Твори в п'яти томах. Том 1

3

Да шесть тысяч в одной версте

Душ передушила... ¹⁴

1

Та не бреши, бо тілько п’ять.

Та й то з фоном Корфом ¹⁵.

Ще й чваниться, показує

На чужу роботу!

Капусниця! закурена!..

А ви, мості-пані?

Бенкетуєте в Парижі,

Поганці погані!

Що розлили з річку крові

Та в Сибір загнали

Свою шляхту ¹⁶, то вже й годі,

Уже й запишались.

Ач, яка вельможна пава...

2 і З

А ти що зробила?

1

А дзуськи вам питать мене!

Ви ще й не родились,

Як я отут шинкувала

Та кров розливала!

Дивись, які! Карамзіна ¹⁷,

Бачиш, прочитали!

Та й думають, що ось то ми!

А дзус, недоріки!

В колодочки ще не вбились,

Безпері каліки!..

2

Ото, яка недотика!

Не та рано встала,

Що до світа упилася...

А та, що й проспалась!

1

Упилася б ти без мене

З своїми ксьондзами?

Чортма хисту! Я спалила

Польщу з королями;

А про тебе, щебетухо,

І досі б стояла.

А з вольними козаками

Що я виробляла?

Кому я їх не наймала,

Не запродавала?

Та й живущі ж, проклятущі!

Думала, з Богданом

От-от уже поховала,

Ні, встали, погані,

Із шведською приблудою...

Та й тойді ж творилось!

Аж злішаю, як згадаю...

Батурин спалила,

Сулу в Ромні загатила

Тілько старшинами

Козацькими... ¹⁸ а такими,

Просто козаками,

Фінляндію засіяла;

Насипала бурта

На Орелі... на Ладогу

Так гурти за гуртом

Виганяла та цареві

Болота гатила ¹⁹.

І славного Полуботка

В тюрмі задушила.

Отойді-то було свято!

Аж пекло злякалось.

Матер божа у Ржавиці ²⁰

Вночі заридала.

З

И я таки пожила:

С татарами помутила,

С Мучителем ²¹ покутила,

С Петрухою ²² попила

Да немцам запродала.

1

Та ти добре натворила;

Так кацапів закрепила

У німецькі кайдани —

Хоч лягай та й засни.

А в мене ще, враг їх знає,

Кого вони виглядають?

Вже ж і в крепость завдала,

І дворянства страшну силу

У мундирах розплодила,

Як тих вошей розвела;

Все вельможнії байстрята!

Вже ж і Січ їх бісновата

Жидовою поросла.

Та й москаль незгірша штука:

Добре вміє гріти руки!

І я люта, а все -таки

Того не зумію,

Що москалі в Україні

З козаками діють.

Ото указ надрукують:

«По милості божій,

І ви наші, і все наше,

І гоже, й негоже!»

Тепер уже заходились

Древности шукати

У могилах... бо нічого

Уже в хаті взяти;

Все забрали любісінько.

Та лихий їх знає,

Чого вони з тим поганим

Льохом поспішають?

Трошки, трошки б підождали,

І церква б упала...

Тойді б разом дві руїни

В "Пчеле"²³ описали...

2 і З

Чого ж ти нас закликала?

Щоб на льох дивиться?

1

Таки й на льох. Та ще буде

Два дива твориться.

Сю ніч будуть в Україні