6.80
рейтинг книги
І сьогодні, чотири століття по тому, кожен читач мимоволі ставить себе на місце Робінзона Крузо і питає: а чи зміг би я пройти через такі випробування, зберігши людську гідність? Розділ 1 Робінзон Крузо Батько мій був із Бремена. Здобувши торгівлею добрі статки, він переїхав до Англії, де й одружився з моєю матір’ю, яка походила з шанованої родини Робінзонів. Я народився 1632 року в місті Йорк; мені дали ім’я Робінзон, прізвище ж батька – Крейцнер, але, за звичаєм англійців спрощувати…
6.00
рейтинг книги
Він окинув задоволеним поглядом свій ошатний костюм, шапочку, в якій ходив по готелю і яка тепер лежала на сусідньому стільці, тонкий золотий ланцюжок на жилеті, від кишеньки до кишеньки, перлину в краватці, що своїм молочним сяйвом, здавалося, пом’якшувала темний колір його смаглявого обличчя, черевики з російської шкіри, шовкові шкарпетки, які виглядали з-під коротеньких штанів, ажурні й гаптовані, мов панчохи кокотки. Відчуваючи на собі цікаві жіночі погляди, Гальярдо несвідомо прибирав гордовитої…
5.00
рейтинг книги
Для декого — і в Нью-Йорку, і в Бостоні — письменник був особою екзотичною, несподіваною в багатстві свого духовного розвитку. Звідки він з’явився? На якій землі виріс цей дивний азіатський філософ? І згадувалась Алма-Ата. Сонячна, в енергії життя столиця його республіки. Шереги білокорих тополь над алма-атинськими вулицями, що вночі шелестять зовсім по-українському, а під ними внизу арики дзюрчать голосом Азії, її трударів і поетів; у тому дзюрчанні мелодія тисячоліть… У щось єдине,…
5.00
рейтинг книги
В дитинстві і за молодих літ Генріх і Томас були дуже близькі, мали багато спільного. Пізніше життєві шляхи братів розминалися іноді дуже далеко, щоб наостанку зблизити їх, об’єднати в однакових поглядах на основні проблеми, які хвилювали людство в 30 — 40-х роках. Обидва брати дістали добру освіту, обидва рано виявили нахил до літератури та мистецтва. Молодий Генріх певний час навіть вагався, стати йому маляром чи літератором. І хоча він обрав друге, однак гостре око художника, особливе вміння бачити…
5.00
рейтинг книги
Велетенський задум «Людської комедії» художньо здійснювався як авангардне явище широкого демократичного руху французького мистецтва, що протягом 30-40-х рр., поступово відтискуючи романтизм, стверджувало метод критичного реалізму. Золя — художник слова завоював світову славу, головне, як автор двадцятитомного циклу романів про Другу імперію Наполеона III, яку письменник називав «незвичайною епохою безумства і ганьби». Після революції 1848 р. перший план національно-історичного процесу Франції…
5.00
рейтинг книги
Улюбленими письменниками гімназистки Нетті, як і більшості її товаришок, були Лессінг, Гете, Шіллер, брати Грімм, Клейст, Гельдерлін, Келлер. Серед цих звичних імен, може, трохи незвично могли прозвучати лиш двоє: Бюхнер і Гейне. По закінченні гімназії Нетті Рейлінг з 1919 року студіює історію мистецтв, філологію і навіть синологію в Кельнському, а згодом у Гейдельберзькому університеті. Коло її літературних інтересів розширюється: тепер до нього входять і письменники інших народів, у першу…
7.50
рейтинг книги
Люблінське реальне училище Прус закінчив в 1866 році і тоді ж був зарахований на математично-фізичний факультет Варшавської головної школи (згодом — Варшавський університет). Провчився він тут недовго, моральна й наукова атмосфера закладу були невиносні для майбутнього письменника, допікали його й матеріальні нестатки. Через два роки Прус кидає навчання і поринає з головою у варшавське життя того часу, вперто намагаючись віднайти своє місце. Він був гувернером, канцеляристом, слюсарем і народним…
7.17
рейтинг книги
Бродяжницькі звички, до яких належали й зловживання алкоголем та жування тютюну, визначили дещо особливе становище Гашека в богемній компанії. І, звичайно, він явно перевищував всіх своєю фантазією і темпераментом. Збагнути його було нелегко. Він нікого не посвячував у своє внутрішнє життя, відтак екстравагантність його вчинків пояснювалась з боку найближчого оточення як певна душевна ненормальність. (Один з його тодішніх приятелів, доктор Р. К., влучно сказав про нього: «Гашек був anima pia (тиха…
5.00
рейтинг книги
