Украина, чи навчають нас уроки истории?

Мазепа був великим магнатом, володв землями 20 тис. залежних селян близько 100 тис. душ, свох противникв ворогв умв усувати чужими руками.

Так поступив вн з скрою Кочубем, як повдомили Петра 1-го про зраду Мазепи, за що поплатилися свом життям. А Мазепа цлував чоботи Петра 1-го клявся у врност. Цим далеко не вичерпувався чорний список постйно зради Мазепи, який рвався до необмежено влади, намагаючись перетворитися в помщика- крпосника закрпачити весь народ.

Вн був одним з найхитрших найпдступнших дячв на Укран. Служив у польського короля до 1669 р., потм повернувся на Украну вступив на службу до Гетьмана Петра Дорошенка. Пзнше перейшов до Гетьмана Лвобережно Украни вана Самойловича, переконав його зробити свою довреною особою. 1687 р. став наступником Самойловича протягом 21 року був Гетьманом Лвобережно Украни.

Вся його дяльнсть була направлена на власне збагачення збагачення козацько старшини, якй роздавав бльше тисяч дарчих на землю.

Мазепа, вдбравши чимало земл у селян, став одним з найбагатших феодалв вропи. Вн допомагав священнослужителям , за що т пдтримували його всляко прославляли, тод як селянство та рядове козацтво ненавидли Мазепу боролись проти нього. У 1692 р.Петро ваненко- Петрик - писар, який добре знав про антинародн д Мазепи, втк на Запорзьку Сч став готувати козакв проти гетьмана Мазепи козацько старшини, "яка смокче народну кров".

З початку царювання Петра 1-го Мазепа став його пдтримувати козацькими походами проти турок татар, а потм Петро 1-й використав козакв у вйн проти Польщ, яка окупувала Правобережну Украну, Литву Блорусю. Мазепа врно служив Петру 1-му в роки будвництва каналв та Петербурга - "вкна Рос" у вропу. Протягом багатьох рокв вн посилав туди тисяч селян козакв.

Швеця, одна з могутнх держав Пвнчно вропи, в 1700 р. розпочала Пвнчну вйну з метою завоювання земель кран вропи. Спочатку головн сили шведсько арм вдерлись на територю Захдно Украни. Загарбники псля тривало облоги захопили Львв, вчинили кроваву розправу над населенням мста пшли дал - на земл Блорус, до кордонв Рос. Шведський король Карл 12-й на чол сво арм через Смоленськ рвався на Москву.

Але зростаюча боротьба народних мас та нестача продовольства змусили шведську армю повернути на пвдень, де чекав гетьман Мазепа - дворушник, безпринципна незвичайно хитра людина. Усе сво життя вн перекидався вд слабшого до сильншого покровителя, обманом заслуговував довр*я одночасно пдступно плв тенета змов.

Гетьман .Мазепа тамно виношував плани переходу на бк ворога. Вн вв переговори з польською шляхтою, яка мряла повернути соб втрачен володння на Лвобережж, а також з Карлом 12-м, якому обцяв допомогу - 50 тис, козакв, тепл квартири,вдосталь продовольства та фуражу.

У жовтн 1708 р. Мазепа виступив з своми полками назустрч Карлу 12-му. Свом же козакам пояснював, що попереду х чека об*днання з росйськими вйськами для спльних дй проти шведських нтервентв. лише наблизившись до шведського табору, пд тиском козакв вн вимушений був розкрити сво намри. Це призвело до того, що майже вс козацьк пдроздли залишили Мазепу. Пдтримали його лише близько 2 тис. козакв.

Проте бльшсть з тих, що залишилась з Мазепою, не виявили бажання воювати разом з шведами проти Рос. Звстка про зраду Мазепи рознеслась по всй кран, вона викликала гнв народу, у тому числ й козакв, бльша частина яких обдналася з росйською армю для боротьби проти шведв.

