Отаман Зелений

ПУШКАР Федось Пилипович (ор. 1880, м-ко Трипілля — 1948). Учасник Визвольної боротьби у лавах Дніпровської повстанської дивізії. Зять Ілька Терпила, батька отамана Зеленого. “Розкуркулений”.

РАПАЙДА. Козак Гощівського партизанського загону (1921).

РИЖОВ Хтодось (? с. Стайки Київського пов. — 1923).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

РІЗНИК. Військовий діяч; командир Шевченківського полку (кін. 1917), який згодом збільшовичився. Начальник штабу Дніпровської повстанської дивізії (1919).

РОМАНЬКО. Агроном із м. Обухова. Співпрацював з отаманами Зеленим і Кармелюком (Марком Шляховим).

РУДИК Григорій Гнатович (? с. Щербанівка —1937).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

РУДИК (ДУБ) Дмитро Гнатович (? с. Щербанівка — 1920, с. Щербанівка). Курінний Дніпровської повстанської дивізії (1919). Червоні заскочили його у власній хаті, але він вискочив через вікно, яке завжди тримав відкритим. Все ж більшовик, що засів за сараєм Кузьми Ігнатенка, застрелив Дмитра. Там його і поховали, поставили хреста. Згодом перепоховали на кладовищі, але де — вже ніхто не згадає. Коли Дмитра вбили, його дружина боса вибігла з хати. Діставшись с. Долина, забігла до діда Тимка в сарай, залізла в ясла і виставила ноги до морд волів, щоб гріли їх, бо вони задубіли від морозу. Потім перебралася в Матяшівку до багатодітної сестри. Допомагала їй по господарству.

РУДИК Семен Петрович. Повстанець отамана Зеленого.

Розстріляний 5 травня 1938 р.

РУДОЛЬЧИК Петро (? с. Долина, тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Учасник Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого.

РУДЮК Григорій Іванович (1872, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 року засуджений до розстрілу, який замінено на 10 років ув’язнення.

РЯДЕНКО. Повстанець отамана Зеленого (1919). Один із керівників повстанського руху на Трипільщині після загибелі отамана Зеленого.

Старшина отамана Завзятого (1920).

САВИЦЬКИЙ Григорій Платонович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

САВИЦЬКИЙ Петро Данилович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р.

Репресований у 1930-х роках.

САВИЦЬКИЙ Юхим Тихонович (1901, м-ко Трипілля — ?).

Повстанець отамана Зеленого. Вчитель.

1937 року засуджений на 10 р. позбавлення волі.

САВЧЕНКО. Посланець отамана Зеленого до Володимира Оскілка, командувача Північним фронтом Армії УНР.

САДОЧЕНКО Яків Васильович (1896, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. 1921 року засуджений на 2 роки за участь у загонах отамана Зеленого. Розстріляний.

САЄНКО Степан Іванович (1893? с. Щербанівка — 1980, с. Щербанівка). Учасник визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії.

САМОЗВАНЕЦЬ. Див.:ЗАБРОДА Петро і ЗАБРОДА Яків.

САПУН Кузьма. Повстанець отамана Зеленого. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Репресований у 1930-х роках.

СЕМИГИРЯ. Повстанець отамана Зеленого (1919), дмитрівський отаман (1920). Загін мав до 400 осіб.

СЕРЕДА Андрій Ількович (1888, м-ко Трипілля — 5.05.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

СЕРЕДА Микола. Козак Гайдамацького коша Слобідської України (1918) та Гощівського партизанського загону (1921). Учасник придушення більшовицького повстання у Києві в січні 1918 р. учасник переможних боїв за “Арсенал”.

СЕРЕДА Павло Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СЕРЕДА Пантелеймон Степанович (1905, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

СЕРЕДА Петро Федорович (1873, с. Стайки — 1947, с. Стайки). Всіляко сприяв отаманові Зеленому. Умів грати на цимбалах, гарно співав, виступав з капелою композитора Миколи Лисенка. Малював.

СИВЕЦЬ Данило Іванович (1896, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

СИНЕЛЬНИК Іван Демидович.

Повстанець отамана Зеленого.

СИНИЦЬКИЙ Тодось.

Повстанець отамана Зеленого із Трахтемирова.

СКЛЯРЕНКО Данило Євдокимович (1892, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 р. ув’язнення.

СЛАДКИЙ Тиміш. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Загинув у бою, як і його син, ім’я якого не збереглося.

СЛАДКИЙ Трохим Кіндратович. Сотник Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля. Рятуючись від репресій, утік на Донбас. Повернувся перед Другою світовою війною.

СОВЕРШЕННИЙ Василь Лаврович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СОВЕРШЕННИЙ Микола Лаврович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СОВЕРШЕННИЙ Петро Лавровим. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СТРАТІЄНКО Костянтин Йосипович (1899, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 років ув’язнення.

СТРІЛЕЦЬ Ілько Михайлович (1898, с. Щербанівка — 5.05.1938). Учасник Визвольного руху в лавах Армії УНР (1918) та Дніпровської повстанської дивізії (1919). 1927 року вступив у комуністичну партію. Голова Обухівської сільської ради (1931 — 1934). Арештований 1938 року. Розстріляний разом з 54 своїми земляками. Реабілітований 1958 року. Після реабілітації дружині Євдокії Олексіївні повідомили, що чоловік був засуджений на 10 років і помер від сухот 17 грудня 1942 року, — так більшовики “покращували” розстрільну статистику 1937–1938 рр.

СТРІЛЕЦЬ Петро Григорович (ор 1885, с. Щербанівка — 1929, с. Щербанівка). Забезпечував провіантом повстанців.

ТАЦЕНКО (ВАКУЛА) Мусій (? х. Таценки Київського пов. Київської губ., тепер Обухівська міська рада — 14.07.1921, с. Рудяків Переяславського пов. Полтавської губ.). Начальник штабу Дніпровської повстанської дивізії, отаман Гощівського партизанського загону. Вбитий отаманом Андрієм Мовчаном. Похований на кладовищі х. Таценки.

ТЕРПИЛО Андрій Йосипович (осінь 1900, м-ко Трипілля — 21.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Власник млина. Учасник походу на Умань — Христинівку. Влітку 1919 року поранений у бою. Арештований 1938 року. Під час обшуку енкаведисти знайшли наган і набої до нього. Батько Йосипа Андрійовича Терпила, укладача “Неповного списку репресованих у 1937 — 1938 рр. громадян Трипілля, які не повернулися”.