Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

ка Чернігівської області — 1804, Миколаїв) — лікар,

основоположник вітчизняної епідеміології, педагог

533

і культурний діяч. У 1780 році захистив докторську

дисертацію в Лейденському університеті. Продовжив

навчання на медичному факультеті в Парижі і Страс-

бурзі (1780-1783). У 1783 році видав у Парижі книгу

«Дослідження про чуму. .». Член 12 іноземних акаде-

мій наук і наукових товариств.

Самокиш (Самокиша) Микола Семенович (1860,

Ніжин, тепер Чернігівської області — 1944, Сімферо-

поль, Крим) — живописець і графік. Навчався в Пари-

жі (1886-1889).

Севрюк Олександр(1893 — 1941) — громадський і

політичний діяч, член Центральної Ради, член делега-

ції Української Народної Республіки (УНР) на мирних

переговорах у Бресті-Литовському між УНР і держа-

вами Четверного союзу (лютий 1918 року), посол УНР у

Берліні (лютий-квітень 1918 року), член делегації УНР

на переговорах у Парижі (з квітня 1919 року), згодом

член місії УНР у Римі. У 1920-1931 роках на еміграції у

Франції, пізніше жив у Німеччині. Автор спогадів про

переговори в Бресті-Литовському. Загинув при загад-

кових обставинах.

Сельська Марія Іванівна (1903, Коломия, тепер

Івано-Франківської області — 1980, Львів) — живопи-

сець. Дружина Романа Сельського. У 1929-1930 роках

навчалася в академії «Модерн» у Парижі.

Сельський Роман Юліанович (1903, Сокаль, те-

пер Львівської області — 1990, Львів) — живописець.

У 1927-1929 роках навчався в Парижі.

Семирадський Генріх Іполитович, справжнє ім'я

Хенрик (1843, с. Печеніги, тепер смт Харківської об-

ласті — 1902, Стшалково поблизу м. Ченстохова,

534

Польща) — живописець, професор, академік. У 1878

році на Всесвітній виставці в Парижі відзначений «Ґран

Прі» і нагороджений французьким орденом Почесного

Легіону за картини «Світочі християнства» та «Жінка

або ваза». Член Паризької академії художеств.

Серебрякова Зінаїда Євгенівна (1884, с. Нескучне,

тепер Харківської області — 1967, Париж) — живо-

писець. З 1924 року жила і працювала в Парижі.

Симиренко Левко Платонович (1855, с. Млієв на

Черкащині — 1920, там же) — помолог, педагог. Син

П.Ф. Симиренка. Створив у Млієві маточний колекцій-

ний сад і помологічний розсадник. Клоновим добором

створив широко відомий сорт яблуні «Ренет Сими-

ренка», саджанці якого надсилав до Франції. Він ав-

тор ґрунтовних творів в галузі помології і досліджень

з історії плодівництва Криму. Його книга «Кримське

промислове плодівництво» здобула світове визнання.

З 1895 року Симиренко — почесний член Французь-

кого помологічного товариства, яке у 1913 році нагоро-

дило його золотою медаллю.

Симиренко Платон Федорович (1821, Сміла, те-

пер місто на Черкащині — 1863) — український цу-

крозаводчик. Батько Л.П. Симиренка. Цукрове вироб-

ництво вивчав у Франції. Один із керівників фірми

«Брати Яхненко і Симиренко».

Сікорський Ігор Іванович (1889, Київ — 1972, Іс-

тон, штат Коннектикут, США) — авіаконструк-

тор, один з піонерів авіації. У 1906-1907 роках навчав-

ся у паризькій технічній школі Дювіньо де Лано, де

ознайомився з технічними новинками того часу в га-

лузі авіації.

535

Сірко Іван Дмитрович (між 1605 та 1610, ймовір-

но Мерефа на Харківщині — 1680, с. Грушівка, тепер

с. Іллінка Дніпропетровської області) — кошовий

отаман Запорізької Січі у 1663-1668 і 1673-1680 роках.

Брав участь в облозі фортеці Дюнкерк, зайнятої іспан-

цями. У жовтні 1646 року Сірко штурмом здобув фор-

тецю. Французи гідно оцінили героїзм і військову май-

стерність українських козаків і пізніше поставили на

березі протоки Па-де-Кале погруддя Івана Сірка.

Скліфосовський Микола Васильович (1836, побли-

зу Дубоссар, Молдова — 1904, с. Яківці, тепер у межах

Полтави) — хірург, педагог. У 1859-1871 роках пра-

цював в Англії, Франції, Німеччині та Україні (Одеса,

Харків, Київ).

Скобликов Олександр

Павлович

(р.н. 1929,

м. Дружківка Донецької області) — скульптор. У 1954

році закінчив Київський художній інститут. Пам'ят-

ник Тарасу Шевченкові у Шалет-сюр-Луен (1974,

Франція).

Смольський Григорій Степанович (1893, с. Підгір-

ки, тепер у складі м. Калуша Івано-Франківської об-

ласті — 1985, Львів) — живописець. У 1834-1835 роках

навчався в Парижі.

Сологуб Андрій (1922, Конотоп, тепер Сумської

області — невідомо) — живописець, скульптор, гра-