Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

кій рисувальній школі М.Мурашка, у 1877-1885 роках — в Петер-

бурзькій академії художеств у М.Клодта, її академік з 1900 року.

Один із організаторів і з 1908 року голова Товариства художників

імені АІ. Куїнджі. Відомі твори: «Косарі в Україні» (1884), «Перед

грозою» (1885), «Спека спала, повіяло прохолодою», «Лісові далі»

(обидва у 1889), «Повіяло весною» (1910), «Дуби» (1911), «Хутір в

Україні» та інші.

124Беркос Михайло Андрійович (1861-1919)

— український

живописець. Закінчив Одеську рисувальну школу (1877) і Петер-

бурзьку академію художеств (1889). Автор пейзажів: «В Овер-

ні» (1891), «Льон цвіте» (1893), «Село Веселе» (1901), «Червень»

(1913), «Яблуня цвіте» (1919) та інших.

603

125Александров Володимир Степанович

(1825-1894)

—

лі-

кар, письменник, композитор, етнограф і перекладач. Закін-

чив медичний факультет Харківського університету, служив

військовим лікарем. Писав п'єси, вірші, оповідання. Автор опе-

рети «За Німан іду» (1872), п'єси «Не ходи, Грицю, на вечорни-

ці» (1873, згодом її переробив М.Старицький), поклав на ноти ряд

народних пісень. Окремі вірші Александрова («Я бачив, як вітер

березку зламав») стали популярними піснями. У 1887 році опу-

блікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».

Його дочка Людмила Володимирівна

Александрова — компози-

тор і громадський діяч XIX — початку XX століть. У 50-х роках

XIX століття навчалася у Варшавській консерваторії. Автор ро-

мансів «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну». Працюва-

ла в Харкові на ниві народної освіти.

126Безперчий Дмитро Іванович

(1825-1913)

—

український

живописець. Був кріпаком графа Д.Шереметєва. З 1843 року —

вільний слухач Петербурзької академії художеств. Його відомі

твори: «Сватання на Гончарівці», «Автопортрет», «З поля», «Бан-

дурист», пейзажі України, види Алупки та інших міст України.

Ілюстрації до творів М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова.

127Раєвська-Іванова Марія Дмитрівна (1840-1912)

— укра-

їнська художниця і педагог. Живопису навчалася в Дрездені.

Перша жінка в Росії, яку Петербурзька академія художеств удо-

стоїла звання художника (1868). У 1869 році відкрила в Харкові

приватну рисувальну школу, на базі якої у 1896 році було утво-

рено міську школу рисування й живопису (з 1912 року — худож-

нє училище). Її відомі твори: «Автопортрет» (1866), «Смерть се-

лянина в Україні» (1868) та інші. Автор «Абетки малювання для

сім'ї і школи» (1879).

128Клодт Михайло Костянтинович (1833-1902)

— російський

живописець і педагог. У 1851-1858 роках навчався в Петербурзь-

кій академії художеств у М.Воробйова. Один із фундаторів Това-

риства передвижників. Автор пейзажів і жанрових картин: «Ве-

лика дорога восени» (1863), «На ріллі» (1872), «На ріллі в Україні»

(1879) та інших. У Клодта в Петербурзькій академії художеств

навчалися українські художники С.Васильківський, Г.Лади-

женський, К.Крижицький.

604

129Мартинович

Порфирій

Денисович (1856-1933)

—

укра-

їнський живописець, графік, фольклорист і етнограф. У 1873-1880

роках навчався в Петербурзькій академії художеств у П.Чистяко-

ва. Його відомі твори: ілюстрації до поеми ІКотляревського «Енеї-

да» (1873-1874), картини «Казенка», «У волосного пристава» (обид-

ві у 1879), «Баби печуть хліб» (1877-1880), низка портретів селян

із села Верміївки на Золотонощині, поміщиків, управителів, дяків

(1875-1880). Праці з фольклору та етнографії. З ініціативи Марти-

новича у Краснограді було засновано краєзнавчий музей.

130Сластіон Панас Георгійович (1855-1933)

— український

живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф.

У 1874-1882 роках навчався в Петербурзькій академії художеств

у ІКрамського і П.Чистякова. Багато мандрував по Україні, робив

замальовки пейзажів, нариси сільських типів у характерному

для певної місцевості вбранні, замальовки пам'яток української

старовини, предметів селянського побуту, деталей архітектур-

них споруд, зразків народного різьблення по дереву. Був одним

із засновників українського архітектурного стилю. У

1900-1928

роках викладав у Миргородській художньо-промисловій школі.

У 1920 році організував у Миргороді краєзнавчий музей. Його

відомі твори: картини «Цегельний завод» (кінець 80-х років),

«Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899), «Волинь» і «Мир-

город» (1901), «Весна (1904) та інші; ілюстрації до поеми Т.Шев-

ченка «Гайдамаки» (1883-1885), літографії до альбому «Старови-

на українська і запорізька» (середина 90-х років, загинули у 1900

році під час повені в Петербурзі); галерея портретів українських

кобзарів (1875-1928). Автор статей з українського народного ми-

стецтва і кустарних промислів, «Спогадів про художника П.Мар-

тиновича» (1931).

131Ладиженський Геннадій Олександрович (1853-1916)

—

український і російський живописець. У 1870-1879 роках навчав-

ся в Петербурзькій академії художеств у М.Клодта, з 1910 року

її академік. У 1882-1914 роках викладав малювання в реальному і