Смак Благодаті

Святкування Нового року за новим стилем у нас є святом світським, а не церковним, і ставитися до нього необхідно як до світського. Це у першу чергу день підбиття підсумків прожитого року, усвідомлення допущених за цей період помилок та складання планів на майбутнє. Чи відзначати його? А чому б і ні? Тільки відзначати пам’ятаючи, що надворі піст. Не думаю, що відсутність у новорічну ніч на столі алкоголю, сала і яєць так уже зіпсує це загальнодержавне свято. Існує достатня кількість рибних та інших вишуканих і цілком святкових страв та напоїв, які достойно виглядатимуть на столі. Та й скакати і танцювати навколо ялинки зовсім не обов’язково, хоча це не виключає наявності самої ялинки як традиційного атрибуту Нового року й об’єкту радості ваших малюків: не варто позбавляти їх чарівності новорічної казки.

А щодо узгодження календарів та стилів то, упевнений, це питання не такого уже й далекого майбутнього. Втім, не в стилях справа, а в нас. Бо не важливо, який стиль надворі, але який в серці нашому.

Буквально слово “стиль” з латинської перекладається як “паличка для письма”. І “паличка” ця, як і все оточуюче нас, насправді пише лише те, що ми дозволяємо їй писати. Як і сказав Господь: “Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе” (Матвія, 12 розділ, 25 вірш). Неважливо, що нас оточує – важливо як ми до цього ставимося. Тож нехай рік, який настає, напише в наших серцях не вбиваючі душу слова агресії та нетерпимості, а животворчі слова смирення й любові. І нехай допоможе нам в цьому Бог!

З Новим роком, кохані мої!..

ДОДАТКИ

ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ?

Що ми, зазвичай, вкладаємо у поняття “ЩАСТЯ”? Що бажаємо один одному? Здоров’я, достатку, успіхів в роботі та на сімейній ниві.

Але я бачив людей здорових – і разом з тим нещасливих.

Бачив багатих – і водночас нужденних.

Бачив успішних в кар’єрі, наділених неабиякою владою – і до краю знедолених.

Бачив, здавалося б, благополучних у сімейному плані – і сильно горьованих.

Таким чином, щастя – це оптимальне задоволення духовних і фізичних потреб людини, і у першу чергу – духовних! Чи можливе воно без мирного духа, без духа СМИРЕННЯ І ЛЮБОВІ? Чи можливе воно взагалі БЕЗ БОГА?..

НІ!

Не обманюйте себе!

ЩАСТЯ – ЦЕ МИР ДУШІ .

Це ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ, мир духа людського.

Це НАПОВНЕНІСТЬ БЛАГОДАТТЮ – позитивною внутрішньою (духовною) силою (енергією), яка допомагає долати усі труднощі земного буття.

Це ВНУТРІШНЯ СВОБОДА.

Це РАЙ ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ.

Це РАДІСТЬ БОГОЄДНАННЯ З ОТЦЕМ (Бог є Любов) ЧЕРЕЗ СИНА (через смирення Христове) ДУХОМ СВЯТИМ (вселенською духовною енергією Любові).

ХОЧЕШ БУТИ ЩАСЛИВИМ – БУДЬ НИМ!

“МИР СВІЙ вам даю!..” – указує Господь.

“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені (усі нещасливі), і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе (ярмо покаяння, самозречення та смирення) і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, І ЗНАЙДЕТЕ СПОКІЙ душам вашим (і знайдете щастя!)...” (Євангеліє від Матвія).

ДУХОВНІ ДОРОГОВКАЗИ

У чому полягає сенс життя? – У ПОСТІЙНОМУ ВДОСКОНАЛЕННІ (одухотворенні, “обоженні”) творіння аж до повного богоєднання із Творцем у вічному житті (власне, до здобуття таким чином життя вічного).

Що ж далі, у вічнім житті? – СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ, безсмертне блаженство богопізнання, солодка безмежність духовного зростання, перехід усе на новий і новий якісний рівень буття. “Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого...”

Яким чином, якою силою діється це? – Це твориться силою Духа Святого – неречовинною, вселенською енергією Божою, яку Церква іменує БЛАГОДАТТЮ.

