Смак Благодаті

То з чого ж починається шлях до спасіння? Він починається з хресної дороги. Так, до Голгофи іще треба дійти. І йти необхідно не з порожніми руками, але несучи, як і Христос, хрест свій – хрест смирення. Тому то й дорога ця – то дорога смирення. Основа ж її – самозречення...

“Я альфа й омега, початок і кінець”, – промовляє Ісус. Альфа – це початок шляху: це покаяння з плодами смирення, зречення власної волі, взяття на плечі свої хреста Господнього. Омега ж – сходження на висоту досконалої любові через воскресіння, тобто через глибоке смирення, яке веде до повного богоєднання з Отцем – до Царства Небесного, Царства Божого, – веде до вознесіння.

Вчення Боже полягає в єдинім слові – Возлюби! Однак людина заперечує: Господи! Легко Тобі сказати: “Возлюби”. А я не можу!.. Не можу возлюбити свою тещу, якій до всього є діло; сусіда скандаліста, що постійно “п’є з мене кров”; свого начальника самодура; недолугих підлеглих; чоловіка п’яницю; колег інтриганів… Не можу возлюбити отого бомжа що, м’яко кажучи, не зовсім приємно пахне… Ну, не можу!.. – Так, – мовить Господь, – Я знаю, що ти є недосконалий. Я знаю, що тобі важко одразу піднятися на цю висоту. Тому Я даю тобі “драбину”. Для того щоб возлюбити – ти спочатку змирись, а уже цією драбиною смирення й піднімешся до висоти досконалості… – А що воно таке, смирення? Як стати смиренним? – Це дуже просто, – відповідає Господь, – смирення полягає у тому, щоби прийняти ближнього свого, і обставини свого життя такими, якими вони є! Без гніву й роздратування, без страху й тривоги, без гордощів та образи: смиренно, тобто з миром. От і все…

Як усе просто! Возлюби, а для цього змирись, а отже прийми ближнього свого і обставини свого життя такими, які вони є! Зречися себе, візьми їх як хрест на свої плечі, і йди услід за Мною… В цьому уся суть вчення Христового, уся суть спасіння!

Сказав Господь: Навчіться від Мене, бо Я тихий (смиренний) і серцем покірливий, і знайдете спокій душам вашим… Я є Двері! Хто ці двері знайде (двері смирення), той ввійде (в Царство Благодаті), і вийде (з полону країни рабства гріха – звільниться від проблем світу цього), і пажеть (їжу як духовну, так і фізичну: “Шукайте перш за все Царства Божого, а все інше вам додасться…”) знайде… Я є Двері. Хто іншими дверима хоче увійти – той злодій і розбійник (злодій, бо обкрадає сам себе, позбавляючи себе благодаті Божої, яка дається лише по вірі нашій смиренній).

“Господь противиться гордим, а смиренним дає благодать…” Тож візьмімо на плечі хрест свій, зодягнімо ярмо смирення, що у дійсності є легке для тих, хто відрікся, скинув з себе злу свою волю, і не уже озирається назад. І йдімо вперед, не збочуючи з дороги Христової ні ліворуч, ані праворуч, щоб бути нам достойними Його, Творця й Виконавця спасіння нашого.

“Зміцняй [Господи] стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися…” (Псалом 16(17), 5 вірш).

Благословен, хто йде во Ім’я Господнє!..

ВИ Ж – ХРИСТОВІ…

Запитання: Як ви трактуєте ці вірші: «…ви ж – Христові, а Христос – Божий!» (1 Коринфянам, 3 розділ, 23 вірш)?

Відповідь: Христос – Син Божий Єдинородний, себто єдиний народжений, а не сотворений. Він – здійснення Волі Отця, Бог втілений. Ми ж – учні Його, християни – суть “сини Божі по благодаті Христовій”.

Він, Бог во плоті, прийшов на грішну землю, втілившись від Духа Святого і Марії Діви, і стався Людиною. Він пройшов шлях від народження до вознесіння буквально, показавши тим самим нам, немічним, шлях спасіння духовний. Шлях від різдва в нас віри смиренної, що чинна любов’ю (тобто від “народження згори”), через розп’яття в собі гріха, смерть для гріха і воскресіння духовне, – аж до вознесіння в Царство Небесне (до підняття на висоту містичного досвіду божественної реальності – висоту богопізнання, богоєднання, богобачення. На висоту обоження...).

Христос, вознісшись на Небеса, приготував і для нас місце “сівши праворуч Отця”. Адже вознісся Він в тілі, а Тіло Його містичне – то є Церква. Він став “перворідним поміж багатьма братами”, простягнувши нам путь у Царство Отця Свого. І таким чином нам, учням, послідовникам Христа, християнам – уже приготовано місце праворуч Нього, а значить і Бога Отця. Ним приготоване! Ось тому ми й Христові, як і Він – Божий. Спочатку Він, Христос, а потому і “ті, хто Христові”...

“Ось Я стою під дверима і стукаю…

Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його” (Об’явлення, 3 розділ, 20–21 вірші).

ХУЛА НА ДУХА СВЯТОГО

Запитання: «Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, простяться людям, але богозневага на Духа не проститься!» (Матвія, 12 розділ, 31 вірш). Яким чином можна звести хулу на Духа?

Відповідь: Хула на Духа Святого – це ніщо інше, як нерозкаяний гріх. Гріх же – то є беззаконня. А Закон Божий – в одному слові: “Возлюби!” Таким чином хула на Духа Святого – це є войовнича, нерозкаяна нелюбовність.

Людина в силу різних причин (виховання, розчарування в номінальній церкві тощо) може бути за своїми переконаннями навіть атеїстом (а це і є хула на Господа). Але якщо має в серці своїм любов і смирення (приймає ближнього свого таким, який він є), то й гріх хули на Господа проститься йому. Бо не має хули на Духа Святого – Духа Любові, а любов “покриває багато гріхів”...

ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ

Запитання: Прошу відповісти на дуже важливе для мене запитання: як, коли і де на вашу думку повинен прийти Господь?

Відповідь: Почнемо з того, що Господь нікуди й не уходив! Він всюди є,

і все наповнює. Як і сказав Він учням Своїм: “Я з вами у всі дні до закінчення віку” (Матвія, 28 розділ, 20 вірш). З нами, і не лише як Слово і Дух Правди. Але з нами і містично, тобто буквально. Бо Він, вознісшись на Небо, не віддалився від нас просторово, але перейшов в іншу якість буття.

Що є Небо біблійною мовою? І де воно? Небо – це сфера духу. І знаходиться воно в нас і навколо нас. Як сказав святитель Феофан Затворник:

“ Всередині , або в глибині світу, який ми бачимо, захований інший світ , такий же реальний, як цей, чи духовний , а чи тонко матеріальний …”