Полтава
Шрифт:
допрос с пристрастієм(рос.) — допит з тортурами
дорійці— одне з основних давньогрецьких племен. З Північної і Середньої Греції перемістилися в південно-західні райони Пелопоннесу, потім заселили острови Родос, Крит та ін.
ДорошенкоПетро — гетьманував у 1665–1676 рр. Мав за мету об'єднання і звільнення України від польської і московської влади. Попри величезні зусилля, не зумів цього досягти. На вимогу Москви зрікся гетьманства.
драґони— драгуни, вояки кавалерійських
драпіжний— хижий
дрисля— пронос, бігунка, різачка
друлити— штовхнути
дурійка— безум, божевілля
евентуальний— можливий
ексцеленція— превосходительство, ясновельможність
електор— курфюрст, який мав право брати участь у виборах імператора Священної Римської імперії
електор саський— саксонський курфюрст, який мав право брати участь у виборах короля
еольці— еолійці, одне з основних давньогрецьких племен. Із Східної Фессалії поширилися по цілій Фессалії і Беотії, а тоді на північно-західну частину Малої Азії.
єґер— солдат особливо стрілецького полку
єден до Caca, а другі до ляса(польськ.) — один так, а другий інак; хто до ліса, хто до біса
єктенія— моління, яке читає священик або дяк і на яке хор і/або лик (зібрання) відповідає: Господи, помилуй і Подай, Господи; моління про царя і його дім під час служби Божої
єрепуд— малоросла людина; недомірок; карлик
єрмолой— див. ірмолой
Єфіяльт[Ефіальт] — за давньогрецьким переказом грек, який показав Ксерксові обхідну стежку, якою перси зайшли в тил спартанцям в битві при Фермопілах
жакувати— грабувати, розкрадати
жасно— страшно, жахливо
жевжик— жвавий хлопчик
жий— живи
жировище— місце жирування диких тварин
жльопати— жадібно пити
жмінка— жменька
жрекиня— жриця
з диму— з комина, з хати
з рамени— з середовища; зі складу
заблизнитися(про рану) — затягнутися, зажити
завести— не оправдати надій
завійниця— завійна, різкий пекучий біль у грудях або животі
заводити— голосно плакати, голосити
заговірник— змовник
заголюкати— задурманити людину, заговоривши її, забивши баки словами і криком
загреба— пшеничний корж, випечений у жару
заґа— сага, твір давньоскандинавського епосу
задолований— захований (закопаний під долівкою тощо)
задраснути(польськ.) — подряпати
закалений(рос.) —
загартованийзаков'язнути— померти, задубіти
замигтіти— з'явитися на короткий час і зникнути з поля зору
запари— зашпори, гострий біль від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг)
зап'яток— задня частина п'яти; задник, закаблук
засібна(країна) — багата
заспа— сніговий насип, кучугура
затирати руки— потирати руки
затроювати— затруювати
защита— захист, охорона
зводжений(місток) — який зводиться, підіймається
здевастувати(з польськ.) — розорити, спустошити
здоліти— здолати, змогти
Зевес— Зевс, верховний бог у грецькій міфології. Перебував на горі Олімп.
ЗеленськийДмитро — Лубенський полковник, свояк І. Мазепи. Належав до старшин, які після доносу В. Кочубея з власної ініціативи клялися у вірності гетьманові. Лише з ним, Д. Апостолом та Д. Горленком гетьман радився, чи йти на з'єднання з московським військом. Після Полтавської битви здався. 1711 р. був ув'язнений і засланий до Сибіру, де у злиднях помер.
зіло— дуже
зінський— злий, паскудний
зіскати— найти
злоги— пологи
злюзувати(польськ.) — відпустити (вартового, чергового тощо)
зментружений— занепокоєний, стривожений
змисли— відчуття
змізерований— змарнілий
змолоцок(з польськ.) — молотник
знебутися— знесилитися, перевтомитися
знеправлений— позбавлений прав
зорішливий— зоряний
Зосим і Саватій— святі, опікуни пасічництва
зуховатий— завзятий, молодцюватий, хвацький
з рамени— з середовища, зі складу
ід— до (прийж.)
ієромонах— монах у сані священика
ізмінник(рос.) — зрадник
ілюзія— самообман, обман
Інд, Ґанґ— великі ріки в Азії
індур— індик
інсиґнії[клейноди] — найчастіше дорогоцінні предмети, що є ознаками влади (атрибутами державності), гідності, спеціального відзначення. У княжі часи до них належали бунчуки, стяги. У козацтва інсиґніями були корогва (прапор-святиня), булава, бунчук, гербова печатка, литаври, сурми, тростинова палиця зі срібною кулею, пернач (полковницька регалія). Від XVI ст. ознакою найвищої військової (гетьманської) влади була булава. У духівництва інсиґніями є митра, панагія, посох, корогва.