Детская проза

Тут я повинен сказати, що вона не зовсім мала рацію. Так, я був певен, що мені все дозволено, але я з’їв ковбасу не під впливом якихось своїх поглядів, а просто тому, що мені хотілося їсти. Щоб якось, компенсувати збитки, яких я завдав дружині Письменника, я стрибнув їй на руки і почав потихеньку муркати.…

Цікаво. Вже минуло майже чверть віку. Все змінилося в нашому селі: з’явились нові люди, якісь зовсім інші, не схожі на тих, пошарпаних війною; виросли нові провулки, що розповзлися по колишніх толоках і пустирищах. Усе стало соліднішим і добротнішим: і хати, і колгоспні будівлі, і ставки із дзеркальним…

Кері належить до генерації таких англійських письменників, як Д. Г. Лоуренс і Дж. Джойс, В. Вулф і О. Хакслі, котрі ввійшли в літературу в 10—20-х pp. і великою мірою визначали тоді її зміст і характер. Оскільки ж становлення Кері було довгим і перші свої романи він опублікував на початку 30-х pp. разом…

Раптом Мумі-троль підвів голову і прислухався. Ген удалині Нюхмумрик вигравав на губній гармонії свою найвеселішу пісеньку «В усіх звірят кокарди на хвостах». Мумі-троль побіг простісінько на звуки мелодії. Унизу, біля річки, Мумі-троль угледів Нюхмумрика, який, нап’явши на самі вуха свій старий…

Позаду хлопців лишились ворота з червоним грибком, попереду хлюпотіла Рось. Покупались друзі, попоїли мовчки, що було в торбах, та й стали радитися. Петрик рветься додому. У нього дома і вареники є, і хліб, і брати… А що ж у Гордія? Старий, контужений у боях з німцями та петлюрівцями батько. В хаті на…

Маячок ділився своїми фантазіями тільки з дідусем Світликом. А дід ніжно гладив його по голівці і поважно повторював: — На все свій час, малий, на все свій час! Сьогоднішня ніч була по-особливому зоряна…  Тільки зайшло за гору сонечко, як уся світлячкова родина попрокидалася. Бабуся Мерехтлива…

— Чи є тут хтось? — Є, є. Залазь і не кричи так голосно, бо зараз увесь дім збіжиться сюди. — Це ти, Адаме? — Та вже ж не дух святий. Оглух ти, чи що? — Може, й оглух. У вухах повно води, і взагалі, наче на дні річки побував. Просто потоп якийсь. Казик гучно чхнув,…

Ну а Стюарт, не довго думавши, тут-таки вліз у свої старі штанці. Оце ж він уже й готовий спуститися в ту дірку та пошукати там маминого персня. Але вирішив: краще буде здійснити спуск туди на шворці, яку триматиме за вільний кінець тато. — Як смикну тричі за шворку, то й витягайте мене! — розпорядився…

Крім письма, було у Яви ще одне слабке місце — штани. Штани на Яві горіли. Будь-які нові штани з будь-якого найцупкішого матеріалу за півмісяця перетворювалися на саме ґноття. Бо такий уже був у Яви характер. Ява не ходив, не бігав, а літав. Якщо порівняти його характер з авіацією (я льотчиком мрію стати!),…

Terve elle p"aeva veeti ta maja ringi luu ide . Ta p"a"a e vaevu uppumi urma t k"umblu vanni , pi ti oma nina tindipotti kirjutu laual ja k~orveta teda uure mehe igari ot aga, e t ta roni ellele "ulle, et n"aha, kuida kirjutatak e. Ta pi ti oma nina tindipotti kirjutu laual. …

Никита огляделся по сторонам и подумал: действительно, что я тут? Солнце садилось, со стороны леса потянуло прохладой. В животе заурчало от голода. Никита поглядел на бабушкин забор, вздохнул и поднялся на ноги. * * * – Овощи? Овощи я не люблю. Бабушка, ничего не ответив, воткнула в гору…

Он вынимает из кармана покоробленный кожаный футляр и протягивает его комдиву. — Вот, — говорит он, и голос его дрожит, — вот, Ондрей, восемнадцать лет берег. Тебя ждал. Все думал: приедет Ондрюша завод навестить — не забудет Никиту Пенькова. Тогда отдам. Возьми, Ондрюша. Андрей раскрывает футляр,…

Зато Любим увидел купца, которому явно не хватало людей, разгружать товар с ладьи, и смог напроситься к нему на работу. Оставив сестру возле дерева на берегу Днепра, он убежал к пристани. Но когда он счастливый ввернулся назад с честно заработанными деньгами на еду и место в дешевом постоялом дворе,…