Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

400 рисунків до цієї книги Самокиш виконав з фото-

графій, знятих під час мандрівки. Поєднання доку-

ментальної достовірності з виразністю віртуозного ри-

сунка створює враження безпосередніх замальовок з

натури. Це дало привід помилково вважати, що Само-

киш і сам мандрував по Індії. За художнім оформлен-

ням книга Радде представляє один з кращих зразків

книжкової графіки свого часу.

Ілюстрації Самокиша до книг «23000 миль на яхті

290

«Тамара» (1890-1891), «По

білому світу» (1893-1894),

«Великокнязівське і царсь-

ке полювання на Русі»

(1894-1896),

«Біловезька

Пуща», до творів О.Пушкі-

на, Л.Толстого, Я.Полонсь-

кого, численні рисунки до

видань з історії полків ро-

сійської армії та до книг з

історичної і військової те-

матики принесли йому сла-

ву видатного майстра гра-

фічного мистецтва.

Художник М. Самокиш.

Хорти.

291

Українсько-французькі

зв'язки

в особах, подіях та легендах

У 1900 році на Всесвітній

Малюнок пером.

1896рік.

художній виставці в Пари-

жі за картину «Четверня на повороті» художнику при-

судили бронзову медаль.

Мешкаючи і працюючи в Петербурзі, художник не

поривав зв'язків з Україною, його хвилювала її геро-

їчна історія. У 1900 році разом зі своїм другом С.Ва-

сильківським і українським істориком Д.Яворниць-

ким він видає альбом «З української давнини», який

продовжував традиції альбому «Живописна Украї-

на» Т.Шевченка. Д. Яворницький стисло виклав істо-

рію українського козацтва і написав нариси про героїв

визвольної боротьби українського народу. С.Василь-

ківський намалював акварельний портрет кожного ге-

роя, а М.Самокиш виконав рисунки на теми життя і ді-

яльності намальованого персонажу. Самокиш виконав

рисунки пером до 20 сюжетів альбому, серед них пор-

292

трети уманського сотника Івана Ґонти138, героя пое-

ми Т.Шевченка «Гайдамаки», та народного письмен-

ника і філософа 18-го століття Григорія Сковороди139.

Рисунки Самокиша до альбому пройняті духом народ-

ності, спираються на глибоке знання побуту і душевну

близькість художника до свого народу.

У 1903-1906 роках Самокиш разом з Васильківсь-

ким виконав велику роботу в галузі монументально-

декоративного живопису — настінні розписи в будин-

ку Полтавського губернського земства. У цій роботі

Самокишу належать орнаментальні панно і обрамлен-

ня фрескових картин за мотивами народного декора-

тивного мистецтва. З Васильківським він намалював

велике фрескове панно «Козак Голота»140.

У 1904 році, коли почалася російсько-японська вій-

на, Самокиш як військовий художник-кореспондент

журналу «Нива» виїхав на фронт. Його велика серія

рисунків і акварелей була опублікована на сторінках

журналу «Нива» та в альбомі «1904-1905. Война из

дневника художника». У своїх рисунках він розкри-

ває трагедію війни, в якій гинуть маси людей обох во-

юючих сторін, загальнолюдський характер цієї траге-

дії. Всі його симпатії на боці народу. Альбом Самокиша

є видатним явищем у мистецтві батального жанру по-

чатку 20-го століття.

У 1912 році художник разом з Васильківським видає

альбом «Мотиви українського орнаменту». В альбомі

представлені мотиви вишивок, виконаних шовком, зо-

лотом і кольоровими нитками. Рисунки Самокиша пе-

редають красу і багатство кольорового рослинного ві-

зерунку і різноманітну техніку українських вишивок.

293

З 1893 року художник почав педагогічну діяль-

ність у Петербурзькій школі Товариства заохочення

художників як викладач рисунка. З листопада 1911

року став викладачем у майстерні батального жанру

Петербурзької академії художеств. На початку 1913

року його обрали професором-керівником батальної

майстерні і призначили дійсним членом Академії ху-

дожеств. Праці з учнями Самокиш приділяв багато

уваги і часу. Суворий і вимогливий, він умів вносити в

навчальні заняття постійну атмосферу високої любові

до мистецтва, до батального жанру, користувався ве-

ликою любов'ю учнів і був для них прикладом невтом-

ної праці.

У період Першої світової війни 1914-1918 років ху-

дожник публікує в журналах окремі рисунки із Захід-

ного і Південного фронтів.

У 1918 році Самокиш виїхав у Крим для лікування.

Громадянська війна перешкодила йому повернутися в

Петроґрад. У цей час він створює ряд картин про бої в

Криму.

З 1921 року Самокиш жив у Сімферополі, де прой-

шло майже все його подальше творче життя. Тут він

викладав рисунок в загальноосвітніх школах, брав

участь у створенні художнього технікуму і викладав

у ньому. У 1936-1941 роках працював у Харківсько-

му художньому інституті професором-керівником

ба-

тального та історичного живопису.

У 1929-1939 роках Самокиш створює серію історич-

них картин і малюнків, присвячених визвольній бо-

ротьбі українського народу на чолі з Богданом Хмель-

ницьким проти польської шляхти. Одночасно працює

294