Роман про Батьківщину

синицю журавель нехай літає для інших коли болить шлунок пишуться вірші тільки треба

ковтнути фесталу які часи і божевільні настали на серветці пишу листа до світу про те що

для нас ліхтарі засвітять бар закривається незабаром тепер тільки треба вийти із бару від

столу до столу непевним кроком цікаво як я виглядаю збоку ще п'ять годин до нового року

Десь тут поруч зупинка трамваю хтось мені рукою махає у нашому місті трамваї червоні їду

сама у червонім вагоні сидіння в трамваях також червоні нас не догонят или догонят

надають по шиї поставлять клізму в гамівній сорочці сміятись пізно вени червоні а губи сині

треба рятувати вашого сина нехай підпише потрібні папери зачиняються двері відчиняються

двері гастроном аптека подвійна доза закушую губи ковтаю сльози вікон обличчя будинків

спини не було у матері жодного сина у сестри не було жодного брата дружина сама лягала

спати холодно дуже у нашій кімнаті нашим котам перебито лапи наші собаки на місяць

виють наші пташки полетіли у вирій дружина сама застеляла ліжко відгортала ковдру читала

книжку не можу заснути не випивши м'яти мені без тебе не хочеться спати мені без тебе

нічого не хочеться порізала палець кров точиться

Запаливши цигарку сідаю на сходах у наших широтах сонце рано сходить у наших будинках

протікають крани у наших хворих гнояться рани хочу стрибнути із парашута полковник каже

с нами не шутят між нами і ними чорно-біла тиша листи до полковника часто пишуть боюся

машин чорного кольору чоловік у цивільному ну ви й накоїли скажіть на милість хто вас

виховував мене виховували тато і мама ви самі собі копаєте яму нічого доброго з цього не

буде ви могли б жити як нормальні люди їсти в ресторані їздити на море помирають хворі

видужують хворі одягатися гарно хіба цього мало корабель пливе біломорканалом музичний

центр а не бобінник у правій руці він тримав карабіна лівою рукою набирає воду невже вам

себе зовсім не шкода вам би пасувала норкова шуба прийде не прийде любить не любить білі

кола червоні кола школа життя це найкраща школа у наших лікарнях не тільки хворі машини

спиняються на світлофорі тільки би встигнути поки зелене у нашому місті найкращі клени у

нашому місті є й інші дерева король помер хай живе королева по нашому місті їздять камази

що ж продовжимо наступного разу ви вже знаєте що вам загрожує що ти ховаєш за зубів

огорожею нічого доброго вас не чекає навіщо авеля убиває каїн ковтаю слину мороз по шкірі

чоловік у цивільному зуби шкірить кулі тільки малого калібру не люблю золота краще срібло

вам вітання вгадайте від кого шкіра болить підгинаються ноги валідол далеко тільки б не

впасти навіщо бах писав свої страсті страсті від матвія страсті від йоана ви дуже зблідли вам

що погано вода каламутна тому що з крану страсті за тобою сюжет для роману

У нашої дочки випав передній зубик все обійшлося добре тільки ледь кровоточили ясна я

пишу до тебе листа не хочу плакати любий кусаю губи хто це казав що кожна любов

прекрасна я навіть не знаю чи є мені на це що відповісти коли між тобою і мною уже навіть

більше ніж просто далека відстань і від тебе немає жодної звістки у нас на вечерю сьогодні

чай з мармеладом я не пішла на засідання відділу просто не могла там бути не хочу щоб на

мій сум дивилися ці гади мене викликав до себе начальник я знаю вам дуже тяжко без

чоловіка ви така красива жінка від вас очей не відвести скажіть якими тінями ви фарбували

повіки у мене повіки коричневим сумом самі фарбуються від журби за тобою удома я довго

плакала ошпарила окропом руку потім вирішила годі бо справжні герої не плачуть коли їм

болить а ми ж із тобою справді герої?

Поламався магнітофон ні на чому слухати музику я би слухала еллу фіцджеральд усе що має

збуватись збувається справді дзвонить телефон колега телефонує може тобі допомогти

дякую дякую дякую я і сама справлюся сонце на небі таке яскраве я також малюю червоне

сонце на чорному татовому картоні знаєш я так боюся нічних телефонних дзвінків також

боюся коли у двері хтось несподівано дзвонить людей у цивільному цікавлять наші книжки

людей у цивільному цікавлять наші малюнки люди в цивільному читають наші листи люди в

цивільному розпаковують наші дарунки люди в цивільному перед нашим носом купують

останню ялинку щоб наше різдво виглядало зовсім безбарвним я не знаю який подарунок

зробити нашій дочці може куплю їй папір і гуашеві фарби знаєш вона уже дуже рідко питає

коли до нас тато приїде щось там шепчуть сусіди а може мені так здалося боюся що в школі

за тата її не раз ще образять знаєш у мене з'явилось сиве волосся може ти також сивієш тоді

ми сивіємо разом

Моя біла риба пливе по чорній воді у моєї білої риби очі живі як срібло я ходжу по вулицях і

дивуюсь своїй певній ході дивлюсь у вітрини щоб знати на кого я подібна із цією зачіскою

під хлопчика із сивим пасмом на скронях зріст 168 вага 54 очі в мене бувають сині зелені і

сірі появилася зморшка між бровами зморшка біля губів бачиш як за тобою журиться моя

шкіра

Наша дочка схиляє голову мені на плече питає чи ти мене любиш і засинає уже третю ніч

підряд мені сниться вода що тече прямо в наше вікно ми живемо тепер у човні і наш човен

пливе до раю

Нелюбов не прощається наша дочка сміється люблю тебе назавжди незмінність деколи

тішить ти мені вчора сьогодні і завтра друг сталі величини завжди залишаються сталими

дивлюся як тане сніг значить уже весна вітамінів у яблуках що пролежали зиму майже немає

буду пророщувати цибулю на вікнах у слоїках варю картоплю нам на обід і не досолюю я

тепер все не досолюю значить мені не вистачає любові як весни як сонця любов як зелена

цибуля нехай би проростала у мене на підвіконні