Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Іван Сірко із усім кошем запорозьким.»

Видатний французький поет Ґійом Аполлінер в од-

ному зі своїх кращих ліричних творів «Пісні нелюбого»

(1903) звернувся до української теми, використавши

«Відповідь запорізьких козаків турецькому султанові»

у віршованій формі (переклад Миколи Терещенка21):

Злочинніший ніж лиходій

Рогатий нібито чортяка

Ти справжній Вельзевул гидкий

69

Що сіє скрізь мерзоту всяку

Не підем ми на шабаш твій

Гнила Салоницька рибина

Жахне кільце бридких примар

Списом розідрана личина

Коли кишки здимав катар

Родила сука юду-сина

Заюшений подільський кат

Що вартий тільки глузування

Свиняче рило кінський зад

Це наша відповідь остання

Затям її проклятий гад

«Відповідь...» послужила також сюжетом для відомої

картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецько-

му султанові» (1878—1891).

Під час Чигиринських по-

ходів

турецько-татарських

агресорів

1677-1678

років

Сірко перешкоджав втор-

гненню 200-тисячної армії

ворога на Правобережну

Україну. У 1679 році запо-

рожці під проводом Сірка

організували похід проти ту-

рецьких і татарських фор-

тець на Дніпрі, які перешкод-

жали виходу козацьких

чайок22 у Чорне море, і зруй-

нували їх дощенту. Це був

останній похід старого вояка.

Козацька

«Чайка».

70

Постать Сірка як вояка і національного героя справ-

ляла на сучасників і наступні покоління українських

козаків величезне враження. Козаки казали, що рівно-

го Сірку не було, немає і ніколи не може бути.

Влітку 1680 року Сірко захворів. Після нетривалої

хвороби він помер 11 серпня 1680 року на своїй пасіці в

селі Грушівка, нині село Іллінка Томаківського району

Дніпропетровської області.

Запорожці поховали Івана Дмитровича з великою

журбою і військовими почестями на Січовому кладо-

вищі поблизу села Капулівки, нині Нікопольського

району Дніпропетровської області. На могилі козаки

поставили камінь-пам'ятник із написом: «Року Божого

1680 месяца августа 1 дня23 преставился раб Бож Иоан

Серко Дмитрович атаман кошовий Войска Запорож-

ского за его ц.п.в.24 Федора Алексеевича. Память пра-

ведного со похвалами».

У 1709 році московські війська Олександра Менши-

кова за наказом Петра І зруйнували Чортомлицьку

Січ і поглумилися над козацькими могилами. Свіжі мо-

гили розкопали і трупам відрубали голови. Тоді ж був

розбитий кам'яний хрест на могилі Сірка, а саму моги-

лу зрівняли із землею. У 1732 році козаки перенесли

останки кошового із Січового кладовища на нове міс-

це — в Капулівку. 1775 року, під час руйнування Нової

Січі за наказом Катерини ІІ, могила Сірка була знову

зруйнована.

У 1954 році на могилі було встановлено погруддя

Сірка за малюнком Іллі Рєпіна і на гранітній плиті зро-

блено напис: «Тут похований кошовий отаман війська

Запорозького Іван Дмитрович Сірко — 1.VIII.1680 р.»

71

Нижче могили поклали плиту з написом: «На цій міс-

цевості знаходилась Запорозька Січ, яка була центром

запорозького козацтва і відіграла прогресивну роль в

історії українського народу».

У листопаді 1967 року, у зв'язку із загрозою зато-

плення могили водами Каховського водосховища, вона

була перенесена на нове місце, до підніжжя Стороже-

вої могили біля села Капулівки. Тоді ж за черепом Сір-

ка було відтворено його образ і виготовлено погруддя,

яке встановили на могилі у 1980 році. На постаменті

вибитий напис: «Кошевому атаману войска Запорож-

ского И.Д. Сирко. Умер 1680 г.»

72

Як українські козаки у 1646 році

допомогли французам оволодіти іспанською

фортецею Дюнкерк

У 1618 році почалась перша загальноєвропейська

війна між країнами габсбурзького блоку, до якого вхо-

дили іспанські і австрійські Габсбурґи, підтримувані

католицькими князями Німеччини, папством та Поль-

щею, і антигабсбурзькою коаліцією, яку складали ан-

тигабсбурзький рух у Чехії, Данія, Швеція, Франція,

Голландія, Московія та Англія.

Війна була спричинена намаганням Габсбурґів уста-

новити своє панування в Європі. Вона тривала до 1648

року і отримала назву Тридцятилітньої війни. Війна за-

кінчилась Вестфальським миром 1648 року, який обір-

73

Українсько-французькі

зв'язки

в особах, подіях та легендах

вав спроби австро-іспансь-

ких Габсбурґів встановити

свою гегемонію в Європі і

закріпив на тривалий час

політичну

роз'єднаність

Німеччини.

За ініціативою першо-

го міністра Франції карди-

нала Рішельє25 (15 85-1642)

Франція з 1635 року взя-

ла участь у Тридцятилітній

війні 1618-1648 років і очо-

лила антигабсбурзьку коа-

ліцію.

1644 року французький

Кардинал

Рішельє

уряд почав переговори із За-

(1585-1642).

74

порізькою Січчю з