Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

України, особливо для вивчення Визвольної війни українського

народу проти польсько-шляхетського панування.

29Києво-Михайлівський Золотоверхий собор

—

пам'ятка

давньоруської архітектури. Збудований у 1108-1113 роках ону-

ком Ярослава Мудрого Святополком Іяславичем. Стіни

собо-

ру прикрашали фрески та мозаїки, рівноцінні за художньою які-

стю оздобам Софії Київської. Шена будівельників і художників,

які створили мозаїки та фрески, невідомі. У 1934-1935 роках со-

бор був знищений комуністичним тоталітарним режимом. Моза-

їка «Дмитро Солунський», верхня частина фрескової фігури Са-

муїла та інші оздоблення собору були вивезені до Росії (Москва,

Петербурґ) і до цього часу не повернуті Україні. У 1998 році со-

бор в основному був відбудований, на відновленій дзвіниці собору

встановлено куранти, які через кожні півгодини виконують укра-

їнські мелодії.

30Київська братська школа — навчальний заклад, заснова-

ний у 1615 році Київським братством. У створенні школи знач-

576

ну роль відіграла шляхтянка Єлизавета Гулевичівна (1575-1642),

яка подарувала Київському братству власний маєток на Подолі.

Школу підтримувало запорізьке козацтво, яке своїм вступом у

Київське братство (1620) забезпечило їй політичну й матеріальну

допомогу. На утримання школи значні кошти пожертвував геть-

ман Петро Сагайдачний (р.н. невід.-1622). У школі навчалися діти

козацької старшини, міщан і козаків. З неї вийшло багато відомих

діячів XVII століття. У 1632 році вона була об'єднана зі школою

при Києво-Печерській лаврі і реорганізована у перший в Укра-

їні і в Східній Європі вищий навчальний заклад — Києво-Моги-

лянський колегіум (із 1701 року — Київська академія).

31Сулима Іван (р.н. невід.-1635) — гетьман нереєстрових ко-

заків (1628, 1635). За походженням дрібний шляхтич із Чернігів-

щини. На Запорізькій Січі здобув авторитет серед козаків, брав

участь у походах проти турків і татар. У серпні 1635 року запо-

різьке козацтво повстало проти польської шляхти. У ніч з 11 на

12 серпня козаки на чолі із Сулимою здобули Кодацьку фортецю

і знищили залогу коронного війська. Сулима зробив спробу під-

няти селян і міщан на повстання. В умовах оточення польським

військом був підступно захоплений реєстровими козаками і пере-

даний польській владі. Страчений у Варшаві.

32Павлюк (Бут) Павло (р.н. невід.-1638) — гетьман нереє-

стрових козаків (1637), один із керівників козацько-селянського

повстання 1637-1638 років. Впродовж багатьох років брав участь

у козацьких походах проти турків і татар. У 1635 році разом з

І.Сулимою зруйнував Кодацьку фортецю. У 1637 році очолив на

Січі повстанське військо, заволодів значною кількістю міст Над-

дніпрянщини. Після невдалої битви з польським військом під Ку-

мейками (16 грудня 1637 року) підступно був захоплений поляка-

ми під час переговорів і страчений у Варшаві.

33Острянин Яків (р.н. невід.-1641) — гетьман нереєстрових

козаків (1638), один із керівників козацько-селянського повстан-

ня 1637-1638 років. Уперше згадується в документах 1633 року

як реєстровий полковник. Після придушення повстання Павлю-

ка 1637 року прибув на Запорізьку Січ і на початку 1638 року його

обирають гетьманом нереєстрових козаків. Навесні 1638 року очо-

лив козацько-селянське повстання проти поляків. Після поразки

577

у Жовнинській битві (13 червня 1638 року) залишає повстансь-

кий табір і з частиною козаків відходить на територію Слобідсь-

кої України. З дозволу російського уряду козаки оселилися на

Чугуївському городищі (тепер місто Чугуїв). У ході козацьких мі-

жусобиць Острянина було вбито.

34Російсько-турецька війна 1710-1713 років — проходила у

період Північної війни 1700-1721 років, коли Туреччина, підбурю-

вана шведським королем Карлом ХІІ, а також Австрією і Франці-

єю, оголосила війну Росії. Основною подією війни був Прутський

похід, який закінчився для Росії поразкою. За Прутським тракта-

том 1711 року Росія змушена була відмовитися від Азова і повер-

нути Туреччині прилегле до нього узбережжя моря.

35Вольтер, справжнє ім'я та прізвище Марі Франсуа Аруе

(1694-1778) — французький письменник, філософ, історик, один

із видатних діячів французької Просвіти XVIII століття. За віль-

нодумство був двічі ув'язнений до Бастилії. У 1726-1758 роках

із перервами був в еміграції (Англія, Пруссія, Швейцарія). Брав

участь у створенні «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук,

мистецтв та ремесел» у 35-и томах (1751-1780). Соціально-полі-

тичні погляди

Вольтера

мали антифеодальну спрямованість, він

піддав нещадній критиці ідеологію феодалізму. Вів боротьбу про-

ти клерикалізму та релігійного фанатизму. Був прихильником

«освіченої монархії», з 60-х років вважав республіку найбільш

розумною формою державного устрою. Вольтер — видатний ху-

дожник слова: поет, драматург, прозаїк. У праці «Історія Карла

ХІІ» (1731) він характеризує гетьмана Івана Мазепу як хоробру,

спроможну, невтомну в праці людину. У цій книзі є слова: «L'Uk-

raine a toujours aspire a etre libre» («Україна завжди прямувала до

свободи»). У книзі «Доба Людовіка XIV» (1751) написав про укра-

їнських козаків, які служили при дворі французького короля.