не помер, не треба цих плачів,не треба розтинів покинутого тіла.Я у свічаді за спиною, у свічі,я не помер і нетля не згоріла.Стою, сміюсь до тебе, — не журись!Ми
ще побачимось і я вам заспіваю,бо скільки між світами не блукаєш,а все ж сюди повернешся колись.…А ти читай тим часом і молись,безкровні жертви квітнуть на світанні.Усі мої обіцянки збулись,тож збудеться і перша — чи остання.