Біблія /Библия
Шрифт:
8 Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
9 На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
10 Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
11 Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
12 Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
13 Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
14 Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв,
15 Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві.
16 Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
17 Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти.
18 Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий.
19 В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
20 В господї мудрого - омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
21 Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
22 Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
23 Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
24 Надутий лиходїй - без'умом зовуть його - порпаєсь в попелї гординї.
25 Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
26 Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
27 Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
28 Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
29 Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
30 Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
31 Коня готують на день бою, та побіда - від Господа.
Приповiстi 22
1 Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
2 Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
3 Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
4 За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
5 Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
6 Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї.
7 Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
8 Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
9 Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
10 Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
11 Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
12 Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
13 Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!"
14 Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
15 Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
16
Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.17 Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
18 Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
19 Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
20 Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки,
21 Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
22 Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, -
23 Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
24 З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
25 Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
26 Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
27 Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
28 Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
29 Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
Приповiстi 23
1 Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2 Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3 На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4 В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5 Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6 Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7 Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі.
8 Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9 При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10 Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11 Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12 Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
13 Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;
14 Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15 Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16 Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17 Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк pan>ень перебуває воно в страсї Господнїм;
18 Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20 Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
21 Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.