Перекручена реальність
Шрифт:
Тут він подивився на годинника і приглушеним голосом сказав:
– Пробач… Увечері заскочу і поговоримо. Час іти…
Похапцем допив каву і схопив теку. Біля дверей, мимохідь угледів у дзеркалі скуйовджене волосся… Поки зачісувався, критично оглядав себе. Схуднути не завадило б, вигляд якийсь апоплектичний… Живіт ще більш виріс…. Спортом мабуть треба зайнятися – у волейбол пограти… Давно вже не грав, хлопці не докличуться. Все ніколи… Та що вже… І так зійде. Дівчата і такого люблять – лише кліпни… І він скоса подивився на Марійку, яка сиділа за своїм комп’ютером неначе аршин проковтнула… І гучно стукала по клавіатурі вигнутими пальцями.
Увечері таки заскочив до Ольги, щоб востаннє провести спокійний вечір. Щось всередині підказувало, що розлука буде тривалою. Скільки разів давав собі слово припинити ці відносини, та давню прихильність
Після смачної вечері Ігор знову вмостився на дивані і почав пояснювати стан справ з психологічними експертизами на заході.
– …там судовий психолог просто вивчає здатність свідчити у суді та переформульовує психологічні дані й терміни на юридичну мову. Наприклад, судовий психолог нерідко оцінює стан душі підсудного, його психічний стан під час здійснення злочину. Різницю відчуваєш? Психічний стан і стан душі, тобто state of mind. Судовий психолог оцінює пом'якшувальні обставини, майбутні ризики й те, наскільки можна довіряти свідкам. Також він виявляє випадки симуляції й обману суду. Підсудний може прикидатися божевільним або перебільшувати ступінь симптомів. Судовий психолог завжди має на увазі таке поводження. У ситуаціях, коли підсудний визнаний осудним, але мали місце спір, лайка й таке інше, вони намагаються знайти пом'якшувальні обставини. І тоді без експертизи судового психолога не обійтися. Він досліджує близьку й далеку рідню підсудного, історію хвороби його і родичів, фізичне насильство вдома, душевні травми й кримінальне насильство. Також судовий психолог оцінює небезпеку підсудного в плані наскільки він схильний до злочинів, чи стане він рецидивістом чи виправиться і таке інше. Зазвичай вони дають свої оцінки й експертизи просто в залі суду або у в'язницях. Судовий психолог там працює на обвинувачення, а не на захист. Через це йому доводиться витягати інформацію з досліджуваного.
– Витягати… Моя Кравцова нічого витягати не збиралась… Словом, психолог для судді може бути лише помічником і не більше… Збирає інформацію і працює на обвинувачення… Цікаво…
– Природно, що на обвинувачення. А ще психологічні експертизи широко застосовуються при такому понятті як «обмежена осудність». Колись я по ВВС чув у новинах про такий випадок. Якийсь Джон Хоган поїхав у відпустку до Греції зі своєю дружиною, шестирічним сином і дворічною донькою. Там подружжя посварилося, і Джон викинув сина через балкон. Хлопчик помер, а Хогана засудили. Втім після суду він потрапив не до в'язниці, а до психіатричної клініки. Тому що суддя вирішив, що підсудний був нездатний вбити свого сина, і його відповідальність є diminished, тобто обмеженою через його стан душі, тобто через той самий state of mind. Дружина Хогана сказала на те, що її син загинув «нізащо». Автор того репортажу тоді ще поставив питання: хіба наявність психологічних проблем достатньо для того, щоб пробачити вбивство? Хоган пояснив своє поводження так: «Я не пам'ятаю того, що трапилося. Я намагався, але я не можу». І свідчень психолога виявилося досить, щоб переконати суд в тому, що Хоган був нездатним на вбивство через свій mental state. Тобто – фізично він викидав дитину через балкон, але mentally його там не було, як сказав його захисник.
– От до чого доводить захоплення психологією… І суддя піддався цьому… Сподіваюся, я до такого не доживу. А як ти ставишся до цієї «обмеженої осудності»?