Та хоч би яка болюча була та недуга, викликана радше об’єктивними причинами, ніж суб’єктивними, кожний твір Діккенсів ніс у собі живе дихання землі. А тому особливо символічне звучання мають слова, що сказав Діккенс на самому порозі смерті, того страшного дня — 7 липня 1870 року — коли він, уражений апоплексією, вже непритомніючи, впав на руки своєї подруги Джорджини Гогарт: «Хочу лишитись на землі!..» А таки справді, хоч би в яку піднебесну височінь заносила Діккенса його романтична мрія,…
5.00
рейтинг книги
За часів Третьої республіки антиклерикальна тема зберігала не меншу політичну злободенність. В перші роки після падіння Другої імперії та розгрому Паризької комуни церква зайняла ворожу до нового уряду позицію, обстоюючи ідеї нової монархічної реставрації. 1873 року президент Мак-Магон за допомогою створеного ним консервативного міністерства намагався повалити Республіку, дістаючи в цьому активну підтримку духівництва, а надто єзуїтських общин. Клерикальна пропаганда одурманювала французів чутками…
5.00
рейтинг книги
Ее невестка, Элизабет Будденброк, урожденная Крегер, смеялась тем крегеровским хохотком, который начинался неопределенным шипящим звуком; смеясь, она прижимала к груди подбородок Как все Крегеры, консульша отличалась величавой осанкой, и хоть и не была красавицей, но ее чистый, ровный голос, ее спокойные, уверенные и мягкие движения радовали всех и каждого своей чинной неторопливостью. Ее рыжеватые волосы, на макушке уложенные в маленькую корону и крупными локонами спускающиеся на уши, превосходно…
7.00
рейтинг книги
Проте йдеться не так про нестатки, в яких жив молодий Хемінгуей, — такою була доля багатьох молодих письменників, художників, музикантів, — як про віру в свою щасливу зірку, наполегливість , з якою він домагався своєї мети. Його оповідання поверталися з редакцій; він надсилав туди інші, але написані так само, без найменшого намагання піти на компроміс, на поступку інтересам журналу або звичкам читачів. Хемінгуей високо ставив видатного американського романіста і новеліста Скотта Фіцджеральда,…
7.50
рейтинг книги
У творчості видатного німецького письменника щасливо поєдналися велика загальноєвропейська культурна традиція і глибоке знання національної дійсності. Генріх Мани з молодих років був захопленим шанувальником французького народу, прекрасного мистецтва і культури Італії. Найвеличнішою подією в історії людства він вважав Французьку революцію, яка «коштувала стільки крові, осяяла казковим світлом наступні століття і досі зігріває людей». Манн високо цінував великих французьких письменників Стендаля,…
5.00
рейтинг книги
Прогресивні письменники і своїми художніми творами, і теоретичними працями по-своєму дискутували також із занепадницько-естетською літературою, а потім і з модерністськими течіями першої третини нашого століття. Надійних союзників у їхніх пошуках і боротьбі вони бачили в російських класиках, до яких на початку століття долучилося і славетне ім'я Максима Горького. А в останнє десятиріччя творчості Ґолсуорсі англійський критичний реалізм осягає нові обрії в творах молодшого покоління романістів— Річарда…
5.00
рейтинг книги
Світосприймання Гофмана сформувалося в умовах феодально-роздрібненої Німеччини, що, на відміну, скажімо, від Англії або Франції, не лише перебувала в стані соціально-економічного занепаду, а й була фактично позбавлена навіть загальнонаціональної свідомості. Вихований в атмосфері бюргерської обмеженості, Гофман, проте, не став виразником інтересів свого середовища. Він, власне, й не належав до нього. Його духовні прагнення були пов'язані з іншою стихією — з театром, образотворчим мистецтвом, музикою,…
6.80
рейтинг книги
Наприкінці XIX століття зростає інтерес до природничих наук, які дають складну картину органічного життя. Однією з причин цього був сам капіталістичний устрій, який виявляв свою неспроможність влаштувати людське суспільство розумно і справедливо. І ця його неспроможність ставала очевидною для мислячих людей. А та частина інтелігенції, яка не приймала ідею соціальних перетворень, спрямовувала свої пошуки в різні галузі науки. На кінець XIX — початок XX століття наука стає визначальним чинником майже…
5.00
рейтинг книги
Мольєр КОМЕДІЇ MOLIERE LES PRECIEUSES RIDICULES. 1659 LE TARTUFFE, OU L’IMPOSTEUR. 1664-1669 DON JUAN, OU LE FESTIN DE PIERRE. 1665 LE MISANTHROPE. 1666 LE MEDECIN MALGRE LUI. 1666 LE BOURGEOIS GENTILHOMME. 1670 LES FOURBERIES DE SCAPIN. 1671 LE MALADE IMAGINAIRE. 1673
