Полтава

мервити(волосся) — м'яти, бгати

мерсі(фр.) — дякую

Мефісто— Мефістофель, образ біса, демона, супутника доктора Фауста в німецькій легенді. Став літературним персонажем багатьох творів, з яких найвідоміша трагедія Й. — В. Ґете «Фауст».

мимрай— людина, яка мимрить — тихо, невиразно говорить

михайлик— невеличкий дерев'яний ківш для горілки

мишкувати— стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь

мід— мед

мінея— книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця

міт— міф

міховиння— грубе полотно

млинське каміння— млинові камені (жорна)

млоїти— викликати почуття млості; нудити

мойра— у давньогрецькій міфології мойри — три богині долі, сестри Клото, Лахесіс і Атропос, що прядуть нитки людського життя; перен. доля, фортуна, приречення

Монбланк— Монблан, найвища гора в західній Європі (4807 м)

монізм— філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм)

морґ— міра землі, що дорівнює 0,56 гектара

москаля везти— обдурювати

москва— московити, москалі

мосці(польськ.) — милостивий (скорочена форма ввічливого звертання wasza шilosci)

мосці пане— вельмишановний (шановний, ласкавий) пане (добродію)

Мотря Василівна— донька Василя Кочубея (див. Кочубей (Кочубеївна) Мотря)

Мочура— Мотря (знважл.)

му— йому (енклітична форма займенника)

муніція— амуніція, спорядження (крім одягу і зброї) військовика; військове спорядження коня

муравник— майданчик, на якому росте мурава

м'ясниці— час перед великим постом, коли дозволяється їсти м'ясо, одружуватися тощо

н. ст. — новий стиль (Григоріанський календар)

на відшиб'ю— на відчепі, осторонь

наборзі— наспіх, квапливо

навректи— наврочити

навшпиньки— на пальцях

надегчений— просочений дьогтем

наізуст— напам'ять

наїжений— наїжачений

напольний гетьман— польний (гетьман), помічник коронного гетьмана. Коли гетьман відходив з поля битви, він передавав булаву напольному.

напрасний— раптовий, несподіваний

настолочити— настоптати, наступити

наховстати— надягнути на коня вуздечку

наччо(польськ.) — натще

не мала доброї презенції— не виглядала гарно

невгнутий— непереборний, невідступний

невговканий— непогамовний

невирівняний— тут: незалагоджений

невідкличний— незмінний

невмоготу— несила

Немезіс— Немезида [Немесида], у грецькій міфології богиня відплати, помсти. Запам'ятовувала будь-яку людську несправедливість, спрямовувала свій гнів на тих, хто порушував закон.

необчімханий— з необрубаними сучками, необтесаний; перен. недосвідчений

непритяменний— нездатний нормально осмислювати дійсність; з потьмареною свідомістю

нечайність— несподіваність

нищий(рос.) — жебрак

нірвана— у буддизмі стан найвищого блаженства душі, яка зливається з духовною першоосновою світу; повний спокій, знетямлення

Ністер— Дністер

нормани— норманни, «північні люди». Так називали скандинавів-вікінгів у Західній Європі. На Русі їх звали варягами.

носогрійка— коротка файка (люлька)

нута— нота

обершт, оберст (нім.) — полковник

обдавати— ударяти

обморок(рос.) — непритомність, зомління

обої(рос.) — шпалери

обой— гобой, дерев'яний духовий інструмент

обполудені— вкриті полудою, більмом

обрік— дрібно посічена солома з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней

обшивка— комір сорочки

оглашений— оглашенний, який поводиться безглуздо, недоладно; божевільний

Одін— Один, верховний бог у скандинавів дохристиянських часів. Приводив душі мертвих воїнів у Валгаллу — рай для загиблих лицарів, де вони проводять час у безперервних розвагах.

окап— острішок

окліп— охляп, без сідла

околіти(рос.) — вмерти; здохнути

околювати— оточувати

окорм— провіант

олеандр— південна вічнозелена рослина (кущ або невелике дерево)

Оливна гора— місце, де востаннє молився Ісус Христос перед тим, як його схопили і стратили

омшаник— утеплене приміщення для зимівлі бджіл, стебник

опасистий— товстий, огрядний

опаска— пов'язка

опир— упир, вампір

опириця— упириця

опона— завіса; покривало, ковдра

опресія— важке, скрутне становище, утруднення