– Я? Звісно, негативно… Це потенційна defense by excuse, за допомогою якої підсудні стверджують, що хоча вони й порушили закон, натомість вони не можуть нести карну відповідальність, бо їх розумові здатності – знижені або ослаблені. Деякі штати в США навіть використовують таке поняття, як «непереборний порив». Вперше цей «непереборний порив» було введено в Шотландії для зменшення покарання «частково божевільному». Ще в XIX столітті, суди присяжних виносили вирок «винний» з рекомендаціями – помилувати або пом'якшити покарання через якісь обставини. Потім вирішили, що деякі види розумових недоліків можуть пом'якшити
покарання. Наприклад, надзвичайно низький інтелект… В Англії в 1982 році судили хлопця 22 років з розвитком дев'ятирічної дитини. Він вбив гомосексуаліста, який його домагався. І судили цього хлопця як дев'ятирічну дитину, яка не може відповідати за свої вчинки. До речі, Каліфорнія була першим штатом США, який прийняв diminished capacity defense ще в 1949 році. Але зараз там захист по diminished capacity скасований, бо не може бути ніякого захисту через обмежені розумові здатності, обмеженої відповідальності або непереборного імпульсу.– Збожеволіти можна… Я знаю одне. У реалі дуже важко знайти причину сильного душевного хвилювання. Основною умовою, яка провокує його виникнення, є наявність конкретної ситуації. І це моє завдання – розібратися в ситуації. А встановлення мотивації вчинків із застосуванням судово-психологічної експертизи є непевним. І я – проти залучення психологів в цьому питанні, тому що мотив – одна із ознак суб'єктивної сторони злочину, належить до сфери правової науки і не може бути предметом дослідження експерта-психолога. Коні мав рацію, коли передбачав до чого дійде, якщо психологи почнуть впливати на суддів. І справа Хогана – тому підтвердження. Ти знаєш, моя сестра ходила влаштовуватися на роботу, а там у відділі персоналу сидить от така психолог…
Але тут в Ігоря задзвонив мобільний. Він вийшов поговорити на балкон, а потім вбіг, схопив папку, та зупинився, ляснув себе по чолі і пішов у спальню перевдягатися:
– Пробач, мила, потрібно терміново їхати. Потім дослухаю про твою сестру…
Зачиняючи двері, вона подумала: «А чому не запитати Ігоря про роботу для Каті. Він має великі зв’язки, може у судах є вакансія бухгалтера…». Та коли згадала Катрусю в джинсах і вираз обличчя Ігоря, який вислуховує це прохання, роздумалася…
7
Ніна Короєдова (сестра потерпілого у справі Забарова) жила зі своїм чоловіком Іваном та сином у слобідці, над балкою. Будинок, де вони мешкали, залишився Ніні від батьків, які померли один за одним десять років тому. Денис був на дев’ять років молодший за сестру, тож вона оформила над ним опікунство. Та виховувати брата було дуже важко. Дівчина працювала на пошті, зарплату мала невелику, а слобідка – це страшний район…. В кожному будинку – або наркоман, або п'яниця. Хлопці, які тут народжувалися, одразу потрапляли в атмосферу пиятики, хуліганства, бійок та сварок. Одиницям пощастило стати нормальною людиною…
І такі райони є майже в кожному місті. Народився там – і ти потенційний злочинець або жертва. Ще в дитячому садку діти вивчають жаргон, а в школі долучаються до наркотиків чи алкоголю. Як правило, міліція неспроможна налагодити порядок у такому районі, незалежно від того, де він розташований – у Сполучених Штатах, Україні або Китаї. Єдиний превентивний захід – це зачистки.
Підсудні часто характеризують себе таким чином: «Я – з неблагополучної родини». В цій фразі – претензія суспільству. Не упоралася громада, дозволила цій дитині народитися серед наркоманів та кримінальників, а тепер карає її за свою ж хибу та необачність… Найлегше запроторити хлопця до в'язниці.. А у чому він винний? Лише у тому, що не там народився… А чи був у цієї дитини шанс жити іншим життям?.
Денис теж не уник сумної долі… Як сестра не намагалася відгородити його від поганого впливу, та він зв'язався із слобідським хуліганом Каліциним, який ввів його у компанією шибеників. Ватажком там був знаменитий Вовка Куйбіда… З того часу Дениса наче підмінили: додому майже не з’являвся, вчився погано. Зітхнула Ніна лише тоді, коли брата взяли до армії. Та й то сама приклала до цього руку: зателефонувала у військкомат, коли брат був вдома і його взяли вранці тепленьким. Допоки він служив, Куйбіду запроторили до в'язниці, а Каліцина штрикнули ножем у п’яній бійці.
Коли Денис повернувся з армії, Ніна вже вийшла заміж. Стали жити всі разом у батьківській хаті над балкою…. Хлопець пішов працювати вантажником до найближчого магазину, і все начебто залагодилось. Згодом він перейшов у охоронці, а потім чомусь занудьгував і почав пиячити разом із її чоловіком. А як обидва напивалися, то доходило і до бійок. Одного разу Ніна прийшла з роботи, і побачивши жахливу картину, сіла в кутку й гірко заплакала. П'яний обістяний чоловік розтягся горілиць на підлозі, а брат спав на канапі. Навколо Івана розпливлася мокра калюжа, а по його неголеному обличчю з відкритим ротом повзала муха. Ніякого просвіту в житті…