© http: kompa .co.ua — україномовна пригодницька література Переклад а французької Передмова та примітки ВАДИМА ПАЩЕНКА Перевидання…
5.00
рейтинг книги
Однак перетворення революційного генерала на імператора, який з новопроголошених італійських республік зробить залежні від Франції королівства і поділить розшматовану Італію між членами своєї сім'ї, відбулося не зразу. Наполеонівське панування в Італії спершу було і справді фактором позитивним: стабілізувалася розхитана фінансова система, були поновлені дороги, проведені деякі реформи в галузі освіти. В червні 1797 р. в Мілані було проголошено Цизальпінську республіку, що 1802 р. дістала назву Італійської…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
5.00
рейтинг книги
Когда год назад он остановил свой выбор на мне, я не могла поверить своему счастью. На тот момент я была баронессой всего пару недель, меня только представили ко двору, и я была сражена, очарована красотой алого генерала, его правильными чертами лица, внушительной подтянутой фигурой и гипнотизирующими сапфировыми глазами. Куда бы ни пошла, я всегда, всегда искала его глазами. Я просто оторваться от него не могла. Я и мечтать не смела, что этот потрясающий мужчина сделает мне предложение!
…
9.15
рейтинг книги
Серия:
#2 Варяг
Таких разбойничьих шаек численностью до полусотни стрелков каждая в степях Приднепровья было что блох на бродячей собаке. Иногда шайки объединялись, иногда резали друг друга. Они роились около трактов и волоков, как мухи у навозных куч. Раньше, когда Итильский хаканат был в настоящей силе, такого не было. Но хакановы хузары в этих краях уже вчистую проиграли печенегам, и теперь главной силой, способной противостоять степнякам, стала княжья русь: варяги, славянские вои, служивые нурманы, свеи и прочие.…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Меркурий
— Ты примчался сюда, чтобы вызвать меня на дуэль? Но на всякий случай решил прихватить с собой охрану? Я такой страшный? Парень стиснул зубы, яростно смотря на меня. — Сестра предупреждала, что твой вонючий язык может изливать только грязь. Даже не думай вывести меня из себя. Ты принимаешь вызов или отказываешься? А что, так можно было? Просто сказать «я не хочу с тобой драться, противный» и уйти в закат? Или наоборот в рассвет. Выдержки из дуэльного кодекса я тоже читал. Но они касались…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Локки
— Дай угадаю, это ты меня вызвал? — иронично спросил я. — Или снова белки шалят? — Ты кто такой? — пробасил он, сдвинув над переносицей лохматые брови. Непочтительные слова бородача мне совсем не понравились. Поэтому я в мгновение ока вызвал иллюзию здоровенного дракона, ринувшегося на смертного. Тот рефлекторно отпрыгнул, выставив нож, но налетел на пенёк и грохнулся. Только ноги в берцах взлетели, и раздался болезненный стон. Иллюзия же пропала, врезавшись в незримые энергетические линии,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Эволюционер из трущоб
— Ра-а-азбить? — предложил кривляющийся голос. Сидящее за соседним столом существо было точной копией меня-любимого. И оно выразительно ткнуло пальцем в сторону лампочки. Это Мимо. Мимик, которого я приручил. Сперва думал прикончить его, но оказалось, что это чертовски полезная тварь. Пока я сплю, он продолжает работать, выполняя простейшие операции. Разговаривает, правда, как умственно отсталый, но в остальном чертовски хорош, даже готовить умеет. — Не надо. Я сам. Потянувшись к мане, я создал…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#6 Локки
Чтобы добыть кровь, мне даже не пришлось искать что-то острое. Я просто разбередил одну из ран, прикоснулся к ней пальцами, а потом положил свою покрывшуюся кровью ладонь в выдолбленный на груди Древнего отпечаток. Я втянул голову в плечи и напряг мышцы, но ничего не произошло. Вашу божественную мать! Однако затем, как и в прошлый раз, появилось ощущение взгляда кого-то огромного и могучего, но уже не такого бесконечно равнодушного, как тогда. Сейчас в нём будто появилась лёгкая, как пёрышко,…
9.10
рейтинг книги
Серия:
#1 Варяг