Вдома сторична Полтавська битва завершилася повною поразкою шведських загарбникв.

Пдводячи пдсумки сказаного про Мазепу, ми не можемо не згадати ще про одну цинчну мерзенну зраду по вдношенню до свого народу. Цитумо документ: у лист до найближчого до Петра 1-го дяча Меншикова Мазепа "настоятельно советовал уничтожить Запорожскую Сечь, но сделать это руками русских солдат, т.к. ему неудобно уничтожать украинских казаков". (М.И.Костомаров. Мазепа.- М.,1992. С.14).

8. Судьба Украины после гетмана Мазепы.

" ...псля переходу Мазепи до Карла 12-го, Петро 1-й наказав обрати нового гетьмана. Було обрано вана Скоропадського, щирого однодумця .Мазепи.

Петро 1-й призначив при гетьман мнстра - резидента, який повинен стежити за гетьманом, прислухатися до розмов старшини та козакв про все доносити.

Гетьманську столицю перенесено до Глухова, на самий кордон з Московю.

Петро сам призначав полкову та сотенну старшину. На полковникв Стародубського, Чернгвського, Нженського були призначен москал; призначав вн на рзн посади сербв, нмцв, волохв; роздавав матки, конфскован у "мазепнцв", росянам та ншим чужинцям.

Ус ц люди визнавали тльки владу царя.

Значення та влада гетьмана сходили нанвець.

Петро вживав усх заходв, щоб ослабити Украну.

Десятки тисяч людей вдряжалося на спорудження фортець, копання каналв бля Ладожського озера, будування ново столиц С - Петербургу на фнських болотах, тяжкому, особливо для укранцв, клмат. Вони ж будували укрплення над Каспйським морем, над Тереком, на Кавказ, копали канал мж Волгою Доном, коло Царицина.

Господарство руйнувалося: йшла реквзиця коней, волв, збжжя; по селах стояли росйськ полки на повному утриманн населення.

Украна за 20 рокв псля упадку Мазепи збднла.

Деморалзаця дедал бльше охоплювала вищ верстви суспльства.

Гетьман втрачав свй авторитет.

1772 р. засновано Малоросйську Колегю з шстьох московських старшин з президентом - бригадиром Вельямновим на чол.

Старий гетьман .Скоропадський пробував був протестувати, але марно.

Вн не перенс удару незабаром 3 липня 1772 р.
– помер.

Псля похорону .Скоропадського старшина тимчасово уповноважила Чернгвського полковника П.Полуботка як наказного гетьмана.

Одночасно до Глухова прихав бригадир Вельямнов сформував Малоросйську колегю.

Так постали два уряди: Генеральна Вйськова Канцеляря з наказним гетьманом Полуботком та Малоросйська Колегя з бригадиром Вельямновим мж ними почалися тертя.

П.Полуботок була людина енергйна, твердо вдач, оборонець автономних прав Украни. Вн подав протест до Сенату проти Малоросйсько Колег, про повернення Укран старих прав обрання гетьмана.

Петро 1-й наказав заарештувати Полуботка, всю старшину, що була з ним в Петербурз, всх укранцв, що пдписали петицю.

Псля смерт Петра 1-го у счн 1725 р., всх арештованих звльнено, але нтерновано в Петербурз.

Це був повний розгром укрансько старшини.

В Укран все затихло, пригнчено терором.

У 1727 р. був обраний на гетьмана Данило Апостол, який мав 73 роки.

Вн був однодумцем .Мазепи у питанн союзу з Швецю користувався його довр*ям. Неясними залишаються мотиви, з яких вн покинув Мазепу вернувся до Петра 1-го.

22 счня 1728 р. Данило Апостол запросив затвердити "Березнев статт", але одержав так зван "Решительные пункты" в яких зовсм не згадуться про договр Украни з росйським урядом. Вони мали форму "указу" царського уряду гетьманов.