Роман про Батьківщину

вишукана зачіска чорні тіні під очима свідчать про те що не все так бездоганно як хотілось

би вас треба рятувати від себе самої вечір холодно удома не повинно бути заборонених

книжок із дому не можна ходити в гості до тих до кого в гості ходити не можна люди

оглядаються одне на одного щуляться і стають меншими зовсім маленькими

Від розчинної кави злипаються очі правда заснути не вийде я приречена на безсоння ниють

суглоби значить погода зміниться на нашому континенті ще триває бабине літо можна

грітися на осонні дивитись на синю воду дніпра до середини якого все-таки часом долітають

птиці чайки з рожевими крилами по дніпру можна кататись на теплоходах катерах

катамаранах відчуття зовсім інакші аніж на морі земля обабіч відчуття безпеки гарантоване

ліворуч острів уже не безлюдний праворуч набережна будинки подолу співвітчизники також

ходять дивитись на воду спираються на поруччя у молодої дівчини з каштановим волоссям

промениста усмішка її супутник чимось засмучений вона кладе руку йому на плече заглядає

йому в очі він також усміхається я уже не пам'ятаю твоєї усмішки

Сорока-ворона діткам кашку варила ополоником мішала каша не солона бо солі нема вдома

сльозами досолила тоді кашу доварила діток годувала тобі ложка і тобі ложка і тобі ще

трошки під моє вікно злетілись сороки синиці та інші птиці чорний ворон зупиняється не

зупиняйся їдь собі далі для тебе у нас нікого немає ні батька ні мужа ні брата ні сина ні друга

У житті багато формальностей все має бути оформлено я втрачаю форму не фізичну

моральну може також ментальну замість слова вічно вживаю раз і назавжди думаю що я на

грані відчаю грань такого кольору чк какао з молоком і дуже гостра заглядаю у дзеркало

бачу у своїх очах задавнений острах бо якщо раз і назавжди то вже нічого не зміниться маю

на на увазі місце час і простір деякі слова такі влучні як постріл ранять туди куди треба але

не вбивають зате вибивають із колії пальці тремтять як у старого пияка чи невротика не

приходить сон найкращий наркотик сни якщо сняться то лише чорно-білі правда

гостросюжетні на язиці крутиться слово крепдешин коричнева сукня білий комірчик білі

манжети дяка Богу крепдешинові сукні вже вийшли із моди парфуми у цій частині земної

кулі пахнуть аптекою чимось неприродним але невідворотним виходжу на твою вулицю твоя

мама виходить у двір дощ із мокрим снігом сивий птах на чорних воротах

Люлі люлі не плач я куплю тобі калач спи дитино ходить сон біля наших вікон сон трава

росте у лісі спить голубка на горісі сірий котик вуркоче затуляй доню очі коте цить коте цить

моя донечка спить гойда гойда гойдаша

Голос зривається голос губиться голосу більше немає наша дочка спить бачить солодкі сни

ще чверть години і почнеться неділя любий якщо ти втомлений також засни твоя втома синя

мій біль за тобою білий

Люлі люлі налетіли гулі сіли на воротях в червоних чоботях стали думати гадати звідки тебе

виглядати з якого поїзда з якого літака з якого корабля

Мамо мамочко я більше не буду плакати хотілось би до безглуздого смішно так щоб

назавжди і назовсім черевики із замші думки із замші любов із замші замшеві речі згодяться

коли починається осінь те що я кажу до смішного безглузде того що я говорю говорити

мабуть не потрібно правду казали сивочолі і добрі мудреці мовчанка золото слово срібло

полковник не жартує військові взагалі не жартують тому хай тремтить хто слабкий і тілом і

духом я мовчу так як я тільки умію мовчати мовчу язик і душа залишатись повинні без руху

Правильний крок правильний хід правильний вибір тільки бувають ситуації там де вибір

уже не потрібний скажи мені дзеркальце хто у світі за мене миліший добріший і нещасніший

дзеркало мовчить потім питає здивовано наївна дівчинко нащо тобі це потрібно?

Я не впізнаю свого обличчя шкіра змінилась постарішала і згіркла очі не блищать вії

ламаються і випадають я не дивлюсь у дзеркало так мені спокійніше читаю вірші не

пам'ятаю чиї зрештою яка різниця я взагалі нічого не пам'ятаю тому що якщо пам'ятати стає

набагато страшніше очі болять в очах пісок із очей течуть сльози очі кудись тікають очам

набридло бачити мені це зовсім не дивно тільки мені нічого не видно ати-бати йшли солдати

ати-бати на базар ати-бати що купили сухофруктів на узвар сушену грушку сушене яблучко

сушену сливку і вишеньку зварю узвару на святу вечерю на яку я чекаю відомо яких гостей

тих які не прийдуть але відчиняю двері і накриваю стіл білою скатертиною кладу миски

іюжки затамовую подих слухаю кроків руками ногами спиною на землю падає сніг на небі

зоря ісходить

Час це найкращий лікар тільки він мене не лікує я дивлюся на зірки намагаюся збагнути ти

спиш чи не спиш в голові нічого окрім драглеподібної пустоти і розрізнених незв'язаних між

собою слів гардемарини вересень жасмин завіса оксамит міраж оазис зеленого кольору

шовкова трава спить не спить спить не спить раз два раз два раз два

Янголи з крилами значить янголи голуби всі птахи трохи янголи тому що з крилами колись

я думала що навчусь літати як виросту якби я мала крила я б до тебе полетіла за ліси за моря

там де закінчується земля бо ти на іншому краї світу туди дуже довго летіти

Дорога моя мамочко я пишу тобі листа я не писала до тебе дуже давно але ти мені певно

пробачиш не приходжу у гості це тому що життя багно я могла би сказати інакше тільки

інакше по-іншому значить знаєш у мене сьогодні вчора і мабуть також і назавтра дуже

болить душа дуже сильно болить душа я б хотіла позбутись тіла думок пам'яті іще чогось не

знаю напевно просто побути ангелом безтілесним і досконалим мені заважає лівий бік там де

серце тому замінити біль на щось інше цікавіше за формою і за змістом було б дуже добре я