Единственный результат – возмущенная сорока, сорвавшаяся с соседнего дерева. Интересно, есть ли в Австралии дубы? И сороки… – Я пить хочу! – громко заявил Духарев, подумал немного и добавил: – И выпить. На этот раз его даже сорока не поддержала. Духарев сплюнул на травку, облегчил душу простым русским словом и побрел куда глаза глядят. К счастью, глядели они в нужную сторону, и спустя некоторое время он набрел на озерцо в четверть километра шириной. Вода в озерце выглядела чистой.…
5.00
рейтинг книги
Серия:
Вселенная EVE Online
— Вот что ты станешь делать, Богард, если меня отравят? — поинтересовался император, отпивая напиток. — Вызывать службу безопасности, ваше императорское величество, — чётко отрапортовал камердинер. — Болван, чем она мне уже сможет помочь? — раздражённо всплеснул руками император. — Медиков надо вызывать. Хотя и они наверняка не успеют. Налил в белоснежную кружку напиток из белого кувшина и осторожно попробовал. Температура была как раз той, которую любил. Немного отпив, подлил добавку и произнёс:…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#4 Отморозок
— Выпусти их, сволочь, я сказала, — не унималась мужественная старушка, вновь вступившись за студентов. — Вот я сейчас милицию вызову, они тебе покажут, как к детишкам приставать. — Да я их не держу, пусть себе идут, у меня нога болит, согнуть не могу, — весело осклабился бабуле детинушка и, снова взглянув на парочку, тяжело добавил. — Если торопитесь, перешагните через ногу и идите, куда вам надо. Парень сделал попытку перешагнуть через ногу детинушки, но тот согнул ее, и студент, не успев среагировать,…
6.67
рейтинг книги
Серия:
#1 Псевдоним `Испанец`
— Вы прекрасно знаете, с кем имеете дело, Мэллоун. Поэтому бесполезно просить у вас миллион баксов в мелких купюрах и вертолет, все равно не поверите. — Что же вам надо? — Сделку. Я хочу выйти отсюда живым, но просто так заложника не отдам. Звоните в бюро, выбивайте через окружного прокурора бумагу, тогда поговорим. — Что с заложником? Я могу с ним поговорить? — Нет. Он сейчас не расположен к разговорам. Я ему рот заклеил, — честно признался я. Я оглянулся на толстяка, обильно примотанного…
8.30
рейтинг книги
1 Первый раз он подошел ко мне на большой перемене третьего сентября. Почему я так хорошо запомнила эту дату? Все очень просто. Не каждый день к тебе подходит один из самых красивых парней, которых ты когда-либо встречала в своей жизни. Такие дни надо красным цветом в календаре отмечать, вот что я вам скажу. Высокий, мускулистый, с затейливыми завитками татуировки, виднеющимися из выреза простой белой футболки на шее, и намекающими на то, что самое интересное там, за плотной белой тканью. С красивым…
7.13
рейтинг книги
Серия:
#1 Технарь
"Нельзя", - сам себя постарался убедить я. Надо отвлечься. Нельзя сосредотачиваться на том, что я услышал. И поэтому я постарался сосредоточиться на том, что сейчас происходит вокруг меня. Постарался перебороть то странное состояние апатии и безразличия, что внезапно накатило на меня сразу после того, как отступили страх и паника. И это заставляло меня относиться ко всему словно сторонний зритель, вернее слушатель. Я сконцентрировался и попытался проанализировать окружающую обстановку. Мысли, как…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Меж двух миров
— Ой, точно! — Она чуть отодвинулась от камеры и нацепила очки в огромной роговой оправе красного цвета. Вообще не понимаю, как они держались на голове без ушей. — Получив доклады от ранее вернувшихся Легионеров, система присвоила вашей миссии высшую важность. Скажите, что вам удалось найти? — Лабораторный журнал Ирайдис Мольтеры, формулы её изобретения, записи об экспериментах, личный дневник. Все данные находятся в оригинальном защищённом кейсе, плюс я скопировал их на свой костюм. — Я слегка…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#19 История Телепата
Я уверенно разворачиваюсь спиной к Портаклу и лениво ковыряю носком берца небольшой камень. Этот жест, как ни странно, производит эффект. Он молчит. Долго. Секунды тянутся, пока он явно взвешивает свои шансы, а я делаю вид, что мне всё равно. Наконец, его голос звучит осторожно, с ноткой едва сдерживаемой надежды. От прежней бравады не осталось и следа. — Если я соглашусь… ты дашь мне убежище? Такое же, как Ратверу? Я слегка оборачиваюсь, бросая на него взгляд через плечо, и отвечаю спокойно,…