Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Лаплас навчався в школі чернечого ордену бенедик-

тинців. Маючи надзвичайну пам'ять та великі здібно-

сті, досконало оволодів кількома мовами. Вивчав літе-

ратуру, мистецтво, математику, фізику, астрономію

та теологію. Захопившись математикою, він не тільки

залишив заняття теологією, але й став переконаним

атеїстом. Вже в молоді роки за своїми філософськими

147

поглядами наближався до французьких матеріалістів.

Лаплас вважав, що всі явища природи можна поясни-

ти й передбачити, виходячі тільки із законів механіки.

Блискуче закінчивши школу бенедиктинців,

Ла-

плас залишився в рідному місті викладачем математи-

ки військової школи. Життя в провінції пригнічувало

його, і у 1766 році він виїхав до Парижа. У Парижі Ла-

плас пішов з рекомендаційним листом поважної осо-

би до відомого вченого Д'Аламбера. Але Д'Аламбер не

прийняв його. Тоді Лаплас сам написав листа вченому,

в якому висловив свої погляди на механіку. Д'Алам-

бер негайно йому відповів: «Вельмишановний пане! Ви

мали нагоду переконатися, як мало звертаю я уваги на

рекомендації, але вам вони були зовсім непотрібні, ви

зарекомендували себе самі і мені цього цілком достат-

ньо, моя допомога до ваших послуг. Приходьте ж, я че-

каю вас».

Після побачення з Д'Аламбером Лаплас дістав по-

саду викладача математики у Паризькій військовій

школі і протягом кількох років публікував свої мате-

матичні праці в «Туринських записках», заснованих

Ж.Л.Лаґранжем75.

1772

року

Лаплас

балотувався до

Паризької академії наук, але провалився на виборах.

Наступного року він став ад'юнктом академії.

Наукова діяльність Лапласа була надзвичайно різ-

номанітною. У цей період свого життя він публікує

численні праці з математики, математичної фізики та

небесної механіки. 1784 року його призначили екза-

менатором королівського корпусу артилеристів, а на-

ступного року він став дійсним членом Паризької ака-

демії наук.

148

Друга половина життя та наукової діяльності вче-

ного проходила в період величезних суспільних потря-

сінь в історії Франції. Під час Великої французької ре-

волюції 1789-1794 років було ліквідовано монархію і

проголошено Першу республіку (вересень 1792 року).

Революція завершилася контрреволюційним

перево-

ротом 9 термідора (27-28 липня 1794 року), внаслідок

чого до влади прийшла велика буржуазія. Почався пе-

ріод термідоріанського Конвенту (1794-1795) та Дирек-

торії (1795-1799). Потім стався державний переворот

18 брюмера (9 листопада 1799 року), здійснений Напо-

леоном Бонапартом. Уряд Директорії було скинуто, і

Наполеон встановив у країні воєнну диктатуру спочат-

ку у формі Консульства, а з 18 травня 1804 року — Пер-

шої імперії. 6 квітня 1814 року імператор Наполеон І

змушений був відректися від престолу і королем Фран-

ції став Людовік ХУШ (перша реставрація Бурбонів).

20 березня 1815 року Наполеон здійснив спробу по-

вернути владу, але після битви під Ватерлоо 18 черв-

ня 1815 року він удруге відрікся від престолу (22 червня

1815 року) і був засланий на острів Святої Єлени, де й

помер 5 травня 1821 року. У Франції відбулася друга

реставрація королівської династії Бурбонів, яку оста-

точно скинула Липнева революція 1830 року.

8 травня 1790 року Національні збори Франції до-

ручили Паризькій академії наук створити систему мір

та ваг «на всі часи та для всіх народів». Головою Пала-

ти мір та ваг було призначено Лапласа, який керував

впровадженням у країні нової метричної системи мір.

Після народного повстання 31 травня — 2 червня

1793 року в країні запанувала якобінська диктатура.

149

8 серпня декретом Конвенту Паризьку академію наук

разом з усіма іншими королівськими установами було

скасовано. Через «недостатність республіканських

чеснот і надто слабку ненависть до королів» Лапласа

було звільнено з Палати мір та ваг.

У 1794 році Конвент розпочав реорганізацію систе-

ми вищої освіти. Лаплас брав активну участь у ство-

ренні Нормальної школи, призначеної для підготовки

викладачів, та Центральної школи суспільних робіт,

яку потім було перейменовано у Політехнічну шко-

лу. Він став професором обох цих шкіл. Політехнічна

школа була визначним вищим навчальним закладом

того часу. Крім Лапласа в школі викладали Монж76,

Лаґранж та інші славнозвісні вчені. 1795 року замість

скасованої Академії наук Конвент утворив Національ-

ний інститут наук та мистецтв, Лаплас став його чле-

ном і очолив Бюро довжин, яке займалося вимірюван-

ням довжини земного меридіану.

Наступного дня після державного перевороту 18 брю-

мера 1799 року Наполеон, який прийшов до влади, при-

значив Лапласа міністром внутрішніх справ. На цій по-

саді вчений перебував півроку і був замінений братом

Наполеона Люсьєном Бонапартом. Першокласний

ма-

тематик виявив себе нікчемним державним діячем, він

і сам вважав себе таким. Щоб не образити вченого, На-

полеон призначив Лапласа членом Сенату, невдовзі він

став його віце-президентом, а потім канцлером. Наполе-

он нагородив Лапласа орденом Почесного Легіону і на-

дав йому графський титул. На початку 1809 року Лаплас

був уже всесвітньовідомим вченим. Його обрали членом

багатьох академій та наукових товариств.