНОТИЗЕР
– Бабусю, сьогодні у клубі гіпнотизер зробив так, що в залі майже всі позасинали.
– Знайшов, чим здивувати. Я коли захожу в тролейбус, як відразу всі засинають.
УЧИТЕЛЬ І ПЕТРО
Учитель: – Скажи, Петре, якщо у нас в Північній півкулі зима, так де в цей час тепло, а якщо літо – то де холодно?
Петро: – Взимку тепло в натопленій кімнаті, а влітку холодно в холодильнику.
УЧИТЕЛЬ І ПЕТРЕНКО
Учитель: – Петренко! Ти знову не слухаєш лекцію. Про що задумався?
Петренко: – Та питання одне виникло. Думаю, що якби всі гори з’єднати в одну гору, а всі моря злити в одне море, а потім підняти оту гору і вкинути в одне море. Ото б була булька.
УЧИТЕЛЬ, БАТЬКО І СИН
– Петренко, хто написав «Борислав сміється»?
– Слово честі, не я!
– Що це за відповідь. Чому ти у нас в школі навчився? Скажи, хай батько прийде, я з ним поговорю.
Прийшов батько. Вчитель з обуренням розповідає, який його син не уважний і як він відповів на його запитання.
– Знаєте, Іване Івановичу,– каже батько,– я скажу вам по правді: це мій син написав, але він більше не буде.
КОСТІК І ГЛІБОВ