Що дає нам означена Сила у цьому житті? – Насамперед, породжує в серці нашому МИР або ДУХОВНЕ УТІШЕННЯ – основу людського щастя; далі дарує ОЧИЩЕННЯ, що власне і є джерелом вдосконалення; і, нарешті, подає БЛАГОСЛОВЕННЯ усіх сфер нашого життя – як внутрішньої, так і зовнішньої (здоров’я, матеріальний статок, робота, сімейне благополуччя тощо).

Як отримати означену благодать? – Вона дається вільно – тим, хто праведно живе.

А що означає праведно жити? – Це значить ШУКАТИ правду, ЗНАЙТИ її в Ісусі Христі і ЙТИ дорогою правди, яка веде у життя вічне.

У чому полягає правда Божа? – У СМИРЕННІ ТА ЛЮБОВІ, точніше у ПОКАЯННІ, САМОЗРЕЧЕННІ, СМИРЕННІ та ЛЮБОВІ. Розкрити серце своє перед Небом небес, не робити і не випромінювати зла, смирити душу й тіло свої – ось віхи цієї Правди.

“Смирення – це духовне вчення Христове, яке мислено приймається готовими прийняти його у житницю душі”, – навчає святий преподобний Іван Ліствичник.

Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ!

ВОЗЛЮБИ, а для цього СМИРИСЬ, а отже, прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є – тобто без страху й тривоги, без гніву й роздратування, без гордощів та образи. З МИРОМ! Не випромінюючи зло.

СМИРЕННЯ – це явлений Ісусом Христом ШЛЯХ СПАСІННЯ (вдосконалення). У чому воно полягає? Сьогодні ми майже втратили розуміння суті цього слова і плутаємо його із рабською покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним догідництвом та низькопоклонством, з холодною байдужістю або з святенницькою єлейністю. Ні ж бо! Смирення – це абсолютно активна життєва позиція, а ніяк не погодження зі злом чи життєвими труднощами. У нас виникли проблеми? – давайте повернемося до них обличчям. Смиренно можна (а часто й просто необхідно) сказати “ні!” “Смиренням перемагай ворогів” – навчає старець Силуан.

Смирення – це внутрішня доброта, це духовна тверезість, це НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА. Усякий неспокій суть пристрасть. СМИРЕННЯ Ж – ЦЕ ПОШУК МИРУ. Усе приймати, як із руки Божої. РОБИ, ЩО НАЛЕЖИТЬ, І ХАЙ БУДЕ, ЩО БУДЕ: НА ВОЛЮ БОЖУ – ось основний принцип смирення.

Щастя – це внутрішній спокій, МИР ДУШІ, блаженний стан духа.

Мир душевний дається мирним ДУХОМ СВЯТИМ; Дух Святий здобувається ПОКАЯННЯМ, САМОЗРЕЧЕННЯМ та СМИРЕННЯМ; смирення ж – СЛУЖІННЯМ, тобто ПЕРЕБУВАННЯМ У СЛОВІ, ПОСТІ (стриманості) ТА МОЛИТВІ (сиріч аскезою).

Піст – це СТРИМАННЯ ЯЗИКА, СЕРЦЯ І ЧЕРЕВА; молитва – ПОШУК ЗВ’ЯЗКУ ІЗ БОГОМ.

Перебувати у Слові – значить ЧИТАТИ Й ВИКОНУВАТИ (намагатися виконувати) його.

Самозречення – ВІДСІКАННЯ СВОЄЇ ВОЛІ та повне покладання на волю Божу, відсутність усякого піклування: “І все життя наше Христу, Богу віддамо...”

Покаяння народжується ВІДЧУТТЯМ ВЛАСНОЇ ГРІХОВНОСТІ та ЩИРОСЕРДНИМ БАЖАННЯМ ОЧИСТИТИСЯ (спастися).

Істинна природа життя – це боротьба за Силу, здобуття смиренням мирного Духа Божого. ВІН ЖЕ – УСЬОМУ НАВЧИТЬ.