Твори в п'яти томах. Том 1

16. Як Кирило з старшинами пудром осипалис ь...—> Кирило—Кирило Розумовський, останній гетьман України (1750— 1764). Пудром осипались — перейняли закордонну моду носити парики, обсипані пудрою.

17. Головатий, Антон — один з організаторів Чорноморського козацького війська й ініціатор переселення запорожців на Кубань з Наддністрянщини (1792).

ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ (Містерія)

Більшу частину твору (рядки 175—500) вперше надруковано у львівському журналі «Правда» (1869, № 2—3). Повністю поему опубліковано 1876 р. у «Кобзарі», виданому в Празі зі спогадами Костомарова і Мікешина.

Автограф — в зошиті «Три літа».

Поема Т. Г. Шевченка «Великий льох» спрямована проти соціального та національно-колоніального гніту, здійснюваного на Україні ро* сійським царизмом.

Символізуючи долею «душ» становище українського народу за часів царювання Миколи І, Шевченко висловив своє обурення й гнів з того, що царизм, козацька старшина, Дворянство скористалися з возз’єднання України з Росією, з перемоги над шведами для дальшого закабалення народу. Звідси й негативна оцінка Шевченком діяльності Петра І та Богдана Хмельницького.

У поемі показано глибоку ненависть народу до царів, панів-кріпос-ників і козацької старшини. Три ворони — це образи українських, польських і російських реакційних сил.

1. Містерія (грецьк.) — таїнство. Особливий жанр драматичного твору, що виник у середньовічному театрі (XIV ст.).

2. Суботове (або Суботів)— село і маєток Богдана Хмельницького біля Чигирина. Там він і похований.

3. Юрусь гетьманенко — син Богдана Хмельницького Юрій. Був гетьманом з 1659 по 1663 р. та в 1677—1681 роках.

4. Щ о він їхав в Переяслав Москві присягат и!..— 8 січня (ст. ст.) 1654 р. на раді в Переяславі було ухвалено приєднати Україну до Росії. Богдан Хмельницький присягнув з старшиною на вірність російському цареві Олексію.

5. Цареві московському коня напоїла — в Батурин!, як він їхав в Москву із Полтав и.— Шевченко тут говорить про повернення Петра І з-під Полтави після розгрому шведів 27 червня 1709 р.

6. Батурин — місто на Чернігівщині, в 1669—1708 роках було резиденцією гетьманів Лівобережної України.

7. Чечель, Дмитро — батуринський полковник, прибічник зрадника Мазепи.

8. Сейм — річка, притока Десни. На Сеймі стоїть м. Батурин.

9. Мазепа, Іван — був гетьманом в роках 1687—1708. В жовтні 1708 р. зрадив Росію і Україну і перейшов на бік шведського короля Карла XII. Після поразки шведів під Полтавою Мазепа втік з Карлом XII на турецьку територію, де незабаром і помер.

10. Чута — назва одного з лісів поблизу Суботова.

11. Радзівілл і Потоцький — польські магнати. Бралм участь у польському повстанні 1830—1831 pp. проти царизму. Після придушення повстання жили в еміграції в Парижі. Тут натякається на їх байдужість до визвольної боротьби польського народу. Володіли величезними маєтками в Польщі, Литві і на Україні.

12. Декабристи—дворянські революціонери (визначення

Леніна), здебільшого офіцери, перше покоління революціонерів у Росії; в першій чверті XIX ст. вони' виступили проти царату з метою повалити монархічну владу і встановити в Росії буржуазну республіку. Декабристи мали три організації: «Південне товариства», «Північне товариство» і «Товариство з’єднаних слов’ян». 14 грудня (ст. ст.) 1825 р. декабристи підняли а Петербурзі повстання, яке цар Микола І жорстоко придушив. Царські війська придушили і другий декабристський виступ — повстання Чернігівського полку в околицях м. Василькова на Київщині (кінець грудня 1825 р. — початок січня 1826 p.). Микола І нещадно розправився; з декабристами. П’ять керівників повстання — Пестель, Рилєєв, Бестужев-Рюшн,. С. Му-равйов-Апостол, Каховський — були повішені, решту (понад IQ"O чо/.) заслано на каторгу до Сибіру. Різних кар зазнали також солдати — учасники руху.

Шевченко глибоко співчував декабристам. Побачивши в Нижньому Новгороді у свого знайомого номер герценівського журналу «Полярная звезда», на обкладинці якого були надруковані портрети декабристів, він записує в своєму «Щоденнику» таке: «Обертка,, т. е. портреты первых наших апостолов-мучеников, меня так тяжело, грустно поразили, что я до сих пор еще не могу отдохнуть от этого мрачного впечатления. Как бы хорошо было, если бы выбить медаль в память этого гнусного события. С одной стороны — портреты этих великомучеников с надписью: «Первые русские благовестнтели свободы», а на другой стороне медали — портрет неуд обоза б ываемог о Тормоза с надписью: «Не первый русский коронованный палач».

13. Три указа накаркала на одну дорогу...— укази царя Миколи І про побудову залізниці між Петербургом і Москвою.

14. Да шесть тысяч в одной версте дут передушила...— На будуванні залізниці працювали селяни-кріпаки,. які тисячами вмирали від нелюдських умов праці, голоду та епідемій.

15. Фон Корф — барон М. А. Корф, царський чиновник,' казнокрад, член Державної ради. Керував поліцейською управою за царя Миколи І і одночасно поставляв кріпаків для земляних робіт на будівництві залізниці між Петербургом і Москвою. На цьому добре нажився.

16. щ о розлили з річку крові та в Сибір загнали свою шляхту...— Мова йде про польське повстання 1830—J831 років. Після придушення повстання Микола І заслав до- Сибіру багатьох його учасників.

17. Карамзін, Микола Михайлович. (1766—1826) відомий російський історик і літератор. Написав «Историю- государства Российского» в 12-ти томах.

18. Сулу в Ромні загатила тілько старшинами козацьким й„.— Ромен, або Ромни,— місто на Гіилтавщині, над річкою Сулою, притокою Дніпра. Тут мова йде про скарання Петром І старшин козацьких — однодумців зрадника Мазепи.

19. Просто козаками Фінляндію засіяла; насипала бурта на Орел і... та цареві болота гатил а.— За часів Петра І люд український (особливо козацтво) брав учаоть у війні-з Швецією, зокрема на території Фінляндії; багато козаків і кріпаків загнали на спорудження Петербурга і фортець, на будування укріплень на річці Орелі, на прокладення Ладозького каналу і т. п. У війні з Швецією, а також на важких будівних та земляних роботах загинула велика кількість людей. Бурта (або бурти) — купи, довгі вали (порізн. бурти картоплі).

20. Р ж а в я ц, я — Іржавець — село на Чернігівщині, куди, згідно з переказами, запорожці після зруйнування Січі перенесли образ божої матері.

21. Мучитель — цар Іван IV Грозний (царював у роках 1547—1584), великим князем був проголошений ще 1533 р.

22. Петруха — цар Петро І (був царем у 1682—1725 pp.).

23. Пчела — «Северная пчела», реакційна газета, що виходила в Петербурзі (1825—1853).

24. Ярчук — за народним повір’ям, собака, що народжується видющим, з вовчими зубами.