Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

1031 року. У 1049 році взяв шлюб з Анною Ярослав-

ною, дочкою князя Київської Русі Ярослава Мудро-

го. Їхній старший син Філіпп І був королем Франції у

1060-1108 роках.

Ґібо П'єр Дені(р.н. і р.с. невідомі) — архітектор. За

його проектами у Львові зведено житловий будинок

(1788), перебудовано кам'яницю на майдані Ринок (по-

чаток 19-го століття). Автор садово-паркових ансамб-

лів Львівщини.

Гюґо Віктор Марі(1802, Безансон — 1885, Париж) —

письменник і громадський діяч. Своїм словом виступав

на захист поневолених народів інших країн, підтри-

мував їхню боротьбу за соціальне і національне виз-

волення. Автор поеми «Мазепа», у якій в особі гетьма-

552

на Мазепи втілив споконвічне прагнення українського

народу до волі і незалежності.

Д'Авріль Адольф(1822 — 1904) — французький

діяч культури, дипломат, перекладач, барон. Закінчив

юридичний факультет Сорбонни, працював на дипло-

матичній службі. Один з кращих інтерпретаторів і по-

пуляризаторів творів Т. Шевченка за межами Украї-

ни, перекладач його творів. У книжці «Сентиментальна

мандрівка слов'янськими країнами» (1876) розповів

про Одесу, Галичину, козацтво, опублікував свій пере-

клад уривка з поеми Шевченка «Гамалія». У подорож-

ніх нотатках «З Парижа до острова Зміїного» (1876)

згадується історія Мазепи, змальовано Буковину, зо-

крема Чернівці. У книжці «Дочка Слави. Слов'янсь-

ка поезія. Вибране» (1896) означено географічне по-

ложення України, розповідається про відображення

української природи у світовому письменстві, наведе-

но відомості з життя і творчості Шевченка, надруко-

вані поема Шевченка «Гамалія» в перекладі Д'Авріля,

уривки з поем та щоденника Шевченка, репродукова-

но автопортрет Кобзаря.

Далерак Франсуа-Поль(р.н. і р.с. невідомі) — ме-

муарист. Залишив «Спогади», які були надруковані у

1698 році в Парижі. Перебуваючи на польській служ-

бі, прожив у Речі Посполитій з перервами 13 років і

покинув її близько 1692 року. У своїх «Спогадах» дав

достовірний опис населених пунктів Західної Украї-

ни, де він подорожував у 1679-1681 роках. З симпаті-

єю пише про український народ, підкреслює перева-

ги українських пісень, танців і мови над польськими.

Вважав, що «Україна могла б бути названою великим

553

королівством, зважаючи як на величину її території та

чисельність жителів, так і на добре збудовані міста і на

багатство родючої землі».

Делякруа Ежен (1798, Сен-Моріс, поблизу Парижа—

1863, Париж) — живописець і графік. Цікавився істо-

рією України. У 1824 році створив картину «Мазепа».

Делямар Казимир (1796 — 1870) — французький

політичний діяч, сенатор. У 1869 році подав до фран-

цузького Сенату петицію в українській справі, яку

опублікував під назвою «Un peuple europйen de quinze

millions oubliй devant l'histoire» («П'ятнадцятимільйон-

ний європейський народ, забутий в історії»). Шляхет-

ний син Франції з тривогою писав про долю України:

«В Європі є народ, забутий істориками — народ ру-

синів (українців — А.Т.)... Він має свої традиції, свою

мову, окрему від московської та польської, має вираз-

ну індивідуальність, за яку бореться... Наприкінці ми-

нулого століття всі у Франції і в Європі вміли відрізня-

ти Русь від Москви.» Делямар вимагав для захисту

українців реформи викладання в школах історії, щоб

не забувалось у Франції про український народ.

Де ля Мот(р.н. і р.с. невідомі) — французький ар-

хітектор кінця 18-го століття. Виконав проект палацу

гетьмана України К. Розумовського в Почепі, збудова-

ного українським архітектором О. Яновським.

Де ля Фліз Домінік П'єр, Дем'ян Петрович

(1787, Мец, Франція — 1861, Ніжин, Україна) — ка-

пітан медичної служби армії Наполеона І. У 1812 році

поблизу Смоленська потрапив у полон. Залишився в

Україні і працював лікарем у Київській губернії. Про-

тягом 1847-1854 років створив дев'ять унікальних ру-

554

кописних альбомів, написаних російською і фран-

цузькою мовами, в яких міститься краєзнавчий та

етнографічний опис Наддніпрянщини та Полісся.

Дюран (Дюран-Ґревіль) Еміль Олександр (1838,

Монпельє — 1903) — літературознавець, мистецтвоз-

навець, перекладач. Деякий час викладав французьку

мову в Петербурзі, де зацікавився творчістю Тараса

Шевченка. Для кращого розуміння його творів вивчив

українську мову. Дюрану належить перше у Франції

дослідження про Тараса Шевченка — «Національний

поет Малоросії Шевченко» (1876), яке високо оцінив

Іван Франко. У праці вміщені переклади Дюрана дея-

ких творів Тараса Шевченка.

Етцель П'єр Жуль (1814, Шартр — 1886, Монте-

Карло, Монако) — видавець, політичний діяч, пись-

менник. З його ім'ям пов'язаний розквіт французь-

кої літератури для дітей та юнацтва у другій половині

19-го століття. Серед його друзів була українська

письменниця Марко Вовчок, з якою він співробітничав

понад двадцять років. За дорученням Етцеля Марко

Вовчок переклала твори багатьох французьких пись-