Ягнятко

– Втаю вас з прибуттям на нашу скромну польову студю. Тепер, крм режисерських зобов'язань, на мене повсили й обов'язок директора позастудйно зйомки. Тож, якщо виникне в чомусь необхднсть, звертайтесь до мене. Ходмо покажу вам табр.

Вн вддав якись наказ мому особистому охоронцю, який привз нас сюди на джип. Той розвернув авто похав у протилежному напрямку.

Ми прямували до табору. По дороз вн показав, де що знаходиться, але все це турубувало мене мало. Я з нетерпнням чекав, коли мен дадуть спокй покажуть мо мце для сну.

– Ви не зважайте на людей з автоматами. х обов'язок забезпечити нашу безпеку. Сам знате, як пшли часи. Особисто я не врю в цих повстанцв з опозиц вважаю х фкцю. А вс чутки про хн злодяння проти нашо держави для того, щоб застрашити нас, - говорячи, вн постйно солодкаво посмхався, наче в нього тльки щир хорош намри. Але мен було вдомо вже напевно, ц автоматчики ускладнювали вс мо шанси на порятунок пропорцйно до клькост збро, яка в них на користуванн.

Я мовчав кивав всю цю дорогу. Наш шлях освчували свтильники на сонячних батареях, вервечки яких тягнулись ще в деклькох напрямках вд табору, ймоврно до тартаку та до лсу.

– Бачу ви втомились псля дороги. Зараз я покажу ваш особистий намет, -"особистий", мен здалось, що вн особливо наголосив на цьому слов, хоча моя параноя, яка була виправдана, так не дуже, шукала в усьому пдступ.

Звсно, новина про свй особистий намет мене порадувала. Як тльки директор завв мене в намет побажав добро ноч, я завалився на розкладне лжко одразу заснув.

Не зважаючи на втому мй сон був чутливим при першому шаруднн в намет я прокинувся. Хтось проник всередину, але не з сторони входу, а з протилежного боку, з боку лсу.

Холодний пт виступив в мене на чол, серце почало пришвидшувати свй ритм. Зловмисник наближався до мого лжка. Мен здавалось, я чув його дихання в холоднй грськй ноч. Ось вн вже над мною, удари серця були настльки сильн, що здавалось вдлуння вдбивалось вд стн намету знову поверталось до мене. Напружившись я зробив ривок в усю свою силу до виходу, та сильний удар повалив мене на лжко. Не встиг я роззявити рота, як його прикрила досить сильна, але тендтна ручка, а нша приставила до мого горла холодне лезо ножа.

Звикнувши до темряви, у свтл свтильникв, яке пробивалось крзь брезент, я розпзнав жночу постать, яка сидла на мен верхи, напружено притискаючись руками до мого обличчя. Це була вона, опозицйна повстанка, яка так невдало здйснила замах на мо життя в мой же квартир. Я побачив у нй надю на свй порятунок. Я розслабився, показуючи, що не збираюсь пручатись.

– Ти маш, що сказати?
– пошепки запитала вона я кивнув.
– Я зараз вдпущу руку, тльки без дурниц. Моя нша рука мцно притиснута до твого горла, смикнешся тоб кнець.

Вона звльнила руку з мого рота.

– Я догадуюсь, чому ти вдруге прийшла впевнений тепер ти завершиш свою роботу. Але послухай мене, я не маю жодного вдношення до уряду.

– Нам це вдомо. Просто тоб повезло влаштуватись на роботу не в той час не в тому мсц. Мен тебе шкода, але незнання не знма з тебе вдповдальност за злочини проти гуманзму, як завдяки тоб втлюються в реальнсть матимуть карколомн наслдки для вс спльност людей.

– Мен вдомо про експеримент.

– Так ти з ними заодно?
– з здивованою нтонацю ледь чутно викрикнула вона.

– Звичайно, що н.

– Чому ти не ткав? Тоб вдомо, що дал на тебе чека?

– так, н. Я до кнця не хотв врити в ус ц змови тльки вчора до мене частково прийшло прозрння.

