Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

1759 року в битві під Мінденом (Вестфалія, Німеччи-

на) він був смертельно поранений і цього ж дня граф

Григор Орлик, генерал-поручик, генерал-ад'ютант

польського короля Станіслава Лєщинського, кавалер

шведського ордена Меча і французького ордена Свя-

того Людовіка, національний герой Франції помер від

ран у діючий армії біля Міндена на Рейні. Місце його

поховання невідоме.

Після смерті графа Орлика король Людовік XV пи-

сав до його вдови: «Мадам! Я втратив досконалого

шляхтича, Франція — сміливого і видатного генера-

ла, ім'я якого залишиться в славетних анналах армії.

103

У безмежному горі, що Вас спіткало, знайдіть розва-

гу в цьому моєму признанні, що пан граф Орлик помер,

як личить помирати людині його роду й гідності».

Графиня Олена Орлик ле Брюн де Дентевіль помер-

ла 12 грудня 1775 року. Дітей Орлики не мали, і замок

перейшов до нащадків брата Олени.

На честь Григора Орлика летовище під Парижем

названо його ім'ям — Орлі.

104

ВОЛЬТЕР

105

(1694 — 1778)

французький письменник, філософ, історик

Серце Вольтера належить Фран-

ції, а його ідеї — всьому світу.

Крилата фраза

Чим люди освіченіші, тим вони

вільніші.

Вольтер

Серед

видатних

дія-

чів

французького

Про-

світництва

18-го

століт-

тя провідною постаттю був

письменник,

філософ

та

історик Вольтер, який сво-

їми творами створив систе-

му

поглядів політичного і

релігійного

вільнодумства,

діставшого

назву

воль-

тер'янства. Його творчість

відіграла значну роль в

ідейній підготовці Вели-

кої

французької

револю-

ції 1789-1794 років та в розвитку

світової

прогресив-

ної думки.

Вольтер народився 21 листопада 1694 року в Пари-

жі в родині нотаріуса Франсуа Аруе, його справжнє

ім'я Франсуа Марі Аруе, Вольтер — псевдонім. Мати,

106

Маргарита Домар, походила з дрібних дворян. Через

декілька років після народження сина вона померла і

в дитячі роки його виховував абат Франсуа де Шато-

неф, близький родич родини Аруе.

Хлопчик рано виявив обдарованість, вже в п'ять ро-

ків почав складати вірші. Коли Франсуа Марі мину-

ло десять років, його віддали у престижний єзуїтсь-

кий колеж Людовіка Великого, де він вчився сім років.

Вчився відмінно, звернувши на себе увагу витончени-

ми жартами, дотепністю, вигадками, задиркуватістю.

Після закінчення колежу (1711) на вимогу батька

вивчав юриспруденцію, але невдовзі залишив учбо-

ві заняття і почав літературну діяльність. Його лірика

була сповнена матеріалістичними та атеїстичними іде-

ями, містила в собі випади проти королівського двору.

У травні 1717 року за вільнодумство та сатиричні

вірші на регента Франції герцога Орлеанського моло-

дого поета ув'язнили в Бастилію. В тюрмі, де його утри-

мували одинадцять місяців, він пише трагедію «Едіп»

і поему «Генріада». Звільнившись з ув'язнення видає

«Едіпа» і вперше підписується іменем Аруе де Воль-

тер. У 1718 році п'єса «Едіп» була поставлена в Пари-

жі і мала великий успіх. З цього часу Вольтер став зна-

менитим і на протязі шістдесяти років був провідною

постаттю французької літератури. Завдяки багатобіч-

ній обдарованості і колосальній працездатності, Воль-

тер виявив себе у всіх галузях літературної творчості,

розвитку філософської думки та історичних дослід-

женнях.

На початку 1726 року сталася словесна сутичка

Вольтера з впливовим аристократом де Роганом, який

107

привселюдно образив Вольтера, глузуючи з його не-

дворянського походження. За відповідь Вольтера —

«Пане, моє ім'я чекає слава, а ваше — забуття!» — ла-

кузи бундючного аристократа побили поета кийками і

він на собі зазнав, що таке соціальна несправедливість.

Вольтер намагався відомстити кривднику і викликав

його на дуель, але був заарештований і ув'язнений до

Бастилії. Невдовзі його випустили з в'язниці за умо-

вою, що він покине Францію. Наприкінці 1726 року

Вольтер виїхав в Англію і перебував у вигнанні біль-

ше двох років. Тут він познайомився з працями Джо-

на Локка, Френсіса Бекона, Ісаака Ньютона, Уільяма

Шекспіра. Його вразила політична система Англії, ан-

глійська демократія і особисті свободи людини, що різ-

ко контрастували із політичними умовами Франції.

Перебування в Англії зміцнило його прихільність до

віротерпимості і політичних свобод.

В Англії Вольтер починає писати дві великі праці:

«Історію Карла ХІІ, короля Швеції» і «Філософські

листи». Повернувшись з вигнання (1729), він розшукує

відомості про шведсько-український союз 1708 року,

про українського гетьмана Мазепу та його боротьбу за