– Ех, затемнен пропагандою голови народу. Що тоб вдомо?

– Небагато. Знаю лише, що я пддослдний у програм "Ягнятко", що я не перший що все це "ключем до глобального несвдомого людства", якщо говорити словами якогось мнстра.

– Мнстра масово нформац. Ти знаш достатньо, щоб уявляти в яке ти лайно впутався, але недостатньо, нж ти на це заслуговуш.

– Пам'яташ Аркадя Марковича?
– продовжувала вона, - вн був членом Опозиц. Саме завдяки йому ми знали про все, що вдбуваться в телецентр як мала влада замовлення.

– Виходить вони сам прибрали продюсера?

– Так, максимально використавши ситуацю на свою користь, позбулись зрадника, випробували тво здбност ще й звинуватили тебе в убивств, практично змусивши тебе приймати участь в шоу.

– Як нам вдомо з даних, що надавав Аркадй Маркович, на початкових етапах здйснювалось дистанцйний вплив на психку пддослдних за допомогою потужних електромагнтних генераторв певних частот, ндивдуальних до сприйняття мозком пддослдного, так зван пс-технолог. У результат процедур опромнення такими хвилями експерименти вирзнялись крайнми психчними вдхиленнями та набуттям низки деменцй. Про ц дослдження нам вдомо мало, бо х проводив уряд без участ телекомпан. Псля залучення, нам ста вдомо про проведення експериментв над вуличним потирайком, про якого нчого невдомо. За допомогою генераторв вони успшно зробили його шизодом записали в його пам'ять, як на диск, рядки вршика "Ягнятко" Вльяма Блейка.

– Зажди, я зустрчав якось покидаючи будвлю телекомпан дивного чоловка, який дивно поводився говорив цей врш.

Вона посмхнулась.

– Безпечн, суч сини. Розумш, як вони могутн, якщо м не страшно, якщо х експеримент розгулю по мсту. Але хто буде шукати людину, яко не сну на паперах.

– Вн мав одну особливсть, передбачення смертей нших людей. Сво видння вн зображав у вигляд малюнкв. Сам пояснити вн мг мало, але рисунки з чорного та червоного кольорв це передавали так само викривлено, як тво сновидння чи видння. З часом вони знайшли певн найбезпечнш параметри для людського мозку, щоб залишити корисний вплив позбутись негативних. Ось тут в дю вступа шоу "ABRACADA". Вони перебрали тисяч учасникв з рзних куточкв крани, щоб знайти хоч найменш прояви екстрасенсорних здбностей. Отримавши дан електричних процесв х мзкв, вони оновили програму дали й нове м'я - "Ягнятко".

– Але чому я?

– Для участ в шоу м була потрбна звичайний пересчний громадянин. Такий соб пар-хд. Люди бльше спвпереживатимуть за реального персонажа з того середовища, що й вони. Тут з'являшся ти, такий же звичайний простолюдин, який раптово вдкрива у себе здбност. Хороша зав'язка, чи не так?

– Я розумю, завдяки генератору я мг бачити т видння. Але як пояснити цю здатнсть, коли я був вдома?

– Швидше всього в однй з сусдських квартир вони встановили такий генератор.

– Судячи з первинно мети програми, - продовжувала вона, - полон свдомост та вол кожного громадянина суспльства...

– Еусоцальний соцум - найкраща форма суспльства, - перебив я додав, - не пам'ятаю, хто сказав.

– Саме так. Ти вже не такий тупий, як гадало мо кервництво.

– Мен важко уявити, яким буде майбутн. Право вибору - найцннше, що в людини. Тож ми все зробити, щоб не допустити дану програму до реалзац.

Вона пдвелась з лжка , здавалось, дивилась мен в оч, але в темряв н я, н вона не могла бачити х. За секунду вона запитала:

– Що обираш ти? Мо завдання лквдувати загрозу, тебе. Але я здатна вибирати, я бачу, що ти став жертвою манпуляцй та пдступв. Тож моя пропозиця ходмо з мною. Пд захистом Опозицйного Альянсу ти будеш у безпец.